ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 908/5513/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Яценко О. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізької міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. у справі господарського суду№908/5513/15 Запорізької області за позовомЗапорізької міської радидовідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 348 218,70грн. не з'явився Морозов В.С. дов.№43 від 31.12.2015

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків у розмірі 348218,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва "Реконструкція виробничих приміщень будівлі ЗМЕМ по вул. Горького,73 в м.Запоріжжя під Call - центр (в межах земель їх розміщення)", в порушення ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Запорізької міської ради №77 від 24.12.2012р. "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя" не звернувся у встановленому порядку до міського голови щодо укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - договір про пайову участь) та не перерахував до бюджету м. Запоріжжя кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, чим завдав територіальній громаді збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 348218,70грн. (розмір пайової участі).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2015р. (суддя Соловйов В.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 348218,70грн., посилаючись на обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. (судді Дучал Н.М., Геза Т.Д., Склярук О.І.) за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2015р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Запорізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016р., а рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2015р. залишити в силі.

Заслухавши представника відповідача в режимі відеоконференцзв'язку, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.12.2013р. за №ЗП0831333560004 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція виробничих приміщень будівлі ЗМЕМ (Запорізької міської електромережі) по вул. Горького, 73 в м. Запоріжжя під Call - центр (в межах земель їх розміщення)". Замовником реконструкції є ВАТ "Запоріжжяобленерго".

11.08.2014р. за №ЗП14314223016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Дата початку будівництва 02.01.2014р., дата закінчення будівництва 17.03.2014р., строк введення обєкта в експлуатацію 3 квартал 2014 року. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 3482,187 тис. грн.

Листом від 30.09.2014р. №01/07-21/02998 Запорізька міська рада звернулася до ВАТ "Запоріжжяобленерго" з пропозицією укласти договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. В якості додатку до листа зазначено проект договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя на 3 аркушах в трьох примірниках, та розрахунок розміру пайової участі ВАТ "Запоріжжяобленерго" у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя по об'єкту будівництва, вартість якого визначена на основі нормативів для одиниці створеної потужності на 2 арк. в трьох примірниках.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" отримало зазначене рекомендоване поштове відправлення 06.10.2014р. У відповіді від 27.10.2014р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило Запорізького міського голову про незгоду з укладенням договору.

21.07.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №01/02-21/02320 від 17.07.2015р., в якій вказуючи на порушення ВАТ "Запоріжжяобленерго", як замовника будівництва, вимог ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012р. №77 щодо його обов'язку участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади м. Запоріжжя та не виконання такого обов'язку (укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску) просив відшкодувати у двадцятиденний термін завдані таким невиконанням збитки у розмірі 348218,70грн.

Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом, предметом якого є стягнення з відповідача 348218,70грн. збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення збитків.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки згідно із п.2 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Встановлюючи наявність в діях усіх елементів складу цивільного правопорушення, з яким законодавець пов'язує застосування до особи цивільної-правової відповідальності, судом першої інстанції не враховано наступне.

Згідно із преамбулою Закону України "Про планування містобудівної діяльності" (далі - Закон) цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п.п.4, 13 ст.1 наведеного Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Умовами ст.2 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" передбачено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та території.

Згідно із ч.ч.2, 3, 9 ст.40 Закону, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Враховуючи системний аналіз вказаних статей, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що дія цього Закону не поширюється на відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював лише реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже така особа не є замовником будівництва в розумінні норм Закону і у неї відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески, а тому не вірне застосування судом першої інстанції положень ст.ст. 1, 40 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" вплинуло на правильність висновків про наявність в бездіяльності відповідача (не виконання ним обов'язку щодо укладення договору про пайову участь та не сплати пайового внеску) протиправного діяння, яке завдало позивачу збитки, а отже і на висновки про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та підстав для стягнення збитків та скасував рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2015р. і прийняв нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно із п.3 ч.4 ст.40 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), а відповідно до матеріалів справи було здійснено реконструкцію виробничих приміщень будівлі Запорізьких міських електричних мереж по вул. Горького, 73 в м. Запоріжжя під Call-центр, тобто об'єкту енергетики, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Запорізької міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а апеляційним судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. у справі №908/5513/15 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

О. Яценко