ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2016 року Справа № 910/27795/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.(доповідача)суддівДанилової Т.Б., Яценко О.В.за участю представників:позивача відповідачаАкімова А.В. (дов. від 25.12.2015) №167 Безпала О.Г. (дов. від 27.02.2014) №27/02-14третьої особиШутінська Ю.Ю. (дов. від 04.01.2016) №062/02/07-26розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Діант"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.02.2016у справі №910/27795/15 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діант"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)провиселення з нежитлового приміщення
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" про виселення та зобов'язання привести орендоване майно у первісний стан та повернути позивачу по акту приймання-передачі.
Позов мотивований приписами ст.ст. 16, 327, 391, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 9, 10, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пунктами 4.15, 9.4, 9.7 укладеного договору оренди та тим, що строк дії договору від 20.07.2012 р. № 513, на підставі якого відповідач користується об'єктом оренди, закінчився, однак останній у встановлений договором строк вказане майно позивачеві не повернув.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у даній справі (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Рябухи В.І., Ропій Л.М.), позовні вимоги задоволено повністю: виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Діант" з нерухомого майна (приміщення), що знаходиться за адресою - м. Київ, станція метро "Університет" загальною площею 13,1 м2, зобов'язано привести його у первісний стан та повернути його Комунальному підприємству "Київський метрополітен" по акту приймання-передачі та стягнуто з відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2436,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діант" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 касаційну скаргу у справі №910/27795/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 13.04.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Головним управлінням комунальної власності м Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 р. № 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (отримувач коштів та балансоотримувач об'єкта оренди) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діант", як орендарем, укладено договір від 20.07.2012 р. № 513 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та додаткову угоду від 12.03.2013 р. № 1.
Відповідно до предмета договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 03.07.2012 р. № 122 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходиться за адресою: вестибюль станції метро "Університет", Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 13,1 кв.м. згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину договору.
Відповідно до п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі позивача.
Сторонами у п. 9.1 договору встановлено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 05.05.2012 р. до 03.05.2015 р.
Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4 договору).
У пункті 9.7 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається з п.п. 4.1 та 4.15 договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.
20.07.2012 р. сторонами договору підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, яким сторони встановили, що третя особа передала, а відповідач прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 20.07.2012 р. №513 приміщення, що перебуває на балансі позивача, загальною площею 13,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, станція метро "Університет" (вестибюль).
Згідно з п. 5.4 договору орендар після закінчення строку дії договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків за договором.
У пункті 7.6 договору сторонами передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству в стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.
З огляду на матеріали справи, листом від 18.05.2015 р. №062/07/19-5516 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Діант" про припинення дії договору оренди, а оскільки станом на 12.05.2015 р. документів на продовження строку його дії не надходило, просив звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передавання підприємству балансоутримувачу.
Вищевказане звернення було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" - 04073, м. Київ, просп. Московський, 10, що підтверджується копією витягу з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції з 01.04.2015 р. по 14.07.2015 р. (а.с. 79-80).
27.05.2015 р. № 440-ПДД Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" з листом, в якому вказувало про закінчення терміну дії договору 03.05.2015 р. та вимагало привести об'єкт оренди у первинний стан та передати орендодавцю за актом приймання-передачі.
Вказаний лист був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Діант" за адресою: 04073, м. Київ, пр-т Червоних козаків, 10.
Як доказ направлення листа до матеріалів справи були залучені копії фіскального чеку №8478 від 29.05.2015 р. (а.с. 50), рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0305605597845 та конверту (а.с. 100), з яких слідує, що вказаний лист адресату вручено не було, а було повернуто позивачу з відміткою відділення зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".
Спір між учасниками судового процесу у даній справі виник, як стверджує позивач, внаслідок невиконання відповідачем вимог позивача, викладених у листі від 27.05.2015 №440- ПДД, та порушення умов договору, закріплених у пунктах 4.1, 4.15 та 7.6, тобто відповідачем не повернуто позивачеві об'єкт оренди після спливу строку дії договору за відповідним актом прийому-передачі.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним, як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що волевиявлення орендодавця відносно припинення договору у зв'язку із закінченням строку його дії 03.05.2015 р. і небажання продовжувати орендні відносини - підтверджується його листом №440-НДД від 27.05.2015 р., який в межах встановленого законом місячного терміну надіслано на адресу відповідача, яка була зазначена ним як юридична в реквізитах спірного договору та угоди від 20.07.2012 р., а саме: 04073, м. Київ, Московський проспект, 10.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо доведеності факту повідомлення відповідача у місячний термін після закінчення строку дії договору про заперечення щодо продовження строку його дії.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди, зокрема, припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Отже, у відповідача відсутні правові підстави використання об'єкту оренди після 03.05.2015 р.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 4.15 Договору сторони визначили, що відповідач після припинення дії договору зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі позивачу.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи припинення договору оренди, відповідач має повернути позивачу об'єкт оренди, проте матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зазначеного обов'язку.
Вказане, зокрема, підтверджується і наявним в матеріалах справи актом про проведення огляду використання об'єкта оренди орендарем від 07.12.2015 р. (а.с. 98).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо виселення відповідача з нерухомого майна (приміщення) загальною площею 13,1 кв.м., що знаходиться за адресою: станція метро "Університет", зобов'язання привести його у первісний стан та повернути позивачу по акту приймання-передачі.
Стосовно доводів, які викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Діант" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. у справі №910/27795/15 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя М. Данилова
Судді: Т. Данилова
О.Яценко