Постанова ВГСУ від 13.04.2016 року у справі №915/656/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 915/656/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року у справі № 915/656/14 Господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд", м. Миколаїв, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каїр-Миколаїв", м. Миколаїв, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

позивача - Алюніна О.О. (дов. № 94 від 25.01.16);

відповідача - Гутиря М.М. (дов. б/н від 01.12.15);

третьої особи - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Каїр-Миколаїв" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що 07.02.08 між ним (кредитором) та ТОВ "Каїр-Миколаїв" (позичальником) був укладений кредитний договір № 05КБ/2008, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 4 920 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором у строк до 07.02.09.

Зазначав, що 07.02.08, в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором № 05КБ/2008, між ним (іпотекодержателем) та ТОВ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд" (іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нежитловий об'єкт, що розташований під № 34 В по вул. Новозаводській в м. Миколаєві.

Посилаючись на порушення позичальником своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач просив стягнути з відповідача 4 920 000 грн. основного боргу, 2 628 740,95 грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 7 594 323,29 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 276 180,81 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 39 538,80 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 1 249 680 грн. інфляційних втрат за порушення строків повернення кредиту, 74 775,23 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 3 076,61 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісії, 759 432,33 грн. 3 % річних за порушення строків повернення кредиту, 53 956,10 грн. 3 % річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та 7 112,56 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії, а всього - 16 958 251,69 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізації його на прилюдних торгах.

Спір розглядався судами неодноразово.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року (суддя Коваль Ю.М.) провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована посиланнями на наявність в іпотечному договорі від 07.02.08 третейського застереження щодо розгляду спорів, що виникають при виконанні даного договору, Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2015 року (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючого, Головея В.М., Колоколова С.І.) ухвалу скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду.

Постанова обґрунтована посиланнями на непідсудність даного спору третейському суду.

У касаційній скарзі ТОВ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 6, 12 Закону України "Про третейські суди" та ч. 2 ст. 12 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 07.02.08 між ПАТ "ВТБ Банк" (кредитором) та ТОВ "Каїр-Миколаїв" (позичальником) був укладений кредитний договір № 05КБ/2008, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 4 920 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором у строк до 07.02.09.

07.02.08, в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором № 05КБ/2008, між ПАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд" (іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нежитловий об'єкт, що розташований під № 34 В по вул. Новозаводській в м. Миколаєві.

Згідно п. 10 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, при цьому банк як іпотекодержатель вправі обирати спосіб звернення стягнення.

Розділом 13 іпотечного договору сторони погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду.

Предметом спору даної справи є звернення стягнення на передане в іпотеку майно, а саме: нежитловий об'єкт, що розташований під № 34 В по вул. Новозаводській в м. Миколаєві.

В силу ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди").

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Приписами ст. 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам, згідно якої третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна (п. 7 Закону).

За таких обставин, даний спір в силу закону непідсудний третейським судам.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого суду про припинення провадження у справі та передаючи справу до суду першої інстанції для розгляду.

Натомість, суд першої інстанції викладених обставин не врахував та дійшов помилкових висновків про підсудність даного спору Постійно діючому третейському суду при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду, що помилково вважав підставою для припинення провадження у справі у відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, тому їх слід залишити поза увагою суду, як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -