ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 909/1007/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А, Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015у справі№ 909/1007/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"доПублічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод"прозвернення стягнення на предмет заставиза участю представників сторін:

позивача: Саєнко В.В., дов. від 07.12.2015 № 322/03

відповідача: Заверуха І.Л., дов. від 04.09.2015 № 20/07-1099/1

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про звернення стягнення на предмети застави за Договорами застави № 525 від 30.04.2013, № 522 від 30.04.2013, № 521 від 30.04.2013, № Д58 від 16.02.2007 в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" за Генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2015 у справі № 909/1007/15 (суддя Малєєва О.В.) зупинено провадження у справі до вирішення справи № 909/176/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 (в тому числі всіх договорів про зміну редакції, доповнення, додаткових угод).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Махалюк О.В., суддів Мельник Г.І., Гриців В.М.) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2015 про зупинення провадження у справі № 909/1007/15 скасовано; в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про зупинення провадження у справі відмовлено; справу № 909/1007/15 направлено до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2015 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Скаржник вказує на неврахування апеляційним господарським судом того, що у справі № 909/176/15 вирішується питання дійсності кредитного договору, на забезпечення якого було укладено договори застави, які є підставою позову у справі № 909/1007/15, і обставини дійсності договору не можуть бути самостійно встановлені судом у цій справі, що і зумовлює необхідність зупинення провадження у справі.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі № 909/1007/15 є вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" за Генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 шляхом звернення стягнення на предмети застави за Договорами застави № 525 від 30.04.2013, № 522 від 30.04.2013, № 521 від 30.04.2013, № Д58 від 16.02.2007.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання дійсності Генерального договору кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 є предметом спору у справі № 909/176/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання недійсним Генерального договору кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 (в тому числі всіх договорів про зміну редакції, доповнення, додаткових угод тощо), що розглядається Господарським судом Івано-Франківської області.

Зупиняючи провадження у справі № 909/1007/15, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення справи № 909/176/15 про визнання недійсним кредитного договору може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, зазначивши лише про те, що вирішення справи № 909/176/15 про визнання недійсним кредитного договору може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі, суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали не навів як обґрунтування висновків про пов'язаність справ, так і мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 909/176/15.

Так, судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 909/176/15 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України),

Місцевим господарським судом не взято до уваги і положення п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", згідно з яким порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Також, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про стягнення заборгованості за договором, суди мають встановити і відповідні обставини його укладення, як то: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору тощо, використовуючи за необхідності і права, передбачені ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з того, що суд першої інстанції всупереч положенням ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не встановив обставин, які б унеможливлювали б розгляд даної справи до вирішення спору у справі № 909/176/15, враховуючи те, що господарський суд при вирішенні спору може встановити обставини невідповідності змісту договору чинному законодавству та за власною ініціативою визнати такий договір недійсним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим правомірно скасував ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2015.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній постанові, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 909/1007/15 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир