ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 925/1049/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Лавіта" на ухвалу та постановуГосподарського суду Черкаської області від 28.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015у справі№ 925/1049/13 Господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"доПриватного підприємства "Лавіта"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_6, дов. від 18.12.2015 № 3-243-110/24448

відповідача: ОСОБА_7, дов. від 22.04.2015 № 01-04/2015

третя особа-1: не з'явилися

третя особа-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Лавіта" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 у справі № 925/1049/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Васянович А.В., судді Єфіменко В.В., Довгань К.І.) призначено судову експертизу, провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено до надання суду письмового висновку про результати проведеної експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А, суддів Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.) припинено апеляційне провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 у справі № 925/1049/13 про призначення експертизи; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 у справі № 925/1049/13 в частині зупинення провадження у справі залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Лавіта" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 925/1049/13, зупинити провадження по справі № 925/1049/13 на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судом безпідставно не було зупинено провадження у справі № 925/1049/13 до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 701/1154/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПП "Лавіта" про визнання договору іпотеки недійсним, а також зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про покладення витрат по проведенню експертизи на відповідача, оскільки ринкова вартість предмету іпотеки, визначена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності, оспорюється саме позивачем.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі № 925/1049/13 є позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № МІУ-92-08 від 11.04.2008 в рахунок задоволення вимог про погашення заборгованості ОСОБА_4 по кредитному договору № МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 станом на 19.06.2013 в сумі 1256495,98 грн., шляхом продажу банком від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, за ціною в розмірі 368765,54 грн.

Скасовуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у цій справі Вищий господарський суд України у постанові від 04.03.2015 зазначив про допущену судами неповноту у дослідженні обставин справи, пов'язаних із визначенням початкової вартості предмету іпотеки.

Так, як передбачено ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Матеріали справи свідчать, що сторони не досягли згоди в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Отже, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана відповідно до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України довести інший розмір початкової ціни предмета іпотеки, зокрема, заявити клопотання про призначення та проведення судової експертизи

Відповідно до норм ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Входячи з того, що з'ясування початкової ціни предмета іпотеки потребує спеціальних знань, а також враховуючи, що саме відповідач не погоджується з початковою ціною предмету іпотеки, визначеною сторонами в договорі іпотеки, місцевий господарський суд ухвалою від 28.10.2015 призначив у справі судову експертизу з метою визначення ринкової вартості предмета іпотеки, проведення якої доручив експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі № 925/1049/13 до надання суду письмового висновку про результати проведеної експертизи.

Згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Отже, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Врахувавши наведене та встановивши, що позивачем оскаржується ухвала місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, а доводи скаржника фактично зводяться до обґрунтування відсутності підстав для призначення експертизи, суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи

При цьому, з огляду на те, що ухвала місцевого господарського суду від 28.10.2015 містить положення про призначення судової експертизи у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком апеляційного господарського суду, який відповідає вищенаведеним нормам законодавства та фактичним обставинам справи.

Доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд повинен був зупинити провадження у справі № 925/1049/13 на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 701/1154/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПП "Лавіта" про визнання договору іпотеки недійсним, колегією суддів касаційної інстанції не беруться до уваги з огляду на повноваження касаційної інстанції, визначені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що судом першої інстанції вирішення відповідного клопотання відповідача було відкладено.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 925/1049/13, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лавіта" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 925/1049/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир