ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 908/934/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: Дунаєнко О.О. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лакма-Z"на рішення та постановуГосподарського суду Запорізької області від 19 травня 2014 р. Донецького апеляційного господарського суду від 04 серпня 2015 р. у справі№ 908/934/14за позовомкомунального підприємства "Водоканал"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Лакма-Z"про стягнення 28 099, 39 грн. ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 28 099,39 грн. за безоблікове водокористування з 28.06.2013 р. по 29.09.2013 р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.05.2014 р. (суддя Місюра Л.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015 р. (головуючий - Марченко О.А., судді - Радіонова О.О., Татенко В.М.), позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Лакма-Z" на користь комунального підприємства "Водоканал" основний борг в сумі 28 099,39 грн. та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій статті 19 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 01.01.2006 р. між сторонами укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 3568 (далі - договір) .

Відповідно до розділу 2 договору, він укладається з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

На час звернення позивача до суду договір був чинним.

При укладенні зазначеного договору сторони дійшли згоди, що "Абонент" (відповідач) для обліку спожитої питної та технічної води зобов'язаний своїми силами та коштами встановити засіб обліку та пред'явити його за актом представнику водоканала для перевірки технічного стану, пломбування, реєстрації. Знімати водолічильник, виконувати будь-які зміни в його конструкції або положенні на водомірному вузлі, де він встановлений, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представниками водоканалу, абонент має право тільки після одержання письмового дозволу водоканалу (п. 3.2.2 договору).

На виконання приписів вказаного договору, відповідачем встановлено обліковий пристрій марки КВ 1,5 № 070719, держповірка 1 квартал 2009 р., який припломбований до труби пломбою № А3105, пломби здані представнику абонента ОСОБА_4, про що 24.04.2009 р. складено акт № 191 технічного обстеження водопроводу за адресою Набережна магістраль, що належить ТОВ "Лакма-Z", який підписаний представниками сторін без зауважень. Відповідно до цього акту, на час огляду водоміра показники становлять 00000 м3. Крім того, у вказаному акті зазначено про те, що самовільне порушення пломб заборонено.

29.07.2013 р., керуючись умовами договору та чинним законодавством, представниками позивача в присутності відповідальної особи відповідача проведено перевірку водогосподарської діяльності по майданчику: Набережна магістраль. За результатами обстеження складено акт технічного обстеження № 99 від 29.07.2013 р., яким встановлено : на вводі "Абонента" Ду 25 мм, встановлений обліковий пристрій марки КВ 1,5, строк держповірки приладу сплинув. Попередня держповірка була здійснена у 1 кварталі 2009 р.

В зв'язку з закінченням терміну держповірки засобу обліку було складено та підписано представниками сторін акт технічного обстеження водопроводу № 100 від 29.07.2013 р., в якому позивач повідомляв відповідача про те, що останньому необхідно до 03.08.2013 р. встановити на водопровідному вводі резервний держповірений справний водомір.

На підставі акта технічного обстеження водопроводу № 99 від 29.07.2013р. КП "Водоканал" складено акт-рахунок № 3568/1 від 29.07.2013р., в якому визначено вартість води розрахунковим способом, відповідно до якого сума, що підлягає оплаті складає 28 099,39 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Як вбачається з акта № 99 та акта-рахунку № 3568/1 від 29.78.2013р., представник відповідача з цими документами ознайомлений, але від їх підпису відмовився.

Відповідно до п. 3.2 договору абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними у п. 1.1 цього договору.

На виконання вищевказаних положень договору позивачем на адресу відповідача направлений лист за вих. № 7955 від 05.08.2013р. з вимогою про сплату вартості витрат води, розрахованої в акті № 99 та акті-рахунку № 3568/1 від 09.08.2013р., проте вказані вимоги відповідачем не були виконані.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з пунктом 3.2.3 договору при відсутності або не встановленому приладі, або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням Правил користування…", "Правил експлуатації…" водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до пунктів 9.6 та 21.5 "Правил користування…", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

При цьому, п. 9.6 "Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 01.07.1994 р. № 65 кореспондується з п. п. 3.3 та 3.4 , 4.26 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" № 190 від 27.06.2008 р.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У зв`язку зі встановленим фактом водоспоживання з порушенням умов експлуатації приладу обліку за безоблікове водокористування за період з 28.06.2013р. по 29.07.2013р. позивачем нараховано відповідачу плату в розмірі 28 099,39 грн. (з дня виписки представником КП "Водоканал" останнього акта № 3568/1 від 27.06.2013 р. по день виявлення порушення відповідачем Правил № 190 п. п. 1.1, 3.2.1 договору, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" щодо держповірки засобу обліку).

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки пославшись на чинні Правила, суди не звернули уваги, що п. 3.2 Правил містить нормативне визначення безоблікового споживання води - це самовільне приєднався споживача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільне користування ними і лише при наявності цих обставин настають наслідки, передбачені п. п. 3.3 та 3.4 Правил.

Крім того, поза увагою та перевіркою суду залишилися доводи відповідача про те, що згідно схеми розподілу меж балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж між ТОВ "Лакма-Z" і ПП "Саліан", погоджених позивачем, мережі відповідача приєднані безпосередньо до мереж ПП "Саліан", з яким у КП "Водоканал" укладено окремий договір на постачання питної води та ведеться окремий облік водопостачання шляхом встановлення на місці врізання відповідного лічильника та не з'ясовано чи не обліковується цим лічильником, в тому числі, і вода, яка споживається відповідачем.

Отже, при наявності договірних зобов'язань, визнати приєднання відповідача до системи централізованого водопостачання самовільним не можна, розрахунки за відпущену воду та приймання стічних вод здійснюється відповідно до порядку, визначеного розділом ІІІ Правил, а тому за таких обставин висновки суду щодо правомірності заявлених вимог не ґрунтуються на матеріалах справи та правових нормах, які регулюють спірні відносини.

З огляду на зазначене, судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з передачею матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лакма-Z" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19 травня 2014 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 серпня 2015 року у справі за № 908/934/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя П. ГончарукСуддя І. КондратоваСуддя Л. Стратієнко