ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 917/1517/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Олійник В.А.; відповідача - Сливкіна Н.В.; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від25.01.2016та на рішенняГосподарського суду Полтавської областівід21.10.2015у справі№ 917/1517/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"доПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання недійсними п. 2 та п. 3 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/79-рщ від 26.05.2015 по справі № 01-02-50/26-2015

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування частково п. 2 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/79-рщ від 26.05.2015 по справі № 01-02-50/26-2015 про порушення ПАТ "Полтаваобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції та п. 3 рішення в частині накладення штрафу в сумі 68 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.07.2015 порушено провадження у справі № 917/1517/15 за позовом ПАТ "Полтаваобленерго" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/79-рщ від 26.05.2015 по справі № 01-02-50/26-2015.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Полтаваобленерго" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило визнати недійсними п. 2 та п. 3 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/79-рщ від 26.05.2015 по справі № 01-02-50/26-2015.

Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Бунякіна Г.І.) від 21.10.2015 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., судді Шевель О.В., Шутенко І.А.) від 25.01.2016 рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.10.2015, ПАТ "Полтаваобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи судами не було враховано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2016 касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.04.2016.

Від Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на адресу суду 05.04.2016 надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго", в якому відділення просило відмовити в її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.05.2015 №01/79-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" визнано:

- за результатами проведених досліджень за підсумками діяльності у період серпень - грудень 2014 року ПАТ "Полтаваобленерго" займає монопольне становище на ринку централізованого постачання гарячої води в територіальних (географічних) межах м. Кременчук, де розташовані діючі мережі цього підприємства, як таке, що не має жодного конкурента;

- дії ПАТ "Полтаваобленерго" щодо необґрунтованого включення витрат з проведення періодичної повірки, та пов'язаних з нею робіт, квартирних засобів обліку гарячої води у планові розрахунки тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, що надавалися у червні 2014 року до НКРКП для встановлення тарифів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого постачання гарячої води, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 3 даного рішення на підставі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПАТ "Полтаваобленерго" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн., що становить 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Полтаваобленерго" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними п. 2 та п. 3 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/79-рщ від 26.05.2015 по справі № 01-02-50/26-2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

У п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самої можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання. В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою НКРКП №757 від 18.06.2014 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 06.06.2014 №650 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг", та постановою НКРЕКП від 17.10.2014 № 146 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг" встановлено тарифи на послугу з централізованого постачання гарячої води, що надається ПАТ "Полтаваобленерго" населенню, у розмірі: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 20,63 грн. за 1мЗ (з ПДВ); за відсутності рушникосушильників - 19,23 грн. за 1мЗ (з ПДВ).

Спірним рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено, що, починаючи з 01.08.2014 до структури тарифу на послугу з централізованого постачання гарячої води, що надається населенню (додаток 61 до постанови НКРКП від 06.06.2014 № 650 у редакції постанови НКРКП від 18.06.2014 №757), ПАТ "Полтаваобленерго" включено витрати з проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку, всього, у розмірі 995, 280 тис. грн та 0,44 грн/мЗ, в тому числі з рушникосушильниками - 466, 449 тис. грн та 0,462 грн/мЗ, без рушникосушильників - 528, 831 тис. грн та 0,430 грн/мЗ. Зазначені тарифи застосовувались товариством при нарахуванні плати за послугу з централізованого постачання гарячої води населенню у період з серпня 2014 року по квітень 2015 року.

Кількість споживачів (населення), яким надаються послуги з централізованого постачання гарячої води Кременчуцькою філією ПАТ "Полтаваобленерго" становила 52180 споживачів (населення) станом на 01.01.2014 та 54217 споживачів (населення) станом на 01.01.2015. При цьому, кількість споживачів (населення), у яких встановлено засоби обліку гарячої води станом на 01.01.02014, становила 27454 споживачі, станом на 01.01.2015 року - 31202 споживачі, тобто у 23009 споживачів засоби обліку гарячої води відсутні.

ПАТ "Полтаваобленерго" було відомо, що не в усіх споживачів послуги з централізованого постачання гарячої води встановлені квартирні засоби обліку гарячої води.

Періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку гарячого водопостачання споживачів ПАТ "Полтаваобленерго" проводить ТОВ "Джі. Ен. Сістем" на підставі договору №2194 від 08.04.2014 в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2014. Вартість таких робіт по 1 квартирному засобу обліку гарячої води становить 130,63 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Нарахування плати за послугу з централізованого постачання гарячої води споживачам послуг - населенню, у яких не встановлені засоби обліку води, здійснювалось ПАТ "Полтаваобленерго" за встановленими тарифами та за нормою споживання, затвердженими рішеннями виконкому Кременчуцької міської ради (№396 від 08.08.2014 та № 571 від 03.10.2014) - 3,15 мЗ на місяць на 1 мешканця у житловому будинку із централізованим гарячим водопостачанням. При цьому, за ознаками наявності/відсутності засобів обліку води тарифи не поділяються.

Отже, позивачем при нарахуванні плати за послугу з централізованого постачання гарячої води за нормою споживання (нормою витрат води) із усіх споживачів (населення), у яких не встановлені квартирні засоби обліку води, закладені, в тому числі, й витрати на проведення періодичної повірки (ремонту) квартирних засобів обліку води за відсутності квартирних засобів обліку гарячої води.

Перерахунки розміру плати споживачам (населенню), у яких не встановлені квартирні засоби обліку гарячої води, за ненадану послугу з періодичної повірки(ремонту) квартирних засобів обліку води, не здійснювались.

З врахуванням викладеного, Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло висновку, що обґрунтованих підстав для включення витрат з проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку води та пов'язаних з нею робіт у плановані розрахунки тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, що надавалися до НКРКП у 2014 для встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, у ПАТ "Полтаваобленерго" не було.

Однак ПАТ "Полтаваобленерго" включило такі витрати до планових розрахунків тарифу на послугу з централізованого постачання гарячої води для населення та подало розрахунки до Національної комісії для встановлення тарифів, що призвело до встановлення НКРКП тарифів на послуги централізованого постачання гарячої води населенню, до структури яких включено зазначені витрати.

Зазначені дії ПАТ "Полтаваобленерго", за висновками Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, призводять до збільшення тарифу на послугу з централізованого постачання гарячої води. Як наслідок, споживач сплачує завищену вартість за надану послугу, а надавач послуги (виконавець) неправомірно, всупереч нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (ч. 2 ст. 31), одержує завищену винагороду.

Статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, яким визначено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Зазначений Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів (п. 2 Порядку).

Структура тарифів, відповідно до п. 4 Порядку, це складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи. Тарифи на надання послуг з централізованого постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з централізованого постачання гарячої води визначеної кількості та відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

До складу планованої виробничої собівартості включаються: прямі матеріальні витрати, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, зокрема, витрати, пов'язані із забезпеченням належного стану обладнання, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт, передбачених проектно-технічною документацією, освоєнням нових потужностей, що використовуються для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (пункт 18). Перелік таких витрат є вичерпним.

При цьому, як встановлено господарськими судами, прилади обліку гарячої води не є складовою основних засобів ПАТ "Полтаваобленерго", як і обліковими даними балансоутримування.

Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" закріплений статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як державного регулятора. НКРЕ здійснює, зокрема, встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (п. 2 ч. 1 ст. 6). Зазначене є засобом регуляторного впливу (ст. 5).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, тарифи на комунальні послуги - тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб'єктів, які є виконавцями цих послуг.

На момент підготовки та направлення позивачем до НКРЕ матеріалів та розрахунків тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у червні 2014 питання віднесення витрат з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку регулювалося Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869). Так, у п.24 Порядку визначалося, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Вказаний пункт 24 виключено постановою Кабінету Міністрів України №532 від 01.10.2014 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869". З 24.10.2014 (з дня набуття вказаною постановою законної сили) до загальної вартості послуг включено, зокрема витрати на проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії, у тому числі, їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, що визначаються відповідно до розрахунку на один квартирний засіб обліку теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Крім цього, Національною комісією прийнято постанову від 17.10.2014 №146 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг". Остання набрала чинності з дня її офіційного опублікування - 21.11.2014 року.

Відповідно до підпункту 83 пункту 1 цієї постанови ПАТ "Полтаваобленерго" встановлено тариф на послугу з централізованого постачання гарячої води зі структурою, наведеною в додатку 83 до цієї постанови. Структурою тарифу передбачені витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки.

Тобто, як встановлено господарськими судами, на момент подання ПАТ "Полтаваобленерго" розрахунків до НКРЕКП (червень 2014 року) у Національної комісії було відсутнє право на включення зазначених витрат до структури тарифу на послуги з централізованого постачання гарячої води.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ПАТ "Полтаваобленерго" безпідставно, володіючи інформацією щодо кількості споживачів, які не мають засобів обліку гарячої води, фактично не надаючи такі послуги, включив у плановані розрахунки тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, що надавались до Національної комісії у червні 2014 року, витрати на періодичну повірку (ремонт) квартирних засобів обліку гарячої води.

НКРКП (в подальшому НКРЕКП) у визначених законодавством межах повноважень, було встановлено тарифи на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, до структури яких були включені зазначені витрати, на підставі поданої ПАТ "Полтаваобленерго" інформації.

Таким чином, займаючи монопольне становище на ринку централізованого постачання гарячої води в територіальних (географічних) межах м.Кременчук, де розташовані діючі мережі, що встановлено у спірному рішенні Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і не заперечується позивачем, ПАТ "Полтаваобленерго", усвідомлюючи, що споживачі даної послуги позбавлені права вибору іншого надавача послуг, зловживало своїм становищем на ринку. Наслідком цього стало ущемлення інтересів споживачів у вигляді стягнення додаткових коштів за непотрібні їм послуги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України правомірно встановлено та підтверджено належними доказами, що дії ПАТ "Полтаваобленерго" щодо необґрунтованого включення витрат з проведення періодичної повірки, та пов'язаних з нею робіт, квартирних засобів обліку гарячої води у планові розрахунки тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води населенню, що надавалися у червні 2014 року до НКРКП для встановлення тарифів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 ст. 50, частиною першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого постачання гарячої води, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Полтаваобленерго", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2015 у справі № 917/1517/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.