ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 914/1763/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Алєєва І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справі№914/1763/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Львівський іподром"доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областіпрозобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Качуровський В.В. (представник за дов. від 31.12.2015 № 538)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Львівський іподром" (далі - ПАТ "Львівський іподром") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - РВ ФДМУ по Львівській області) про зобов'язання відповідача виконати умови договору оренди від 03.07.2009 №56, укладеного між РВ ФДМУ по Львівській області та ЗАТ "Львівський іподром", шляхом надання дозволу на списання частини орендованого майна у складі цілісного майнового комплексу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.07.2015 у справі №914/1763/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, позов задоволено повністю. Зобов'язано РВ ФДМУ по Львівській області виконати умови пункту 6.4. договору № 56 оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Львівський іподром", укладеного між РВ ФДМУ по Львівській області та ЗАТ "Львівський іподром", шляхом надання ПАТ "Львівський Іподром" дозволу на списання частини орендованого майна, а саме коней у кількості 10 голів загальною вартістю 30тис.грн. у складі цілісного майнового комплексу.

Постанова суду апеляційної інстанції підписана всім складом суду, однак із викладенням суддею Хабіб М.І. окремої думки від 12.10.2015 (підписана 16.10.2015).

Судові рішення мотивовані тим, що ненадання відповідачем дозволу на списання частини орендованого майна у складі цілісного майнового комплексу (загиблих коней у кількості 10 голів), є невиконанням умов п. 6.4 договору оренди, спричиняє погіршення фінансового становища позивача, унеможливлює ведення бухгалтерського обліку щодо втраченого майна, подальше використання орендованого майна в цілому, вимагає несення невиправданих витрат на користування відсутнім майном та обмежує здійснення позивачем цивільних прав та обов'язків з дотриманням принципів добросовісності та розумності. Судом зазначено, що на даний час Кабінетом Міністрів України не визначено порядок щодо списання орендованого державного майна цілісних майнових комплексів, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений Постановою КМУ № 1314 від 08.11.2007 (аналогія закону) (надалі по тексу - Порядок).

Не погоджуючись з судовими рішеннями, РВ ФДМУ по Львівській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 7, 10, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", ст. 4, 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Заявником зокрема зазначається, що судами безпідставно зроблено висновок про сплату ПАТ "Львівський іподром" суми збитків за втрату орендованого майна, оскільки в порушення зазначених норм права незалежна оцінка проведена не була і, відтак, звіт про оцінку майна не рецензувався. ПАТ "Львівський іподром" не є суб'єктом господарювання у розумінні положень, визначених Порядком, тому його дія не може поширюватися на спірні правовідносини і застосовуватися щодо ПАТ "Львівський іподром". Судами зроблено необгрутований висновок про дотримання вимог п.5 Порядку відповідачем, оскільки РВ ФДМУ по Львівській області не є органом уповноваженим управляти орендованим майном, а тільки його орендодавцем.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що 03.07.2009 між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ЗАТ "Львівський Іподром" (орендар), правонаступником якого є ПАТ "Львівський Іподром", укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державне підприємство "Львівський іподром", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 133 (надалі підприємство), склад і вартість якого визначена відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 28.02.2009 становить 13667353,00 грн..

Майно передається в оренду з метою розведення овець, кіз, коней, надання послуг у тваринництві, діяльності у сфері спорту, організації концертно-видовищної діяльності та інших видів діяльності, що відповідають призначенню об'єкта та не суперечать чинному законодавству України (п 1.7 договору оренди).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць травень 2009 року 117111,18 грн.

Відповідно до п. 6.4 договору орендар має право у порядку визначеному законодавством, з дозволу орендодавця списувати орендоване майно підприємства.

Згідно п. 6.6 договору орендар має право розпоряджатися або іншим чином передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього договору, тільки за попередньою згодою орендодавця, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна підприємства внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2 договору).

Згідно п.п.9.2-9.3 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори і суперечки, які виникають з цього договору або у зв'язку з ним не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 10.1 цей договір укладено строком на 25 років, що діє з 03.07.2009 по 03.07.2034 включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору. Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін (п.п.10.2-10.3 договору).

В ході розгляду даної справи, судом попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2014 у справі №914/4740/13 позов ПАТ "Львівський Іподром" задоволено та стягнуто з ТзОВ "Барком" суму збитків, завданих втратою орендованого майна, в розмірі 37 820,00 грн., а саме в результаті загибелі переданих ТзОВ "Барком" в суборенду коней в кількості 9 голів.

Актом РВ ФДМУ по Львівській області про результати проведення перевірки виконання орендарем - ЗАТ "Львівський іподром" умов договору оренди від 03.07.2009 № 56 цілісного майнового комплексу ДП "Львівський іподром", стану збереження і використання майна від 30.06.2010 -14.07.2010 встановлено факт загибелі ще 1 коня.

Відповідно до висновків про вартість майна розміру збитків, завданих державі орендарем цілісного майнового комплексу ДП "Львівський іподром" (договір оренди №56 від 03.07.2009) з причини втрати орендованого майна (коней у кількості 10 голів), виданих ТзОВ "Орієнтир-Реформа" на замовлення позивача, ринкова вартість збитків складає 5496,00 грн. (з ПДВ) - за втрату коней у кількості 1 гол. та 51336,00 грн. (з ПДВ) - за втрату коней у кількості 9 голів.

Згідно наявних в матеріалах справи копій виписки по рахунку за 05.11.2014 та квитанції № 61 від 26.01.2015 позивач перерахував до державного бюджету України 56832,00 грн. з призначенням платежу - відшкодування збитків від загибелі коней у кількості 10 голів, які входили до складу ЦМК згідно договору №56 від 03.07.2009.

На підставі п. 6.4 договору оренди, позивач звертався до відповідача з листами №78 від 06.11.2014, №3 від 06.02.2015, №13-05/15 від 13.05.2015 із проханням надати дозвіл на списання з балансу втрачених коней у загальній кількості 10 голів.

Листами від 19.11.2014 за № 11-03-07731 та від 11.06.2015 № 11-03-03626 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на списання втрачених коней у кількості 10 голів з огляду на те, що п. 5.7 договору оренди передбачено відшкодування збитків лише у разі припинення або розірвання договору, а також у зв'язку з тим, що Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 не передбачено механізм списання державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Предметом спору є вимога позивача про зобов'язання РВ ФДМУ по Львівській області виконати умови договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "Львівський іподром" за № 56 від 03.07.2009, зокрема п. 6.4, шляхом надання дозволу на списання частини орендованого майна, а саме коней у кількості 10 голів згідно з Порядком № 1314.

Відповідно до п.1 вказаного Порядку, він визначає механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно). Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком. У цьому Порядку суб'єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об'єднання), установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.

Дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об'єднанням), установам та організаціям, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, майно, що не ввійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі (п.2 Порядку).

Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо) (п.3 Порядку).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відсутність окремого відповідного Закону, яким врегульований порядок списання об'єктів державної власності, зокрема цілісних майнових комплексів підприємств, не позбавляє сторін права керуватися механізмом списання об'єктів державної власності, визначеним Порядком, тим більше, що позивач звертався до відповідача з метою отримання дозволу на списання лише частини орендованого майна, а не цілісного майнового комплексу, з посиланням на положення ст. 8 ЦК України та п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07 квітня 2008 року "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Однак, з зазначеним висновком колегія суддів не погоджується, оскільки судом не враховано, що позивач є приватним акціонерним товариством, отже норми зазначеного Порядку не можуть застосовуватись щодо спірних правовідносин, стороною у яких є позивач.

Крім того, відповідно до п.5 Порядку списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності зокрема є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України.

Згідно положень ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Фонд державного майна України відповідно до законодавства: щодо державних підприємств, установ і організацій, виступає лише орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів.

Таким чином, РВ ФДМУ по Львівській області не є органом уповноваженим управляти орендованим майном (цілісним майновим комплексом) по договору оренди від 03.07.2009 №56, а є тільки його орендодавцем.

Натомість, як вбачається з акту про результати проведення перевірки виконання орендарем - ПАТ "Львівський іподром" умов договору оренди від 03.07.2009 №56 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Львівський іподром", стану збереження і використання майна (а.с. 27,28), органом уповноваженим управляти державним майном є Міністерство аграрної політики України, яке своїм листом від 02.12.2008 №37-11-4-15/20475 висловилось щодо можливості оренди ЦМК ДП "Львівський іподром".

Однак судом першої та апеляційної інстанції зазначеного враховано не було та не встановлено суб'єкт управління предмету договору оренди від 03.07.2009 №56, який в силу наведених норм Закону України "Про управління об'єктами державної власності" наділений правом списання державного майна.

Не враховано судом попередніх інстанцій і Методику оцінки майна, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2003 № 1891, відповідно до п.1 якої вона застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об'єкти є об'єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об'єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об'єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Згідно п.10.4 Методики визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Згідно ч.3 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 2 ст. 10 цього Закону встановлено, що якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

У постанові апеляційного суду зазначено, що сума збитків була розрахована на підставі висновків про вартість майна розміру збитків, завданих державі орендарем цілісного майнового комплексу ДП "Львівський іподром" (договір оренди №56 від 03.07.2009) з причини втрати орендованого майна (коней у кількості 10 голів), виданих ТзОВ "Орієнтир-Реформа" на замовлення позивача, ринкова вартість збитків складає 5496,00 грн. (з ПДВ) - за втрату коней у кількості 1 гол. та 51336,00 грн. (з ПДВ) - за втрату коней у кількості 9 голів.

Натомість РВ ФДМУ не виступало замовником проведення оцінки вартості майна - розміру збитків, завданих державі орендарем з причини втрати орендованого майна - 10 коней, рецензування звітів, наданих на замовлення позивача ТОВ "Орієнтир - Реформа", РВ ФДМУ не проводилося.

До того ж, як вбачається з листа РВ ФДМУ по Львівській області від 19.11.2014 №11-03-07731 (а.с.117), кошти сплачені позивачем у сумі 51336 грн. можуть бути зараховані регіональним відділенням в рахунок майбутніх платежів з орендної плати по договору оренди №56 від 03.07.2009, або повернені орендарю, для цього необхідно в три денний термін з моменту отримання даного листа скерувати на адресу регіонального відділення інформацію щодо подальшого використання перерахованих коштів.

Таким чином, сплату позивачем коштів в сумі 56832,00 грн. не можна вважати відшкодуванням збитків, завданих державі втратою 10 коней, в порядку та розмірі, встановленому законом.

Слід також зазначити, що умовами договору оренди №56 від 03.07.2009, зокрема його п. 5.7, передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, у порядку визначеному чинним законодавством, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини ) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Колегія зазначає, що зміни до договору оренди № 56 в частині об'єкта оренди - 10 втрачених коней не вносились; договір оренди в цій частині не припинив свою дію; не розірваний та є чинним, на що суд попередніх інстанцій також уваги не звернув, як і на те, що пункт 6.4 договору оренди № 56 передбачає право орендаря у визначеному законодавством порядку з дозволу орендодавця списувати орендоване майно Підприємства, однак не зобов'язує орендодавця надавати такий дозвіл.

Таким чином, оскільки судами не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з'ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, всі ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2015 у справі №914/1763/15 скасувати.

Справу направити до господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.М. Мачульський