ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 916/3292/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівДунєвської Н.Г., Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовичана постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015у справі№ 916/3292/15 господарського суду Одеської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовичадокомунального підприємства "Іллічівськводоканал"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачакомунальне підприємство "Іллічівськтеплокомуненерго"простягнення 993 406,25 грнза участю представників сторін:

від позивача: Баранов О.В., дов. від 31.03.2016

від відповідача: Поведик Т.П., дов. від 18.01.2016

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича звернулося до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Іллічівськводоканал" про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014 у сумі 993 406,25 грн, з яких:

- 766 085,76 грн - основна заборгованість за кредитом,

- 81 554,43 грн - заборгованість по нарахованих процентах за період з 26.12.2014 по 06.07.2015,

- 13 004,02 грн - пеня за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.04.2015 по 06.07.2015,

- 6 296,60 грн - 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.07.2015 по 22.07.2015,

- 126 465,44 грн - інфляційне збільшення боргу, нараховане за період з 01.04.2015 по 16.07.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з дострокового повернення кредиту та сплати відсотків з користування кредитними коштами за укладеним між сторонами договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2015 (суддя Цісельський О.В.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеської апеляційного господарського суду від 10.12.2015 (склад колегії суддів: Ліпчанська Н.В. - головуючий, Ярош А.І., Головей В.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2015 - без змін.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання овердрафту № 2745-02-3 від 26.12.2014 відсутня, оскільки була погашена 20.03.2015 на підставі укладеного між відповідачем та КП "Іллічівськтеплоенерго" договору про надання поворотної фінансової допомоги № 99 від 20.03.2015 шляхом списання банком грошових коштів з рахунку КП "Іллічівськтеплоенерго" в ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок відповідача, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 27.02.2015 по 20.03.2015 та по пені була погашена відповідачем 13.07.2015, а листом № 797/01-7727 від 17.06.2015 банк підтвердив відсутність у відповідача перед ним заборгованості за договором овердрафту. При цьому, за висновком судів, договір про надання поворотної фінансової допомоги № 99 від 20.03.2015, укладений між КП "Іллічівськтеплоенерго" та КП "Іллічівськводоканал", є правомірним та на нього не розповсюджуються положення ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки банк (позивач) не був стороною такого договору позики.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 26.12.2014 між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк, позивач) та комунальним підприємством "Іллічівськводоканал" укладено договір про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 (далі за текстом - договір), за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком позичальнику шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту овердрафту. Згідно з п. 2.1. договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за овердрафтом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором. овердрафт надається шляхом сплати протягом операційного дня з поточного рахунку позичальника № 2600200346002 розрахункових документів на суму, що перевищує залишок рахунку в межах ліміту овердрафту на наступних умовах, зокрема: ліміт овердрафту - 2 000 000,00 грн; максимальний строк безперервного користування овердрафтом - 356 календарних днів; кінцевий термін погашення заборгованості - 25.12.2015 включно з процентною ставкою 25% річних.

Згідно з п. 10.1. договору останній набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до моменту повного виконання позичальником зобов'язань за договором.

На виконання умов договору банк надав позичальнику овердрафт (кредит) в межах ліміту в сумі 2 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2., 3.3. договору днем початку користування кредитними коштами є перший день утворення дебетового сальдо на рахунку, днем закінчення - день, в який заборгованість за овердрафтом сплачено в повному обсязі (день утворення нульового або кредитового сальдо на рахунок).

Усі надходження на рахунок позичальника спрямовуються на погашення заборгованості за договором.

Згідно з п. 3.5. договору сплата позичальником процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісячно в день їх нарахування.

Пунктом 3.10. договору встановлено, що всі платежі позичальника, передбачені договором, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок банку до закінчення операційного дня, що є терміном сплати платежу, передбаченого договором.

Відповідно до п. 9.2. договору банк має право зупинити подальше надання овердрафту позичальнику та/або вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати процентів, винагород банку, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені договором, а позичальник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по овердрафту, що залишилась, сплатити проценти, винагороду банку, інші платежі за договором та штрафні санкції, у разі, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, встановлених договором, прийняття Національним банком України рішень, що впливають на стан кредитного ринку України або вводять мораторій, перешкоджають, забороняють, обмежують або іншим чином роблять неможливим виконання банком зобов'язань за цим договором.

08.07.2015 банк звернувся до позичальника з листом № 886/01-7786 від 08.07.2015, в якому зазначив про наявність у відповідача станом на 07.07.2015 заборгованості за кредитним договором, а саме: 766 085,76 грн - основна заборгованість, 81 554,43 грн - заборгованість за процентами за період з 27.02.2015 по 07.07.2015 та 13 004,02 грн - пеня, передбачена п.8.1. договору за період з 01.04.2015 по 07.07.2015. Крім того, банк в листі, посилаючись на пункт 9.2. договору, на постанову правління НБУ № 190 від 19.03.2015 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та на рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19.03.2015 про запровадження в ПАТ "Банк "Київська Русь" з 20.03.2015 тимчасової адміністрації, вимагав достроково протягом п'яти календарних днів від дати надіслання банком вимоги повернути кредитні кошти, сплатити проценти та пеню за несвоєчасне погашення процентів.

