ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 914/4365/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Алєєва І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015у справі№914/4365/14 Господарського суду Львівської областіза позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської радидоПриватного підприємства "Укргал Плюс"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Галицька районна адміністрація Львівської міської ради 2. Личаківська районна адміністрація Львівської міської радипростягнення заборгованості по орендній платі та пеніза участю представників:

позивача: Чижович І.З. (представник за дов. від 22.12.2015 №2302-вих-2847),

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до господарського суду Львівської області з уточненим позовом до Приватного підприємства "Укргал Плюс" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 17101,16грн. та пені в сумі 1274,54 грн., за укладеним між сторонами договором на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення від 22.01.2013 №182-13.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2015 у справі №914/4365/14 уточнені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПП "Укргал Плюс" на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 17101 грн. 16 коп. основного боргу, 1274 грн. 54 коп. - пені та судовий збір в розмірі 1827грн. 00 коп..

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, зокрема тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди не сплачував орендну плату, в результаті чого виник борг у вказаній сумі, на який позивачем нарахована пеня.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2015 у справі №914/4365/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що сторонами при укладенні договору не досягнуто всіх істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, а саме не досягнуто згоди щодо предмету договору та розміру орендної плати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема заявник зазначає, що сторони, підписавши оскаржуваний договір оренди від 22.01.2013 №182-13, погодили всі істотні умови (предмет, ціна, термін дії).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном яке є у комунальній власності.

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 № 219, до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п. 1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Відповідно до Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 № 2451 (надалі - Положення), укладання договорів оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на окремих конструктивних елементах благоустрою комунальної власності, справляння орендної плати здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики. Зазначеною ухвалою затверджено форму договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Відповідно до п. 1.2. Положення, дане Положення розроблене з метою визначення порядку справляння орендної плати за окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності та встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати або ухилення від неї.

Згідно з п. 1.5. Положення, орендодавцем окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є управління комунальної власності. Відповідно до п. 1.6. Положення, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл (паспорт), виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом. Беручи до уваги п. 3.4. Положення, термін внесення орендної плати визначається у договорі оренди. При цьому з орендаря стягується заборгована сума орендної плати з врахуванням пені за кожен день протермінування.

Ухвалою ЛМР від 20.03.2014 № 3190 затверджено Положення "Про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові".

Відповідно до п. 5.5. Положення, договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС укладається на термін, визначений у відповідній ухвалі міської ради, при цьому перебіг строку чинності договору обчислюється з моменту прийняття ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2013 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП "Укргал Плюс" (орендар) укладено договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі - Договір), предметом якого є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - об'єкт) на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали Львівської міської ради від 03.12.2009 №3087 "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 18.12.2008 №2311 та змін до ухвали міської ради від 21.05.2009 №2685" (п.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, орендодавець зобов'язується, зокрема надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56, 0 кв.м., (тротуар, газон, тощо) за адресою: м. Львів, вул. Личаківська - вул. Пасічна.

Термін дії договору встановлюється на 3 роки (п.7 Договору).

Згідно п. 2.2.2. Договору орендарь зобов'язується зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

За умовами п.3.2 Договору, орендар сплачує орендодавцеві плату за користування Об'єктом площею 56,0 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (35,0*56,0*27*18*0,0084)/12*1,2 = 800,15 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 133, 36 грн..

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати по Договору та пеню.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2014 та довідки про стан заборгованості від 27.11.2014, сума боргу за період з 01.01.2013 по 17.11.2014 становить 17101,16 грн..

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3.2. Договору у разі протермінування платежів, передбачаних у пункті 3.2. цього Договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення основної суми боргу в розмірі 17101,16 грн., висновок господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованісті перед позивачем у розмірі 17101,16 грн. та 1274,54 грн. - пені за період з 01.02.2014 по 31.10.2014, колегія суддів визнає правомірним та обгрнутованим.

В свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, зазначає, що саме лише підписання Договору без отримання на виконання п.3.5. Положення необхідного дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення та відсутність доказів про подальше розміщення таких об'єктів є свідченням того, що оспорюваний договір як юридичний факт не відбувся, договір є не укладеним, а отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія не погоджується, оскільки судом 2-ї інстанції не враховано, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких: - відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); - не отримано акцепт стороною, що направила оферту; - не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; - не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Господарським судом 1-ї інстанції встановлено, що сторонами Договору, враховуючи положення ст. 638 ЦК України, ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, якими не передбачено звільнення чи відстрочення від сплати орендної плати орендарем у випадку не розміщення ним на виконання умов Договору об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Отже, апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 49, 11111 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі №914/4365/14 скасувати.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2015 у справі №914/4365/14 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Укргал Плюс" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради судові витрати в розмірі 2192,40 грн. за подачу касаційної скарги.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.М. Мачульський