ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 916/3009/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛТК Альянс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р.та рішеннягосподарського суду Одеської області від 25.08.2015р.у справі№916/3009/15 господарського суду Одеської областіза позовомПриватного підприємства "ЛТК Альянс"до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прозобов'язання виконати певні діїза участю представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛТК Альянс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. про зобовязання ПАТ "Імексбанк" перерахувати 180734,33 грн. з поточного рахунку №26000105258001 ПП"ЛТК Альянс", відкритого у ПАТ "Імексбанк" на р/р №2600750036345 ПП"ЛТК Альянс" відкритий у ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2015р. (суддя Рога Н.В.) у справі №916/3009/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. (колегія суддів у складі головуючого судді Принцевська Н.М., суддів Діброва Г.І., Ліпчанська Н.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "ЛТК Альянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2010р. між Приватним підприємством "ЛТК Альянс" та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" укладений Договір банківського рахунку №273 (у національній валюті), за умовами п.1.1. якого ПАТ "Імексбагк" відкриває ПП "ЛТК Альянс" поточний рахунок у національній валюті №26000105258001 відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом Банку (далі - Операційний час), а саме: понеділок-четвер з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 16:00, п'ятниця та передсвяткові дні з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 15:00.

Відповідно до пунктів 2.1.3., 2.1.8., п. 2.3. договору, ПАТ "Імексбанк" має право використовувати грошові кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк має право списувати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження (за допомогою платіжного доручення). Банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ; приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення клієнта; здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів НБУ.

Пунктом 9.1. договору встановлено строк дії договору та визначено, що він укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання.

05.02.2015р. ТОВ "Гермес-Трейдінг" звернулось до ПП"ЛТК Альянс" з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти згідно платіжного доручення № 447 від 05.02.2015р. у розмірі 305600 грн.

11.02.2015р. ПП "ЛТК Альянс" звернувся до ПАТ "Імексбанк" з платіжним дорученням №1 про переказ помилково перерахованих грошових коштів їх власнику - ТОВ "Гермес-Трейдінг", проте, дане платіжне доручення виконано Банком частково.

Листом від 08.06.2015р. №427 ПАТ "Імексбанк" повідомив ПП"ЛТК Альянс", що 27.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким в АТ "Імексбанк" розпочато процедуру ліквідації строком на 1 рік, з 27.05.2015р. до 26.05.2016р., у зв'язку з чим Банк повертає без виконання розрахункові документи, що несплачені в строк з вини неплатоспроможного Банку.

Як встановлено судами, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р., що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. №50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", розпочато з 27.01.2015р. процедуру виведення АТ "Імексбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015р. по 27.04.2015р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015р. за №84, продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ"Імексбанк" по 26.05.2015р. включно.

Постановою Правління НБУ від 21.05.2015р. №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015р. №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.

Позовні вимоги Приватного підприємства "ЛТК Альянс" обґрунтовані порушенням ПАТ "Імексбанк" п.6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р. №227/95, ч.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, ч.1 ст. 612, ст.ст. 626, 629, , ст.ст. 1066, 1068, ч.1 ст. 1074 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, п.5 ч.6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п.1.37 ст. 1, ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", невиконанням зобов'язань за Договором від 08.10.2010р. банківського рахунку №273 стосовно перерахування 180734,33грн. з поточного рахунку №26000105258001 ПП"ЛТК Альянс", відкритого у ПАТ"Імексбанк" на р/р №2600750036345 ПП"ЛТК Альянс" відкритий у ПАТ"Креді Агріколь Банк", МФО 300614. Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 7.12 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

За статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, зокрема, що юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Приписами ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у п. 16 ст. 2 визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п.6 ст. 2 цього закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Порядок ліквідації банків врегульований розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з ч. 5 ст. 45 (в редакції на момент прийняття рішення суду) якого протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент прийняття рішення суду) вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відтак, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вірно встановив обставини справи, суд першої інстанції врахував вищенаведені норми матеріального права, дійшов вірного висновку, що зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунка, мають майново-грошовий характер, у цьому випадку, позивач є кредитором банку за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами, з урахуванням встановленого п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань під час тимчасової адміністрації, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим вірно погодився суд апеляційної інстанції.

Посилання позивача в обґрунтування скасування оскаржуваних судових актів на п.5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не заслуговують на увагу, оскільки на заявлені ним позовні вимоги про зобов'язання ПАТ"Імексбанк" перерахувати 180734,33грн. з поточного рахунку №26000105258001 ПП"ЛТК Альянс", відкритого у ПАТ "Імексбанк" на р/р №2600750036345 ПП"ЛТК Альянс", відкритий у ПАТ "Креді Агріколь Банк" розповсюджується дія обмежень визначених п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 25.03.2015р. у справі №910/9232/14, від 01.04.2015 року у справах №910/9231/14 та №910/5560/14.

Відповідно до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене судова колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про зобов'язання ПАТ "Імексбанк" перерахувати 180734,33грн. з поточного рахунку №26000105258001 ПП"ЛТК Альянс", відкритого у ПАТ "Імексбанк" на р/р №2600750036345 ПП"ЛТК Альянс", відкритий у ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника щодо безпідставного невиконання відповідачем свого обов'язку по перерахуванню коштів з одного рахунку позивача, відкритого в ПАТ "Імексбанк" на інший рахунок позивача, відкритий в ПАТ"Креді Агріколь Банк" не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про необхідність дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку у порядку визначеному цим законом у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛТК Альянс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі №916/3009/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик