ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 908/3852/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року у справі № 908/3852/15 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 43 470 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання з виплати одноразової грошової допомоги на підставі договору про закупівлю робіт з охорони від пожеж на ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" від 03.01.2012 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2015 року (суддя Серкіз В.Г.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 43 470 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року (судді: Кододова О.В., Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та обгрунтованою, і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

У судовому засіданні 23.12.2015 року оголошувалася перерва на 13.01.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 03.01.2012 року між ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" (замовник) та Головним управлінням Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області, правонаступником якого є позивач (виконавець), укладено договір про закупівлю робіт з охорони від пожеж на ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", за умовами якого виконавець зобов'язується протягом дії цього договору виконувати роботи з охорони від пожеж території, будівлі та споруди замовника (об'єкти), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору, у порядку та за умовами, визначеними цим договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується протягом строку дії договору здійснювати охорону від пожежі безпосередньо об'єктів замовника, що включає:

організацію та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах, визначених відповідними планами реагування, у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха та проведення аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах Замовника;

проведення заходів, спрямованих на попередження виникненню пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку.

За змістом п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі Акта приймання-передачі виконаних робіт.

У відповідності до п. 6.1.6 договору замовник зобов'язаний за власний рахунок забезпечувати соціальний захист особового складу та працівників ДПЧ - 25 ГУ ДСНС України у Запорізькій області, а саме: у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу ДПЧ-25 замовник за окремим рахунком, який надається виконавцем, забезпечує їм одноразову виплату відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908.

Пунктом 6.1.7. договору визначено, що виплати передбачені п. 6.1.6. договору, не входять до кошторису видатків на утримання особового складу виконавця (додаток № 3 до договору) та проводяться виконавцем лише у виникнення обставин передбачених цими пунктами договору та здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційний рахунок виконавця в установах Державного казначейства України.

Згідно з п. 10.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року починаючи з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За умовами п. 10.4 договору якщо за три місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагає його зміни або припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний рік.

Пізніше між сторонами укладені додаткові угоди до договору про закупівлю робіт з охорони від пожеж, а саме: від 01.05.2012 року №1, від 09.07.2012 року №2, від 29.03.2013 року №3, від 01.06.2013 року №4, від 03.12.2013 року №5, від 20.01.2014 року № 6, від 30.07.2014 року №7, від 31.12.2004 року №8, від 16.02.2015 року №9 та від 13.03.2015 року №10.

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2014 року № 8 про внесення змін до договору сторони домовились продовжити дію договору на 2015 рік.

За умовами п. 6.1.6. договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2014 року № 8) замовник зобов'язаний за власний рахунок забезпечувати соціальний захист особового складу та працівників ДПРЧ - 25, здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва особового складу та працівників виконавця та інші витрати згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, від 11 липня 2007 року № 908 та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до копії довідки від 11.08.2005 року № 1578 ОСОБА_4 пройшов медичний огляд із результатом "Здоров.".

Згідно з випискою з наказу від 12.08.2005 року №78о/с ОСОБА_4 було призначено пожежним 25-ДПЧ по охороні ЗАТ "ЗАЗ", з посадовим окладом 87 грн., з іспитовим строком 1 рік, з 08 серпня 2005 року.

У зв'язку з погіршенням стану здоров'я та наявністю ознак інвалідності, ОСОБА_4 24.03.2014 року обстежений Лікарсько-експертною комісією ГУ ДСНС України у Запорізькій області, за наслідками обстеження було видано Свідоцтво про хворобу № 252, яке 27.03.2014 року затверджено Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України. Відповідно до цього свідоцтва захворювання ОСОБА_4 визнано пов'язаним з проходженням військової служби, а його визнано непридатним до служби з виключенням з військового обліку.

02.04.2014 року після обстеження Запорізькою обласною медико-соціальною експертною комісією видано довідку до акту огляду серії АВ № 0280534, згідно з яким ОСОБА_4 визнано інвалідом другої групи в зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби.

11.05.2014 року, відповідно до наказу № 145 ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 03.04.2014 року, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 звільнено зі служби в ДСНС України на підставі пп. 3 п. 176 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

02.02.2015 року на засіданні Комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, було вирішено, на підставі пп. 2 п. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908, виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 36 225 грн.

Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області за платіжним дорученням від 23.02.2015 року № 665 було виплачено ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі 42-х місячного грошового забезпечення, в сумі 36 225 грн.

17.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати грошову допомогу в сумі 36 225 грн. та ПДВ в сумі 7 245 грн. на реєстраційний рахунок позивача в установі Державного казначейства України, але ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" відмовило у її перерахуванні.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виконавця до замовника про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги на підставі договору про закупівлю робіт з охорони від пожеж.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову обгрунтовано доведеністю порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати позивачу суми грошової допомоги, передбачених п. 6.1.6. та п. 6.1.7. договору, а також недоведеністю відсутності вини та вжиття всіх залежних від відповідача заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з необгрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що захворювання ОСОБА_4 виникло в внаслідок надзвичайної ситуації на підприємстві відповідача. Крім того, податок на додану вартість не є вартістю наданих за договором послуг.

Статтею 84 Кодексу цивільного захисту передбачено, що постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.

У п. 2 цієї статті цієї статті зазначено, що заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають в тому числі надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації).

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються, зокрема, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів суб'єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій (абз.1 та 2 п. 3 ст. 84 цього Кодексу).

За статтею 85 Кодексу цивільного захисту України відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" постановлено державній службі з надзвичайних ситуацій здійснювати згідно з цією постановою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі.

На виконання ч. 3 п. 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, згідно якого одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

Таким чином, одноразова допомога інваліду (який отримав інвалідність у період проходження служби) виплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів суб'єктів господарювання винних у виникненні надзвичайних ситуацій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи не підтверджено, що захворювання ОСОБА_4 виникло внаслідок виникнення надзвичайної ситуації на підприємстві відповідача та останній винен у виникненні такої ситуації.

Крім того, позивачем у поданому позові не наведено правових підстав для покладення на відповідача зобов'язання за договором про закупівлю робіт з охорони від пожеж від 03.01.2012 року з відшкодування виплаченої ним одноразової грошової допомоги своєму працівнику.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність правових підстав та умов для покладення на відповідача обов'язку зі сплати одноразової допомоги та сум ПДВ у зв'язку з необгрунтованістю, й вмотивовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року - без змін.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

І.Кондратова