Однак, позичальник вимогу банку не задовольнив, заборгованість за кредитним договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014 не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 ЦК України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014, який за своєю правовою природою є кредитним договором на умовах овердрафту.

Відповідно до ч.2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку встановлені договором.

Як встановлено судами та не заперечується банком, відповідач свої зобов'язання щодо оплати суми кредиту у сумі 800 000,00 грн виконав у повному обсязі. Решта заборгованості в сумі 1 200 000,00 грн була сплачена відповідачем на підставі укладеного між ним та КП "Іллічівськтеплоенерго" договору про надання поворотної фінансової допомоги № 99 від 20.03.2015, шляхом списання 20.03.2015 банком грошових коштів з рахунку КП "Іллічівськтеплоенерго" в ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок відповідача.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання овердрафту № 2745-02-3 від 26.12.2014.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає їх такими, що зроблені з невірним застосуванням норм матеріального права з огляду на наступне.

19.03.2015 правлінням Національного банку України прийнято постанову № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних". На підставі вказаної постанови 19.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61 про запровадження в ПАТ "Банк "Київська Русь" тимчасової адміністрації строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації - Волкова Олександра Юрійовича. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 116 від 15.06.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації по 18.07.2015 включно.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 вказаного Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до п. 1 ч. 5 якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Тобто, вкладниками визнаються лише фізичні особи.

Натомість, відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до договору банківського рахунку № 331-75 від 13.03.2012, укладеного між позивачем та КП "Іллічівськтеплоенерго", останній мав відкритий в ПАТ "Банк "Київська Русь" поточний рахунок № 2600900979001, з якого 20.03.2015 банк здійснив списання грошових коштів на рахунок відповідача в ПАТ "Банк "Київська Русь" в рахунок погашення овердрафту.

Таким чином, відповідно до положень ЦК України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і "Про банки і банківську діяльність", умов вказаного договору банківського рахунка № 331-75 від 13.03.2012 КП "Іллічівськтеплоенерго" виступає кредитором позивача за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

З огляду на викладене, вимоги КП "Іллічівськтеплоенерго" до ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо списання з його поточного рахунку на рахунок відповідача - КП "Іллічівськводоканал" грошових коштів в якості фінансової допомоги, заявлені 20.03.2015 - після запровадження в ПАТ "Банк Київська Русь" тимчасової адміністрації, не могли бути задоволені банком в силу обмежень, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, наведені норми матеріального права не були застосовані судами попередніх інстанцій, у зв'язку з чим суди дійшли помилкових висновків у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

З огляду на викладене, довідка № 274/01 від 23.03.2015 (т.1, а.с.69) про відсутність у відповідача кредитної заборгованості у вигляді овердрафту перед ПАТ "Банк "Київська Русь", на яку посилається відповідач, не є належним доказом у справі, оскільки така підписана заступником Голови Правління - керуючим Чорноморською філією ПАТ "Банк "Київська Русь, повноваження якого були припинені в силу вимоги ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чого не було враховано судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 вказаного Закону в редакції, чинній станом на дату запровадження в ПАТ "Банк "Київська Русь" тимчасової адміністрації, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Таким чином, дії ПАТ "Банк "Київська Русь" з перерахування грошових коштів в сумі 1 200 00,00 грн з рахунку КП "Іллічівськтеплоенерго" в ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок відповідача, вчинені після введення в банку тимчасової адміністрації, є нікчемними та, як встановлено судами, були визнані такими уповноваженою особою Фонду, про що останній повідомив відповідача в листі № 886/01-7786 від 08.07.2015.

Однак, суди попередніх інстанцій надавши оцінку лише договору про надання поворотної фінансової допомоги № 99 від 20.03.2015, укладеному між КП "Іллічівськтеплоенерго" та КП "Іллічівськводоканал", визнавши його правомірним. залишили поза увагою вказані дії банку з перерахування грошових коштів між рахунками клієнтів банку після введення в банку тимчасової адміністрації на предмет їх нікчемності.

Враховуючи те, що списання грошових коштів з поточного рахунку КП Іллічівськводоканал" на рахунок відповідача - КП "Іллічівськводоканал" відбулось в порушення вимог Закону після запровадження в банку тимчасової адміністрації, то позивач вірно визнав вчинене банком перерахування коштів нікчемним, у зв'язку з чим правильно та обґрунтовано заявив позовні вимоги у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 43 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вимоги наведених норм Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми заявлених до стягнення нарахувань, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України).

Встановлення зазначених вище обставин, зокрема щодо правильності проведеного позивачем розрахунку позовних вимог виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевірити правильність проведеного позивачем розрахунку позовних вимог та визначення періодів нарахування процентів за користування кредитними коштами, пені, відсотків річних та інфляційних втрат, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняття відповідного рішення у відповідності з нормами процесуального і матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 916/3292/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Дунаєвська

Н. Мележик