ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 910/12014/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівКролевець О.А., Попікової О.А.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівнина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2015у справі№ 910/12014/15 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівнидопублічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім"простягнення 2 154 558,20 грн за участю представників сторін:

від позивача: Ковалевський А.В., дов. від 24.12.2015

від відповідача: Панчук М.О., дов. від 25.12.2015

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" про стягнення 2 154 558,20 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України до відповідача підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину у вигляді повернення позивачу суми авансового платежу, сплаченого ПАТ "КБ "Надра" на виконання умов укладеного між сторонами у справі попереднього договору щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014, який є нікчемним в силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, за твердженням позивача, уклавши вказаний договір, ПАТ "КБ "Надра" відмовилось від власних вимог до відповідача щодо повернення авансу, сплаченого за приміщення, розташоване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, на якій відповідно до вимог чинного законодавства України позивач не може здійснювати банківську діяльність.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2015 (суддя: Лиськов М.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 (склад колегії суддів: Гончаров С.А. - головуючий, Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.) апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2015 - без змін.

При цьому, господарські суди виходили з того, що позивач у своїй статутній діяльності не обмежений у праві купівлі нерухомого майна; уклавши попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014, позивач не відмовився від власних майнових вимог, а підтвердив чинність своїх вимог та намірів щодо купівлі нерухомого майна. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено втрати банками України права власності на нерухоме майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим.

За висновком судів, попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014 не містить жодної ознаки нікчемності правочину; попередній договір укладено з дотриманням усіх норм чинного законодавства, в т.ч. і загальних вимог ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, а саме: сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання попереднього договору, уклали його у належній формі, взаємно погодили його істотні умови та зміст у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених господарськими судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 16.07.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий Дім" та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" укладено попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна (далі за текстом - попередній договір-1), посвідчений 16.07.2013 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Воробйовою К.В. за реєстровим № 514, предметом якого є зобов'язання сторін укласти в майбутньому у строк до 15.07.2014 договір купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі весільного салону в цілому, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сенявіна, 7, загальною площею 171,8 кв.м, з ґанком. За вказаним попереднім договором продавцем є ПАТ "Банк "Кліринговий Дім", а покупцем виступає ПАТ "Комерційний банк "Надра".

На виконання умов вказаного попереднього договору 16.07.2013 покупець -ПАТ "КБ "Надра" сплатило продавцю авансовий платіж у розмірі 2 154 558,20 грн (з урахуванням ПДВ).

Однак, у визначений попереднім договором строк (до 15.07.2014) основний договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами укладено не було, у зв'язку з чим 29.09.2014 між публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий Дім" та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" укладено попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна (далі за текстом - попередній договір-2), який того ж дня було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. за реєстровим № 770.

Предметом вказаного попереднього договору-2 є зобов'язання сторін укласти в майбутньому, у строк до 31.07.2015, основний договір купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі весільного салону в цілому, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сенявіна, 7, загальною площею 171.8 кв.м, з ґанком (п. 1.1. попереднього договору від 29.09.2014).

В пункті 2.5. попереднього договору-2 сторони погодили ціну основного договору купівлі-продажу нерухомого майна - в сумі 2 154 558,20 грн (з урахуванням ПДВ) та визначили, що вказану суму ПАТ "КБ "Надра" повністю сплатило публічному акціонерному товариству "Банк "Кліринговий дім" 16.07.2013 в якості авансового внеску за попереднім договором-1, який згідно з п. 1.3. попереднього договору-2 зарахувався сторонами в рахунок належної повної оплати публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" ціни нерухомого майна за майбутнім основним договором купівлі-продажу.

05.02.2015 правлінням Національного банку України прийнято постанову № 83 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 05.02.2015 запроваджено в ПАТ "КБ "Надра" тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову І.О.

На виконання своїх повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноваженою особою Фонду Стрюковою І.О. визнано нікчемним на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ПАТ "Банк "Кліринговий дім" попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014.

10.04.2015 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Надра" звернулась до ПАТ "Банк "Кліринговий дім" з повідомленням-вимогою № 13-5-8759, в якому повідомило останнього про нікчемність попереднього договору-2 та вимагало протягом п'яти календарних днів з моменту одержання повідомлення повернути грошових коштів в сумі 2 154 558,20 грн, одержані від ПАТ "КБ "Надра" в якості авансованого платежу за попереднім договором-1.

Однак, ПАТ "Банк "Кліринговий дім" в листі від 15.04.2015, надісланому ПАТ "КБ "Надра", відмовило у поверненні грошових коштів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до відповідача у даній справі.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 вказано, що якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на нікчемність укладеного між ним та відповідачем попереднього договору щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014 згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, на думку уповноваженої особи Фонду, позивач відмовився від власних вимог до відповідача, як продавця, з повернення авансу у сумі 2 154 558,20 грн за приміщення, яке вже не могло бути використане банком для ведення на території Криму статутної (банківської) діяльності.

Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, попередній договір щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014 укладено між сторонами у справі з дотриманням усіх норм чинного законодавства, в т.ч. і загальних вимог ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, а саме: сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання попереднього договору, уклали його у належній формі, взаємно погодили його істотні умови та зміст у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Посилання позивача на те, що попередній договір-2 щодо купівлі-продажу приміщення, розташованого на території АР Крим, був укладений між сторонами у справі за відсутності у покупця (ПАТ "КБ "Надра") можливості отримання такого нерухомого майна та всупереч законодавчо встановленої заборони на використання банками у своїй статутній діяльності приміщень, розташованих та тимчасово окупованій території АР Крим, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Право банку мати у власності нерухоме майно вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку передбачено частиною 5 статті 48 вказаного закону.

Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010, купівля та продаж власного нерухомого майна - це самостійний вид економічної діяльності, який не стосується виробництва, торгівлі чи страхування, як видів економічної діяльності.

В пунктах 7.1. та 8.1. Статуту ПАТ "КБ "Надра" передбачено, що банк, як покупець, може здійснювати інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Таким чином, позивач у своїй статутній діяльності не обмежений у праві купівлі нерухомого майна, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій. Норми пунктів 3 та 5 Постанови правління НБУ № 260 від 06.05.2014 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя", на які послався позивач, встановлюють для банків України лише заборону на відкриття відокремлених підрозділів та надання фінансових послуг своїм клієнтам на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Чинним законодавством України не встановлено заборони на придбання банками приміщень на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, як і не передбачено жодним нормативно-правовим актом втрати банками України права власності на нерухоме майно, що знаходиться на території півострова.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в пункті 1.1. попереднього договору від 29.09.2004 позивач та відповідач, як покупець і продавець, дійшли взаємної згоди щодо укладення в майбутньому (в строк до 31.07.2015) основного договору купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі весільного салону в цілому, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сенявіна, будинок № 7, загальною площею 171,80 кв. м., з ґанком. Відповідач зобов'язався в строк до 31.07.2015 звільнити об'єкт нерухомого майна від ознак своєї присутності, підписати акт прийому-передачі об'єкту нерухомого майна та передати ключі і всю технічну документацію на цей об'єкт відповідно до п. 2.5.1. та п. 2.7. попереднього договору.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що уклавши попередній договір-2, сторони, зокрема позивач, не відмовився від власних майнових вимог, а підтвердив чинність своїх вимог та намірів щодо купівлі нерухомого майна. Наведеним спростовуються посилання позивача на нікчемність попереднього договору від 29.09.2015 в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вичерпний перелік підстав для визнання правочину укладеного неплатоспроможним банком нікчемним визначено в частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, попередній договір-2 не містить жодної ознаки, яка є підставою для визнання його нікчемним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі у зв'язку з недоведеністю нікчемності укладеного між сторонами у справі попереднього договору щодо купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2014.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у справі № 910/12014/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді О. Кролевець

О. Попікова