ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 908/913/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" на рішення господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у справі №908/913/14 за позовом комунального підприємства "Водоканал" до приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" 57 542,92 грн. за безоблікове водокористування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014 року у справі №908/913/14, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року, у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 січня 2006 року між позивачем і відповідачем, як абонентом, укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №2506. При цьому в договорі сторони погодили, що у даних правовідносинах керуватимуться нормами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002 року №2918-111, діючих "Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 1 липня 1994 року №65, "Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 року №37, "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованої Міністерством юстиції України 26 квітня 2002 року №402/6690, "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради №167 від 29 травня 2003 року, "Правил експлуатації та технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20 грудня 1993 року, ДОСТу на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, "Правил технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України "КДП 204-12 Укр. 242-95.

Строк договору, на підставі розділу 2, неодноразово був пролонгований і на даний час є дійсним.

Умовами договору сторони погодили, зокрема, що: водоканал забезпечує абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу відповідача до мереж позивача і якістю відповідно до ДОСту на воду питну 2874-82 в точці підключення вводу відповідача до мережі позивача згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності (п. 3.1.1.), а абонент своєчасно оплачує надані йому послуги, експлуатує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку відповідно до цього договору та нормативно-правовими актами, вказаними в п. 1.1., (п. 3.2.1.); при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщенні абонентом водомірних вузлів, чи то їх експлуатації з порушенням Правил користування...", "Правил експлуатації...", а також, при порушенні абонентом пунктів 2.17, 4.19, 6.6, 6.9, 6.11, 9.6, 9.8, 10.2, 12.14, 13.4 Правил №190, водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до п. 9.6 та п. 21.5 "Правил користування...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла (п. 3.2.3., п. 3.2.4а); при виявлені представником водоканалу в процесі контрольних перевірок порушень Правил №190, за виключенням вказаних у п. 3.2.4а, абонент протягом 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що письмово повідомити водоканал (рекомендованим листом з повідомленням чи посильним) не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника; при виявлені представником водоканалу, під час повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об'єм стічних вод також визначається за правилами пунктів 9.6 та 21.5 Правил №190, з дня складання акту, яким зафіксовано порушення. При відмові відповідальної за водопостачання особи підписати акт, він підписується представником водоканалу з зазначенням прізвища та посади представника абонента, який відмовився підписувати акт. Відповідальність за організацію обліку витрат питної води субабонентами покладається на абонента (п. 3.2.5.); основним документом на оплату є акт. Абонент зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод (п. 5.1.).

10 березня 2010 року працівниками позивача проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання відповідача, про що складено відповідний акт №184, в якому зафіксовано, що на вводі, після державної повірки встановлено засіб обліку типу Vnimax діаметром 15 мм, №14106614, державна повірка 1 квартал 2010 року, який припломбовано до трубопроводу пломбою "А-15539", яка, в свою чергу, здана відповідачу на збереження. В акті також вказано, що держповірка засобу обліку дійсна до 31 березня 2013 року.

29 липня 2013 року представниками водоканалу проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання відповідача.

За результатами перевірки складено акт №97, в якому зафіксовано, що термін дії державної повірки засобу обліку Vnimax, встановленого на вводі абонента Ду 32 мм, закінчився.

В акті №98 від 29 липня 2013 року про проведення технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання, у зв'язку із закінченням терміну держповірки засобу обліку, відповідачу винесено припис встановити в строк до 3 серпня 2013 року на водопровідному вводі держповірений резервний, технічно справний водомір Vnimax (або аналогічний, занесений в держреєстр України), що передбачено п. 3.2.4 договору №2506.

8 серпня 2013 року працівниками водоканалу проведено повторне технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання відповідача, за результатами якої складено акт №140, в якому було вказано, що подача питної води "Абоненту" здійснюється від мереж ВАТ "ЗДСК" по вводу ДУ 32 мм. На трубопроводі подачі холодної води після держповірки встановлено водомір марки Vnimax-Lorta №14106614, д/п ІІІ квартал 2013 року.

Позивач, вказавши про порушення абонентом п. 5.14 Правил №190, надіслав відповідачу акт технічного обстеження №97 від 29 липня 2013 року та, складений на його підставі акт-рахунок №2506/1, в якому визначено вартість води розрахунковим способом і вказано, що до сплати за безоблікове водокористування з 20 червня по 29 липня 2013 року підлягає 57 542,92 грн.

Відповідач вимогу позивача не визнав, оплату за вказаним актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з цим позовом, предметом якого є вимоги водоканалу до абонента про стягнення заборгованості, нарахованої за безоблікове водокористування у зв'язку з експлуатацією засобу обліку після закінчення строку держповірки.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування вартості витрат води як за безоблікове водоспоживання, оскільки позивач не довів порушення споживачем п. 5.14 Правил №190, а також самого факту безоблікового водокористування, а тому у задоволенні позову відмовив.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Згідно п. 5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку, відповідно до п. 5.4 цих Правил, проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Пунктом 5.14 Правил №190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

При цьому, п.п. 3.3, 3.4 визначають, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно до п. 3.2 Правил №190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

За п. 5.18 вказаних Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно пунктів 3.3, 3.4 цих Правил.

Пунктом 10.1 цих же Правил передбачено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Суди обох інстанцій встановили, що згідно акту технічного обстеження водопроводу від 29 липня 2013 року №97 представниками позивача виявлено, що строк держповірки приладу обліку збіг, у зв'язку з чим відповідачу здійснено нарахування вартості за безоблікове водокористування на підставі п.п. 3.3, 5.14 Правил №190 та згідно припису акту від 29 липня 2013 року №98 зобов'язано відповідача здійснити повірку приладу обліку. Оскільки держповірка відповідачем приладу Lorta-1.5, № 14106614 проведена 1 серпня 2013 року, тобто в строк, встановлений позивачем, є правильними висновки місцевого та апеляційного господарського судів про відсутність тривалості повірки засобу обліку понад місяць, як то встановлено п. 5.14 Правил №190, тобто відсутність підстав вважати водокористування позивача безобліковим.

Оскільки підстав для застосування до відповідача розрахунку плати за безоблікове водокористування, визначених договором та чинним законодавством, не встановлено, висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність позову є правильними.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні відповідачем вказаних положень матеріального права.

Крім того, доводи, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким судом другої інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку була надана відповідна та обґрунтована правова оцінка, зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому такі твердження скаржника не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень.

З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у справі №908/913/14 - без змін.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко