ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 910/24991/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Горобця Р.В.,

відповідача - не з'явився,

ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015

та на рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014

у справі № 910/24991/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до Адвокатського об'єднання "Бріарей"

про визнання договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 недійсним

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "Бріарей" про:

- визнання недійсним договору про надання правової допомоги від 01.07.2009, укладеного Адвокатським об'єднанням "Бріарей" та ПАТ "Родовід Банк";

- визнання недійсним правочину про надання Адвокатським об'єднанням "Бріарей" ПАТ "Родовід Банк" правової допомоги (послуг правового характеру) щодо "стягнення заборгованості з ТОВ "Баски Плюс 2004 рік" та пов'язаних з цим справ, що зафіксовано в звіті Адвокатського об'єднання "Бріарей" від 10.11.2009 по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "Баски Плюс 2004 рік" та пов'язаних з цим справами та акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009;

- встановлення факту набуття у власність ПАТ "Родовід Банк" предмета іпотеки - земельної ділянки площею 1 135 298 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Озерна, кадастровий № 8000000000:78:139:0055 шляхом укладення у справі № 44/149б про банкрутство ТОВ "Баски Плюс 2004 рік" мирової угоди від 05.11.2009, яка затверджена ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2009, не було результатом послуг Адвокатського об'єднання "Бріарей", які зазначені в звіті Адвокатського об'єднання "Бріарей" від 10.11.2009 по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "Баски Плюс 2004 рік" та пов'язаних з цим справами та акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2014 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про надання правової допомоги від 01.07.2009, укладеного Адвокатським об'єднанням "Бріарей" та ПАТ "Родовід Банк". В іншій частині позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір про надання правової допомоги від 01.07.2009, укладений банком в особі тимчасового адміністратора та Адвокатським об'єднанням "Бріарей" без застосування відповідної процедури державних закупівель, тобто всупереч приписам Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (яке діяло на час укладення спірного договору), а тому в силу вимог ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсним саме з цих підстав. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку фізичною особою ОСОБА_3, який не є стороною у справі, в порядку ст. 91 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 (колегія суддів у складі: суддя Баранець О.М. - головуючий, судді Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.) вказане рішення господарського суду залишено без змін. При цьому, апеляційним господарським судом зазначено, що на підставі оспорюваного договору позивач перерахував гонорар за надання правової допомоги в тому числі безпосередньо ОСОБА_3, а тому вирішення питання дійсності оспорюваного позивачем договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 стосується ОСОБА_3, у зв'язку з чим відсутні підстави для припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 Залишаючи оскаржуване рішення господарського суду без змін по суті, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що договір про надання правової допомоги від 01.07.2009 укладений банком в особі тимчасового адміністратора Щербини С.Я. та Адвокатським об'єднанням "Бріарей" укладено із перевищенням тимчасовим адміністратором Щербиною В.Я. наданих йому повноважень, а тому в силу норм ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним з цих підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 35 ГПК України, ст.ст. 8, 19, 57, 58 Конституції України, ст.ст. 92, 203, 207, 215 ЦК України, ст.ст. 78, 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 3 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, Постанови Правління Національного банку України № 356 від 17.06.2009, № 369 від 28.08.2001, рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 02.07.2009 № 332. Так, на думку ОСОБА_3, повноваження тимчасового адміністратора Щербини С.Я. на укладення оспорюваного договору обмежені не були.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 01.07.2009 Адвокатським об'єднанням "Бріарей" та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір), за умовами якого Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору в порядку та на умовах визначених в договорі;

- правова допомога, що надається адвокатами Адвокатського об'єднання за цим договором включає в себе: юридичне супроводження діяльності клієнта; складання юридичних документів; консультація з правових питань; представництво клієнта перед третіми особами, органами влади та управління, правоохоронними органами, в судах та інших органах, які уповноважені за законом розглядати питання, пов'язані з діяльністю клієнта; стягнення простроченої заборгованості на користь клієнта, включаючи досудове врегулювання, судові процедури, представництво інтересів у виконавчому провадженні до кримінальної відповідальності боржників у випадку виявлення ознак вчинення кримінально-карних діянь; інші види правової допомоги за дорученням клієнта (п. 2);

- гонорари та порядок його сплати визначено в додатку № 1 до договору.

- узгоджений план по роботі з боржниками клієнта наведений в додатку № 2 до договору;

- перелік адвокатів та їх помічників, які надають правову допомогу клієнту наведений у додатках № 4 до договору;

- порядок виплати гонорарів адвокатам, які надають правову допомогу клієнту визначений додатком № 6 до договору;

- додатком № 6 до договору від 24.11.2009 визначено розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання та його реквізити для виплати гонорарів адвокатам, які надають правову допомогу клієнту;

- п. 4 додатку № 5 до договору передбачено, що робота за справою кожного з позичальників безпосередньо розпочинається після отримання адвокатами Адвокатського об'єднання документів, зазначених в додатку № 3 до договору;

- пунктами 3.3 та 3.4 додатку № 1 до договору передбачено, що за досягнення кінцевого результату із зарахування грошових коштів позичальника на рахунок клієнта гонорар сплачується у розмірі 10 відсотків від фактично отриманих клієнтом грошових коштів. За досягнення кінцевого результату у вигляді прийняття клієнтом на баланс заставленого майна або отримання клієнтом будь-яких інших активів в рахунок погашення заборгованості гонорар сплачується у розмірі 8 відсотків від оціночної вартості заставленого майна чи активів, за якою вони були прийняті на баланс клієнта;

- гонорар адвокатам сплачується клієнтом виключно на розрахункові рахунки, відкриті у клієнта ("Родовід Банк"), що передбачено п. 3.6 додатку № 1 до договору;

- відповідно до звіту відповідача від 10.11.2009, який погоджений від імені позивача тимчасовим адміністратором Щербиною С.Я., щодо наданих за договором юридичних послуг: "Звіт по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "Баски плюс 2004 рік" та пов'язаних з цим справами", відповідач зазначив, що в результаті проведеної ним роботи, підписано у справі № 44/149б про банкрутство ТОВ "Баски плюс 2004 рік" мирову угоду від 05.11.2009, яка затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009, підготовка проектів документів, участь у судових засіданнях, тощо. Після затвердження мирової угоди господарським судом міста Києва у справі № 44/149б заборгованість по вказаним в п. 11 юридичним особам була погашена. В результаті роботи у справах зазначених у звіті за обраною клієнтом позицією заборгованість позичальників перед клієнтом була погашена шляхом взяття на баланс заставленого майна, а саме земельної ділянки площею 1 135 298 м2, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Озерна (вул. Богатирська, вул. Північна), договір іпотеки № 22.1/66/72/73/74/84/97/219/220/470/499/531/534-3-08, оціночною вартістю 3 770 000 000,00 грн. без ПДВ;

- відповідно до акта прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, який підписаний сторонами та скріплений печатками, за надану правову допомогу згідно зі звітом, який був затверджений клієнтом до підписання цього акта, підлягає сплаті гонорар визначений в п. 5 цього акта у порядку наведеному в таблиці, тобто всього 301 600 000,00 грн.;

- вказаний гонорар в сумі 301 600 000,00 грн. був перерахований позивачем в безготівковому порядку на банківські рахунки відповідача з 24.11.2009 по 16.12.2009, про що свідчать меморіальні ордери, копії яких долучено до матеріалів справи.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що недійсність договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 полягає у недотриманні процедури державних закупівель при його укладенні та у зв'язку із перевищенням тимчасовим адміністратором Щербиною В.Я. наданих йому повноважень. Крім того, позивач зазначає, що спірний договір укладено тимчасовим адміністратором всупереч інтересам особи, представником якої він був, всупереч інтересів вкладників банку та держави, з порушенням загальних принципів цивільного права, справедливості, добросовісності та розумності, з порушенням норм закону, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення господарського суду за скаргою ОСОБА_3, апеляційний господарський суд виходив з того, що звертаючись з апеляційної скаргою ОСОБА_3 вказував на те, що відповідно до акта прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, який був складений на виконання договору від 01.07.2009, позивачем на підставі меморіального ордеру № 012 від 23.11.2009 АТ "Родовід банк" було перераховано безпосередньо ОСОБА_3 5196,05 грн. за правову допомогу. У цьому зв'язку спір про визнання недійним договору про правову допомогу від 01.07.2009, який укладений сторонами даного спору, стосується його прав та обов'язків.

Київський апеляційний господарський суд врахував вказані обставини і правомірно зазначив про те, що оскільки на підставі оспорюваного договору позивач перерахував гонорар за надання правової допомоги в тому числі безпосередньо ОСОБА_3, то вирішення питання дійсності оспорюваного позивачем договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 стосується ОСОБА_3, у зв'язку з чим відсутні підстави для припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3

Вищий господарський суд України погоджується з вказаною позицією господарського суду апеляційної інстанції з огляду на те, що п. 5.1 Статуту відповідача передбачено, що відповідно до встановлених Законом України "Про адвокатуру" та Правилами адвокатської етики вимог, Адвокатське об'єднання укладає з клієнтами від свого імені за дорученням та за рахунок партнерів договір про надання правової допомоги, здійснення захисту чи представництва. При цьому, п. 5.3 Статуту відповідача встановлено, що гонорари, що надходять від клієнта за ведення відповідної справи, не є власністю Адвокатського об'єднання, а підлягають перерахуванню партнеру, який вів відповідні справи, або партнерам відповідно до їх участі у справах.

Крім того, порядок виплати гонорарів безпосередньо адвокатам передбачено додатком № 6 до договору. Вказаним порядком були визначені реквізити рахунку адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_6

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення господарського суду від 17.03.2014 по суті, Київський апеляційний господарський суд додатково встановив, що державна реєстрація змін до Статуту банку, що пов'язана зі зміною розміру статутного капіталу проведена 08.07.2009, а з 17.07.2009 власником істотної участі в банку з часткою 2 808 515 тис. грн., що становить 99,972128268 відсотка, є Міністерство фінансів України, яке є уповноваженим органом держави. Вказані обставини підтверджується і відповіддю Міністерства фінансів України № 31-14010-02-27/15588 від 08.05.2015, згідно з якої починаючи з 17.07.2009 держава стала власником істотної участі в ПAT "Родовід банк". Отже, оспорюваний позивачем договір було укладено до набуття державою права власності на акції банку, у зв'язку з чим Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, до оспорюваного договору не застосовується.

Водночас залишаючи без змін рішення господарського суду апеляційна інстанція виходила з того, що позивач просив визнати оскаржуваний договір недійсним також з інших підстав, що були відхилені господарським судом першої інстанції, однак з урахуванням положень ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції може переглянути й інші підстави позову, заявлені позивачем.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний договір про надання правової допомоги укладений позивачем в особі ОСОБА_7, що діяв на підставі Статуту та постанови Національного банку України № 356 від 17.06.2009 про призначення тимчасового адміністратора.

При цьому, в постанові Національного банку України № 356 від 17.06.2009 йдеться про обов'язок дотримання тимчасовим адміністратором при виконанні своїх обов'язків вимог встановлених Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369.

Згідно з п. 2.2 договору № ГД-Т-295 від 17.06.2009 (далі - договір), укладеного Національним банком України та ОСОБА_7 про здійснення тимчасової адміністрації ВАТ "Родовід банк", ОСОБА_7 забороняється приймати рішення, які потребують згоди (дозволу) Національного банку України, без його письмової згоди (дозволу) та використовувати кошти банку на потреби не передбачені кошторисом витрат тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору, тимчасовий адміністратор зобов'язується здійснювати процедуру тимчасової адміністрації та повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку, користуватись правами та виконувати обов'язки тимчасового адміністратора відповідно до вимог Закону про банки, Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369, інших нормативно-правових актів, що регулюють банківську діяльність.

Згідно з ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції викладеній на час оспорюваного договору) оплата праці тимчасового адміністратора і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок банку, до якого його призначили. Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого Національним банком України. Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою Національного банку України.

Отже, дії тимчасового адміністратора щодо визначення розміру оплати праці залучених спеціалістів обмежуються законом.

Однак, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, кошторис витрат тимчасової адміністрації ВАТ "Родовід банк" на червень-грудень 2009 року, який був затверджений рішенням комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 02.07.2009 № 332, не містив витрат на консультаційні та/або юридичні послуги на суму 301 600 000,00 грн.

Посилання скаржника щодо необізнаності відповідача про обмеження повноважень ОСОБА_7 правомірно відхилено апеляційною інстанцію з огляду на те, що обмеження дій тимчасового адміністратора встановлено як Законом України "Про банки і банківську діяльність" так і умовами оскаржуваного договору, з якого вбачається, що відповідач був обізнаний з постановою НБУ № 356, а відповідно і з обмеженнями повноважень ОСОБА_7.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

Господарський суд апеляційної інстанції врахував вказані вимоги закону і зазначив про те, що сплату гонорару відповідачу за оскаржуваним договором у розмірі 301 600 000,00 грн. не можна вважати наступним схваленням, оскільки зазначена сплата була здійснена без погодження із комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, якій згідно з законодавством надано повноваження на затвердження кошторису витрат тимчасової адміністрації.

Відтак, з урахуванням вимог встановлених ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 та рішенням комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 02.07.2009 № 332 - наступного схвалення позивачем оскаржуваного правочину в розумінні ст. 241 ЦК України не відбулося.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції враховано, що у постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі № 26/327 за позовом ПАТ "Родовід банк" до ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" про визнання додаткової угоди недійсною Вищий господарський суд України дійшов висновків про відсутність факту наступного схвалення оспорюваної додаткової угоди, за якою в.о. тимчасового адміністратора ВАТ "Родовід банк" було сплачено кошти, на тій підставі, що в.о. адміністратора ВАТ "Родовід банк" не був уповноваженою особою на наступне схвалення такого правочину, оскільки його не було погоджено та затверджено правлінням Національного банку України як того вимагало Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 369. Отже, Вищий господарський суд України застосував норми Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 369 (на норми якого посилається позивач і в обґрунтування позовних вимог по даній справі) та дійшов висновку про відсутність факту наступного схвалення правочину, зважаючи що сплату коштів за оспорюваною додатковою угодою здійснено неуповноваженою особою.

З урахуванням наведеного, господарський суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про те, що договір про надання правової допомоги від 01.07.2009 укладений зі сторони банку із перевищенням тимчасовим адміністратором Щербиною В.Я. наданих йому повноважень, а тому в силу норм ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним з цих підстав.

Що стосується решти доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених господарськими судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

За таких обставин правові підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у справі № 910/24991/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере