Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 13.01.2016 року у справі №904/8302/14 Постанова ВГСУ від 13.01.2016 року у справі №904/8...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року № 904/8302/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: Григор'єв М.І. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 р.у справі№ 904/8302/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1"про стягнення 373 938,92 грн.ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 373 938,92 грн. вартості виконаних за договором підряду № 18-07/Р від 18.07.2013 р.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 р. (головуючий - Кеся Н.Б., судді - Колісник І.І., Ліпинський О.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Місія-1" на користь ТОВ "Хім -Еко" 373 938,92 грн. вартості виконаних і неоплачених робіт та 7 478,78 грн. відшкодування судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. (головуючий - Величко Н.Л., судді - Іванов О.Г., Дармін М.О.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015р. скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову ТОВ "Хім -Еко" відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р., залишивши в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015р.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, між ТОВ "Хім-Еко" (далі-підрядник) та ТОВ "Місія-1" (далі-замовник) було укладено договір підряду №18-07/Р від 18.07.13р. (а.с. 10-13, т.1).

Відповідно до п.2.1 договору замовник доручив, а підрядник - зобов'язався на свій ризик, власними силами та засобами, зі своїх матеріалів виконати відновлення гідроізоляції підлоги паркінгу ТЦ "Приозерний".

В пункті 3.1 договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується приступити до роботи протягом п'яти робочих днів з моменту погашення замовником заборгованості за договорами № 11-05/Р від 13.05.13р., №12-06/Р від 12.06.13р., №20-06/Р від 20.06.13р., додатковою угодою № 1 від 26ю.04.13р., до договору №18-03/Р від 18.03.13р., додатковою угодою № 2 від 31.05.13р. до договору № 18-03/Р від 18.03.13р. в розмірі 299 631,85 грн. (станом на 01.07.13р.) та закінчити роботи протягом сорока днів після такої оплати, відповідно до графіку - додаток № 3.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунок договірної ціни викладений в додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.2 договору визначено, що на виконання робіт, зазначених в п.2.1 договору, сторони на підставі протоколу технічної наради складають локальний кошторис (додаток №1.1) та підсумкову відомість ресурсів (додаток №1.2.), які є невід'ємною частиною Договору.

За змістом п. 4.3 договору сторонами договірна ціна може бути змінена за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору у таких випадках:

п.п.4.3.1. - погоджена сторонами зміна складу та об'єму робіт;

п.п.4.3.2. - у зв'язку з обставинами непереборної сили, відповідно до розділу 13 договору;

п.п.4.3.3. - погоджена сторонами зміна номенклатури матеріалів та обладнання.

Оплата за договором здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника безготівкових грошових коштів протягом п'яти календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін таких документів:

акта приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в;

довідки про вартість виконаних підрядних робіт та затрат по формі КБ-3;

акта на приховані роботи.

Підписання замовником акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в посвідчує факт отримання замовником від підрядника сертифікатів на матеріали в повному об'ємі до дати підписання вказаного акта (п. 5.1 договору).

Документи, вказані в пункті 5.1 договору, готує підрядник та надає замовнику. Замовник перевіряє ці документи та протягом 2 робочих днів з моменту їх отримання або підписує їх, або повертає підряднику з мотивованою відмовою від їх підписання. Якщо протягом п'яти робочих днів замовник не підписує вищезазначені документи та не надає підряднику письмову мотивовану відмову від їх підписання, вважається, що замовник прийняв роботи підрядника без зауважень. В такому випадку підставою для оплати робіт є документи підписані підрядником в односторонньому порядку (п.5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку якщо в процесі здавання робіт за об'ємом, виявлено недопрацювання та дефекти, замовник має право не підписувати об'єм виконаних робіт з дефектами, а надати підряднику письмову відмову від підписання вищевказаних документів та погодити з підрядником умови та терміни усунення недоліків та дефектів.

Розділом 9 договору сторонами узгоджено порядок прийому-здачі виконаних робіт шляхом підписання проміжних актів.

Згідно з підписаними сторонами протоколами №1, 2, 3, що є додатками №2, 2.1, 2.2 до договору, сторонами було визначено необхідність проведення підрядних робіт в 3 етапи.

Додатком №1 до договору договірна ціна 1 етапу визначена сторонами в сумі 567426,41грн. (а.с. 15).

Додатком №1.1 до договору договірна ціна 2 етапу визначена в сумі 223965,32грн. (а.с. 21).

Додатком №1.1 до договору договірна ціна 3 етапу визначена в сумі 103954,13грн. (а.с. 26), а всього - 895 345, 86 грн.

Сторонами узгоджено локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів до кожного етапу договору, що також є невід'ємними частинами договору (а.с.16-19, 22-24, 27-30).

Додатком №3 до договору сторони договору узгодили графік виконання робіт, додатком №4 до договору - Положення про параметри якості роботи з гідроізоляції (а.с. 31-32).

Позивач направив відповідачу вимогу про прийняття робіт та оплату від 18.07.2014р. №18-07, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою КБ-3 на суму 373938,92 грн., (а.с. 33-37), проте відповідач вказані документи не підписав.

24.02.2015 р. позивачем направлено відповідачу також копії актів прихованих робіт за договором підряду №18-07/Р від 18.07.2013р. (а.с.173-182).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевим господарським судом неправильно визначено предмет позову - стягнення вартості виконаних та неоплачених робіт, тоді як у позові заявлено вимогу про стягнення збитків в результаті неналежного виконання замовником своїх договірних зобов'язань на суму вартості виконаних і неоплачених підрядних робіт, адже позивач посилався на норми ст.193, 216, 217, 224 Господарського кодексу України та ст.623 ,629, 526, 853 Цивільного кодексу України, якими врегульовано належне виконання договірних зобов'язань та відповідальність особи, яка неналежним чином виконувала зобов'язання відшкодувати збитки. А неправильне визначення судом першої інстанції предмету позову призвело до прийняття неправильного по суті рішення, оскільки предметом доказування у справі є наявність у діях відповідача складу цивільно - правової відповідальності, а саме вини, розміру збитків та причинно-наслідкового зв'язку між винною поведінкою відповідача та завданими збитками позивачу.

Оскільки підрядник у порушення п.4.3, 14.2,15.2 договору у односторонньому порядку без згоди замовника змінив склад та обсяг 2-3 етапу робіт, що підтверджується актом приймання робіт 2 етапу за ф.КБ-2в на суму виконаних робіт 373938,92грн., тоді як вартість 2 етапу робіт повинна складати 223965,32грн., тобто виконав роботи, відступивши від узгоджених сторонами локальних кошторисів, якими визначені обсяги та вартість 2-3 етапу робіт, у порушення п.5.1 договору не надав всього комплекту документів необхідних для прийняття робіт та підписання актів за ф. КБ 2в (акти на приховані роботи направив відповідачу лише 23.02.15 р., вже після порушення судом провадження у справі ), то апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивач належними доказами не довів, що відповідач винен у невиконанні обов'язку щодо оплати підряднику вартості виконаних робіт відповідно договору та наявність причинно-наслідкового зв'язку між винною поведінкою замовника та збитками у сумі 373938,92 грн., що виключає покладення на відповідача відповідальності за невиконання господарського зобов'язання у вигляді збитків.

Погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції неможливо, оскільки вони грунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідають зібраним у справі доказам.

Зокрема, що стосується предмету позову - матеріально -правової вимоги позивача до відповідача, то вона чітко сформульована у прохальній частині позовної заяви як стягнення вартості виконаних підрядних робіт і навіть частково неправильне правове обгрунтування позовних вимог не міняє суті предмету позову.

Неправильне ж посилання позивача на певну норму закону суд може змінити, якщо дія певної норми не поширюється на спірні правовідносини, а тому місцевим господарським судом правильно визначено предмет позову, помилку ж в цьому питанні допустив саме суд апеляційної інстанції безпідставно змінивши предмет позову зі стягнення вартості виконаних підрядних робіт на стягнення збитків.

Крім того, слід зауважити, що навіть при вирішенні питання про стягнення збитків предметом доказування є наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а не складу цивільно - правової відповідальності, як зазначив апеляційний господарський суд, оскільки збитки за своєю правовою природою і є видом цивільно- правової відповідальності.

Зобов'язання сторін за договором підряду врегульовані ст. 875 ЦК України, згідно якої за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Права замовника у випадку несвоєчасного виконання робіт передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України - він має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, проте такі вимоги відповідачем до закінчення робіт за спірним договором не пред'являлися.

Відповідно ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Згідно зі ст.883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.

Але при цьому замовник не звільняється від обов'язку оплатити виконані роботи.

Що стосується зміни вартості виконаних робіт, то слід зазначити, відповідно до ч.4 ст. 844 Цивільного кодексу України у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що загальна вартість передбачених спірним договором робіт за трьома етапами становить 895 345, 86 грн., а позивачем були виконані роботи у два етапи загальною вартістю 803 471,19 грн., то підстав для застосування вищевказаної норми немає.

За таких обставин, місцевий господарський суд встановивши на підставі наданих позивачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт і затрат (форма № КБ-3) та акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) вартість виконаних позивачем підрядних робіт у сумі 373 938,92 грн. та недоведення відповідачем будь-яких обставин які б звільняли його від обов'язку оплатити виконані роботи, прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Натомість, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обгрунтоване рішення місцевого господарського суду, неправильно визначив правову природу спірних правовідносин, що призвело до неправильної відмови у позові.

Враховуючи викладене, постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 8 974,53 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 року у справі за № 904/8302/15 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 р.

Стягнути з ТОВ "Місія-1" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1, код ЄДРПОУ 32835945) на користь ТОВ "Хім-Еко" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 6а, код ЄДРПОУ 36072043) 8 974,53 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст