ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 908/4608/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКоробенка Г.П., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М", м. Бердянськ, Запорізька обл.на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 рокуу справі господарського суду Запорізької областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Бердянськ, Запорізька обл.до1. Управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ, Запорізька обл.; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М", м. Бердянськ, Запорізька обл.провизнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області (далі за текстом - УКВ Бердянської міської ради) і товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" (далі за текстом - ТОВ "Ларга-М") про визнання недійсним на майбутнє Договору № 1358 оренди нежитлового приміщення, площею 19,30 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу Бердянської міської лікарні, укладеного 27.11.2013 року між УКВ Бердянської міської ради та ТОВ "Ларга-М".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано необгрунтованістю та недоведеністю позовних вимог, оскільки спірний Договір укладено між сторонами у передбаченій законом письмовій формі і сторонами вчинені усі необхідні дії, спрямовані на реальне виконання правочину; на момент укладення Договору протокол від 04.10.2013 року засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності, який є підставою для укладення Договору оренди комунального майна № 1358, був чинним, результати конкурсу в судовому порядку визнані недійсними не були; поряд з цим, з огляду на абз. 2 п. 13 Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади міста Бердянська, затвердженого рішенням 39 сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12.07.2013 року № 48 (далі за текстом - Порядок) якщо пропозиція тільки одного претендента відповідає умовам конкурсу, конкурс з визначення розміру орендної плати не проводиться і з таким претендентом укладається договір оренди, а тому у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору оренди необхідно відмовити.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано Договір оренди комунального майна № 1358 від 27.11.2013 року недійсним та присуджено до стягнення судовий збір.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судовими рішеннями у іншій справі конкурс, проведений 04.10.2013 року, визнано недійсним та його результати про передачу в оренду майна комунальної власності: нежитлового приміщення площею 19,30 кв.м. першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1 - скасовані, відтак, правові підстави укладання Договору оренди комунального майна - відсутні, а спірний Договір є таким, що не відповідає вимогам законодавства і підлягає визнанню недійсним.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ларга-М" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року і залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 року.

ФОП ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2013 року УКВ Бердянської міської ради та ТОВ "Ларга-М" було укладено Договір оренди комунального майна № 1358 (далі за текстом - Договір), за умовами якого УКВ Бердянської міської ради (орендодавець) передає, а ТОВ "Ларга-М" (орендар) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі підприємства (організації, закладу) комунальної установи "Бердянська міська лікарня" Бердянської міської ради, площею 19,30 кв.м згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні (приміщення № 36 згідно з технічним паспортом), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 56 820 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання під аптечний пункт. Пункт 1.1.1 рішення 39 сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12.07.2013 року № 37 "Про оголошення конкурсу на право оренди комунального майна" та протокол від 04.10.2013 року засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту здачі-приймання вказаного майна.

27.11.2013 року між балансоутримувачем КП "Бердянська міська лікарня" Бердянської міської ради та орендарем підписано Акт здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається за результатами проведення конкурсу, який відбувся 04.10.2013 року, і складає на 01.10.2013 року 694, 80 грн. з ПДВ.

Договір діє з 27.11.2013 року до 27.10.2016 року, строком на 2 роки 11 місяців (п. 10.1 Договору).

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним договору оренди комунального майна, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено порядок укладення договору оренди, в ч. 6 якої зазначено, що порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Так, рішенням 39 сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12.07.2013 року № 48 затверджено Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади міста Бердянська.

Відповідно до зазначеного Порядку 04.10.2013 року було проведено конкурс на право оренди комунального майна територіальної громади міста Бердянська (далі за текстом - конкурс). Згідно з протоколом засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності від 04.10.2013 року до переліку претендентів, які подали документи на участь у конкурсі, було включено: ТОВ "Азов-Фарма", ТОВ "Ларга-М", ФОП ОСОБА_4

ТОВ "Азоф-Фарма" не допущено до конкурсу у зв'язку з невиконанням умов конкурсу, ФОП ОСОБА_4 - у зв'язку з відсутністю відповідного виду діяльності згідно з КВЕД.

Таким чином, до участі у конкурсі було допущено ТОВ "Ларга-М"; на підставі результатів конкурсу його визнано переможцем і 27.11.2013 року між УКВ Бердянською міською радою та ТОВ "Ларга-М" укладено спірний Договір.

Не погодившись з результатами конкурсу, ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності, УКВ Бердянської міської ради та ТОВ "Ларга-М" про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, визнання конкурсу про передачу в оренду майна комунальної власності (нежитлового приміщення площею 19,30 кв.м першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1) частково недійсним, часткове скасування результатів конкурсу та визнання Договору оренди комунального майна № 1358 від 27.11.2013 року недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог ФОП ОСОБА_4 зазначав, що його всупереч п. 15 Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади міста Бердянська неправомірно не було допущено Постійно діючою конкурсною комісією на право оренди майна комунальної власності до участі в конкурсі.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 року у справі № 310/3192/14-а позов ФОП ОСОБА_4 задоволено частково: дії Постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності щодо недопущення ФОП ОСОБА_4 до участі у конкурсі визнано протиправними, конкурс, проведений 04.10.2013 року, визнано недійсним та скасовано його результати в цій частині; в задоволені іншої частини вимог - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 року у справі № 310/3192/14-а скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання Договору оренди комунального майна № 1358 від 27.11.2013 року недійсним та провадження в цій частині закрито, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як договір оренди нежитлового приміщення є цивільним правочином.

Крім того, в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року по справі № 310/3192/14-а зазначено, що укладення договору з переможцем конкурсу, проведеного з порушенням процедури, безпосередньо зачіпає права позивача, оскільки недопущення його до участі в конкурсі призвело до укладання договору оренди з іншою особою та позбавило позивача можливості реалізувати свій намір проводити підприємницьку діяльність в цьому напрямку.

ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним спірного Договору, оскільки зазначений Договір було укладено на підставі результатів конкурсу, який визнано недійсним у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11 роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В п. п. 20 - 22 Порядку передбачено, що під час засідання комісії, на якому було визначено переможця конкурсу, секретарем комісії складається протокол, у якому зазначаються відомості про учасників; стартова орендна плата; пропозиції учасників; результати конкурсу. Після підпису протоколу конкурсу УКВ Бердянської міської ради письмово повідомляє про результати конкурсу всіх учасників. Орендодавець протягом 20 днів після затвердження результатів конкурсу вручає під розписку особисто переможцю конкурсу (уповноваженій ним особі) проект договору оренди.

З наведеного вбачається, що підставою для укладення договору оренди комунальної власності територіальної громади є результати конкурсу, оформлені у вигляді протоколу.

Оскільки судами у іншій справі № 310/3192/14-а результати конкурсу скасовані в частині недопущення ФОП ОСОБА_4 до участі у конкурсі, а сам конкурс визнано недійсним, Договір оренди комунального майна № 1358 від 27.11.2013 року є таким, що укладений без належної правової підстави.

Як вірно відзначено судом апеляційної інстанції, при відмові в позові місцевим господарським судом не було враховано, що відповідно до абз. 1 п. 13 Порядку подані претендентами документи розглядаються УКВ Бердянської міської ради до проведення конкурсу з метою формування списку його учасників. У разі надходження двох або більше пропозицій, які відповідають умовам конкурсу, переможець визначається за критерієм найбільшої запропонованої орендної плати за перший/базовий місяць оренди (п.14 Порядку).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на участь у конкурсі було подано три заявки, невідповідність умовам конкурсу яких не була встановлена до його проведення. Таким чином, до участі у конкурсі було допущено три претенденти.

Дії конкурсної комісії, зокрема, щодо визначення відповідності умовам конкурсу пропозицій претендентів в судовому порядку були визнані протиправними, а тому посилання скаржника в касаційній скарзі на п. 13 Порядку є безпідставним.

Також, колегія Вищого господарського суду України відзначає, що посилання скаржника на ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо наявності в спірному Договорі всіх істотних умов, а також його укладення сторонами у передбаченій законом письмовій формі, не спростовує встановлених судами обставин справи, які свідчать про недійсність Договору оренди комунального майна.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що висновок суду першої інстанції щодо чинності протоколу засідання постійно діючої конкурсної комісії від 04.10.2013 року і дійсності результатів конкурсу на момент укладення спірного Договору не є підставою вважати, що Договір укладено відповідно до вимог законодавства, тобто за результатами конкурсу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки судовими рішеннями у іншій справі конкурс, проведений 04.10.2013 року, визнано недійсним та його результати про передачу в оренду майна комунальної власності: нежитлового приміщення площею 19,30 кв.м. першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1 - скасовані, відтак, правові підстави укладання Договору оренди комунального майна - відсутні, а спірний Договір є таким, що не відповідає вимогам законодавства і підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "Ларга-М", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі № 908/4608/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіГ.П. Коробенко Г.М. Мачульський