ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 908/3478/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Грека Б.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ"на постанову та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року господарського суду Запорізької області від 08.09.2015 рокуу справі господарського судуЗапорізької областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гобіус ЛТД"простягнення 19 516,63 грн., в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Савчин Г.К.,- відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ" (далі - ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гобіус ЛТД" (далі - ТОВ "Гобіус ЛТД") про стягнення 9752,25 грн. основної заборгованості, 9671,50 грн. пені та 92,88 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором №б/н від 01.01.2013 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 45 в частині оплати вартості наданих за цим договором послуг.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.2015 року (колегія суддів у складі: Топчій О.А. - головуючий, судді: Кутіщева-Арнет Н.С., Смірнов О.Г.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року (колегія суддів у складі: Татенко В.М. - головуючий, судді: Ломовцева Н.В., Зубченко І.В.) рішення місцевого господарського суду від 08.09.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обгрунтування своїх вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2013 року між ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ" (виконавець) та ТОВ "Гобіус ЛТД" (споживач) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 45 по вул. Горького, загальною площею 250 м2, а споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору становить 424,50 грн., в т.ч. ПДВ (п.3 договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2013 року до договору внесено зміни щодо розміру щомісячної плати за надані послуги та встановлено плату у розмірі 403,75 грн.

Згідно з п.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п.10, п.12 договору споживач зобов"язується, зокрема оплачувати послуги в установлений цим договором строк, а виконавець в свою чергу зобов"язується подавати споживачеві в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.

Пунктом 19 договору сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року. У разі якщо за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

За приписами статті 626 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, умови договору, який сторонами не розірваний і зобов"язання по ньому між сторонами не припинені, а також враховуючи, що позивачем, як встановлено судом апеляційної інстанції, належними та допустимими доказами не було доведено надання відповідачу послуг, що є предметом договору у спірний період - січень 2013 року по грудень 2014 року, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та відмову у задоволенні вимог про стягнення пені та 3% річних, як похідних.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Бердянськ" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015 року у справі №908/3478/15 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Б.М.Грек