ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 905/2224/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Норд" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. у справі господарського суду№905/2224/15 Донецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток"допублічного акціонерного товариства "Норд"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 1 554 052,63грн. Жуков Д.О. дов. б/н від 31.07.2015 Оксаніченко А.С.дов.№ 283/2015-юр від 30.09.2015

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Норд" (з заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 875148,34грн., 3 % річних у розмірі 46320,13грн., інфляційних втрат у розмірі 549203,29грн., пені в сумі 83380,87грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 23000,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2015р. (суддя Левшина Я.О.) позовні вимоги (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 425074,17грн., пеню в розмірі 50566,41грн., 3 % річних у розмірі 19321,31грн., інфляційні втрати в розмірі 166580,13грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 9790,84грн., інші витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 7,07грн. та судовий збір у сумі 9923,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. (судді Скакун О.А., Татенко В.М., Колядко Т.М.) за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" та публічного акціонерного товариства "Норд" рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2015р. частково скасовано та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Норд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" основний борг у сумі 875148,34грн., пеню в розмірі 41690,43грн., 3 % річних в розмірі 46320,13грн., інфляційні втрати в сумі 549203,29грн., витрати на послуги адвоката в суді І інстанції в розмірі 8000,00грн. та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, в сумі 7,07грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Норд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 23310,78грн.

В іншій частині позовних вимог, витрат на послуги адвоката в сумі 1790,84грн. та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, відмовити."

Не погоджуючись із судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Норд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки строк оплати по договору за виконані роботи ще не настав.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Про-Сток" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Про-Сток" та ПАТ "Норд" 29.11.2013р. було укладено Договір поставки №13/28 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця конструкцію складських збірно-розбірних палетних стелажів (далі - Товар) в асортименті та кількості за кожною асортиментною позицією та за ціною згідно зі Специфікацією, що є невід'ємною частиною даного Договору, та здійснити роботу з монтажу стелажів (далі - монтажні роботи), вартість яких включена у вартість товару, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Згідно із п.1.7 Договору Постачальник зобов'язаний здійснити доставку товару, збірні та монтажні роботи стосовно Товару та передати змонтоване та готове до експлуатації за призначенням стелажне обладнання у строк до 26 січня 2014 року. Вартість збірних та монтажних робіт включена у вартість товару. Товар повинен бути зібраний, змонтований та надійно закріплений до поверхонь полу, відповідно до схем, що є невід'ємними частинами даного Договору. Під час виконання зборки та монтажу товару Постачальник приймає безумовне зобов'язання відвернути будь-яку можливу шкоду, що може бути заподіяна власності Покупця.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на умовах DDP (згідно з Інкотермс в редакції 2010 року), місце поставки: склад Покупця, що знаходиться за адресою: Україна, м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 43А.

Зобов'язання Постачальника вважаються виконаними по закінченню збірних та монтажних робіт стосовно товару, про що сторонами складається Акт приймання стелажного обладнання до експлуатації (п.2.3 Договору).

Згідно із п.8.2 Договору загальна сума Договору становить 407000,00грн., в т.ч. ПДВ - 678333,33грн.

При цьому, відповідно до пп.8.2.1 Договору, сума передоплати (18% загальної суми Договору) у розмірі 732600,00грн., у тому числі ПДВ - 122100,00грн., повинна бути сплачена Покупцем на підставі рахунку Постачальника не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання Сторонами даного Договору.

Загальна сума другої передплати, як встановлено пп.8.2.2 Договору, у сумі 284900,00грн. сплачуються на підставі рахунку Постачальника у строк двох робочих днів від дати отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження, частинами, пропорційно кількості товару, що відвантажується партією, про яку йдеться у такому повідомленні.

Оплата 8,65 % загальної суми Договору у сумі 352055,00грн., у тому числі ПДВ - 58675,83грн., має бути перерахована на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунку Постачальника не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання стелажного обладнання до експлуатації (пп.8.2.3 Договору).

Відповідно до пп.8.2.4 Договору остаточний розрахунок (66,35 % загальної суми Договору) у розмірі 2700445,00грн., у тому числі ПДВ - 450074,17грн., здійснюється Покупцем шістьма рівними платежами, на підставі рахунків Постачальника.

При цьому, за змістом п.8.2 Договору, під датою строку розуміється дата, не пізніше якої виконуються грошові зобов'язання Постачальника зі збірки, монтажу та введення в експлуатацію товару (стелажного обладнання), виконані із дотриманням строку, встановленого п.1.7 Договору.

Згідно із п.12.4 Договору за несвоєчасну оплату Товару Покупець має сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості неоплаченого Товару, за кожен день прострочки платежу. У випадку прострочення оплати вартості поставленого товару Покупцем більш як на тридцять днів поспіль, Постачальник вимагає повернення Товару, а Покупець зобов'язаний його повернути.

Сторони уклали Специфікацію обладнання конструкції складських палетних стелажів в зборі від 29.11.2013р. на суму 4070000,00грн.

На виконання умов Договору ТОВ "Про-Сток" поставило ПАТ "Норд" Товар, узгоджений у Специфікації за видатковою накладною №РН-0000056 від 07.02.2014р. на суму 4070000,00грн.

На підставі п.п.2.3 та 5.6 Договору Сторони склали Акт приймання стелажного обладнання до експлуатації від 10.02.2014р.

Відповідач здійснив часткову оплату Товару, що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позивача на загальну суму 3169 851,67грн.

У зв'язку з порушенням умов оплати за Договором 04.06.2015р. ТОВ "Про-Сток" звернулось до ПАТ "Норд" з претензією, в якій просить у місячний строк з дня отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок Постачальника 900148,33грн.

Оскільки зазначена претензія залишена ПАТ "Норд" без відповіді, ТОВ "Про-Сток" звернулось до суду для стягнення вказаної заборгованості.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ст.712 ЦК України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідач посилався на те, що у його не було достатніх правових підстав на здійснення остаточних розрахунків за Договором, оскільки рахунок-фактура Позивачем виставлений не був.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що Договір, укладений між Сторонами, містить умови щодо строку та порядку оплати, суми та черговості платежів (розділ 8 Договору), а також необхідні реквізити Сторін, що свідчить про можливість виконання зобов'язання Відповідачем і без отримання рахунків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, а наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє Відповідача від обов'язку з оплати поставленого Товару, тобто з ПАТ "Норд" підлягає стягненню основний борг у розмірі 875148,34грн., тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні основного богу в розмірі 450074,17грн. було скасовано судом апеляційної інстанції.

Також, Позивачем на підставі п.12.4 Договору нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення в сумі 83380,87грн.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені, наданий Позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що розрахунок пені є правильним.

Статтями 83 ГПК України, 233 ГК України, 551 ЦК України суду надано право у виняткових випадках зменшити розмір пені.

Відповідно до ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання щодо зменшення суми пені апеляційний суд виходив з майнового стану ТОВ "Про-Сток", а також співвідношення збитків, заподіяних Позивачу невиконанням ПАТ "Норд" зобов'язань з оплати Товару, розмір нарахованих інфляційних втрат (549203,29грн.) та 3 % річних (46320,13грн.), заявлених до стягнення, а також, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та визначення розміру, до якого можливе їх зменшення, законодавство відносить на розсуд суду, тому апеляційний суд дійшов до висновку, що розмір нарахованої Відповідачу пені підлягає зменшенню на 50 %, а саме стягненню з Відповідача підлягає пеня в розмірі 41690,43грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок, наданий Позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що з Відповідача підлягає стягненню сума 3% відсотків річних у розмірі 46320,13 грн., а тому скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення 3% річних у розмірі 26998,22грн.

Позивачем також було заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 549203,29грн. за період з листопада 2013 року по вересень 2015 року.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи лист Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р., п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14 та перевіривши арифметичний розрахунок, наданий Позивачем, дійшов до висновку, що з Відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 549203,29 грн., а тому скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 382623,16грн.

Щодо стягнення з ПАТ "Норд" витрат на послуги адвоката, то суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обсяг фактично наданих адвокатом послуг, період їх надання, дослідивши документи, які фіксують факт надання таких послуг, та враховуючи незначну складність справи, що розглядається, дійшов до висновку про необхідність часткової відмови у задоволенні вимоги ТОВ "Про-Сток" про стягнення витрат з оплати послуг адвоката, оскільки вважає заявлені суми надмірно завищеними, а тому позовні вимоги в частині послуг адвоката задовольнив в розмірі 8000,00грн. за надання послуг в суді першої інстанції та в сумі 4000,00грн. за надання послуг в суді апеляційної інстанції.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Норд", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а апеляційним судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Норд" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. у справі №905/2224/15 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

О. Яценко