ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 908/139/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01 лютого 2016 року у справі № 908/139/16 Господарського суду Запорізької області за позовом ОСОБА_4, Запорізька область, до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод", Запорізька область, про стягнення дивідендів на суму 200 000 грн., скасування рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити певні дії,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У січні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду з позовом до відповідача ВАТ "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод" про дивідендів на суму 200 000 грн., скасування рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити певні дії.

Вказувала, що вона є акціонером ВАТ "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод".

Посилаючись на невиплату їй ВАТ "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод" дивідендів протягом 20 років, позивач просила: стягнути з відповідача 200 000 грн. дивідендів; передати їй в користування частину майна товариства, а саме: сторожку і один цех під літерою 7 і 8 схеми; скасувати рішення загальних зборів товариства, яким ОСОБА_5 передано право власності на будівлі ВАТ "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод", а саме: торговий комплекс під літ. "О", сарай під літ. "Р", забор літ. № 2, котельня літ. "П"; зобов'язати відповідача викупити у ОСОБА_4 акції товариства на суму 500 000 грн. та провести загальні збори акціонерів на яких розглянути питання про ліквідацію ВАТ "Кам'янсько-Дніпровський молокозавод".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15 січня 2016 року (суддя Колодій Н.А.) позовну заяву повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована посиланнями на ту обставину, що надана позивачем на підтвердження звільнення його від сплати судового збору, як інваліда ІІ категорія, копія пенсійного посвідчення є нечіткою, з якої не можна прочитати її зміст, та не завірена належним чином, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для її повернення без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: Сгара Е.В. - головуючого, Гези Т.Д., Мясищева А.М.) апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Ухвала обґрунтована посиланнями на те, що додана скаржником копія пенсійного посвідчення № 128975 від 12.08.96 підтверджує лише те, що ОСОБА_4 є пенсірнером, натомість довідки МСЕК, на підтвердження того, що остання є інвалідом ІІ групи та відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є звільненою від сплати судового збору, заявником апеляційної скарги не надано.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на безпідставне повернення апеляційним судом апеляційної скарги без розгляду, чим позбавлено її права на судовий захист, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Приписами п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, інваліди I та II груп.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником було додано копію пенсійного посвідчення № 128975 від 12.08.96 в якому зазначено вид пенсії по інвалідності ІІ групи.

Зазначені обставини безпідставно не врахував апеляційний господарський суд, та дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги без розгляду, з підстав ненадання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі з посиланнями на п. 3 ст. 97 ГПК України.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01 лютого 2016 року у справі № 908/139/16 скасувати.

3. Справу № 908/139/16 передати до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик