ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 904/3899/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2015та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015у справі№904/3899/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"простягнення 159 120,80 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_5,

- відповідача Пушкарьова К.В.,

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 12.01.2016 №02-05/11 у зв'язку з виходом судді Губенко Н.М. з відпустки змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суду: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л. (доповідач), Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 у справі №904/3899/15 (суддя Загинайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (судді: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.), задоволений позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі позивач/ ФОП) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (надалі відповідач/ банк/ скаржник); за рішенням стягнуто з відповідача 159 120,80 грн.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти її задоволення, просить оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.05.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір №LGH0000049 про інкасацію коштів, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого банк власними силами і засобами здійснює інкасацію коштів клієнта, проводить прийом коштів, виконує їх перерахування та зараховує на поточний рахунок клієнта на наступний операційний день після проведення інкасації, а у разі підключення клієнта до послуги миттєвого зарахування торговельної виручки в день проведення інкасації (миттєве зарахування - зарахування протягом 10 хв. після отримання інкасаторської сумки та підтвердження цього інкасатором через POS - термінал, далі - "Online-інкасація"); дні і час збору грошового виторгу (графік) встановлюються банком з урахуванням режиму роботи клієнта і його структурних одиниць, планованого розміру грошової виручки й інших умов і вказуються в явочній картці, що підписується уповноваженою особою банку; банк проводить доставку розмінних монет (банкнот) на умовах договору, а клієнт здійснює оплату за надані послуги в розмірі та строки, що передбачені договором; якість послуг, наданих за цим договором, повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів у сфері інкасації та перевезення цінностей.

Згідно з п.п. 2.1-2.4 договору банк зобов'язується здійснювати збирання, перевезення і доставку коштів до банку в інкасаторських сумках (мішках); інкасація коштів банком проводиться шляхом збирання сумок з готівкою інкасаторами безпосередньо на підприємствах або через об'єднані каси клієнтів за затвердженим графіком та за адресою, що наведена у додатку 1; час проведення інкасації, наведений у додатку 1, може корегуватися по узгодженню сторін; для інкасації коштів банк закріплює за кожним підприємством клієнта потрібну кількість сумок; сумки є власністю банка і в разі розірвання договору підлягають поверненню банку; банк зараховує інкасовану виручку у національній валюті на поточний рахунок клієнта (баланс НОМЕР_1) згідно з додатком 1.

Відповідно до п. 3.2 договору перед вкладенням в сумку готівки здавач клієнта заповнює накладну та супровідні відомості до кожної сумки і підписує кожний примірник, потім вкладає в сумку перший примірник супровідної відомості, а сумку з готівкою опломбовує таким чином, щоб пломба була якомога ближче до замка (кінці шпагату від зав'язаного вузла в пазу пломби повинні мати довжину не більше двох сантиметрів) і здає її разом з накладною інкасатору тільки після перевірки службового посвідчення з фотокарткою, пред'явлення доручення на інкасацію готівки, а також явочної картки, засвідченої відбитком печатки дільниці інкасації; після цього здавач клієнта звіряє підпис інкасатора на копії супровідної відомості із зразком його підпису на службовому посвідченні та дорученні, перевіряє наявність печатки дільниці інкасації і одержує від інкасатора порожню сумку, закріплену за цим клієнтом.

Відповідно до п. 3.3 договору, сторони погодили, що: під супровідною відомістю розуміється чек, який роздруковується з допомогою POS-терміналу; дані для формування супровідної відомості (чека) вносяться клієнтом з допомогою POS-терміналу з обов`язковим підтвердженням внесених даних особистою картою касира (уповноважений представник клієнта) емітованої Приватбанком: - номер сумки з готівкою, який повинен відповідати номерам закріплених сумок за клієнтом згідно явочній картці, - номер куща інкасації, - покупюрну будову готівки в сумці, - загальна сума готівки в сумці.

Пунктом 3.8 договору визначено, що у разі підключення клієнта до послуги Online-інкасація, банк, перед тим як перерахувати виручку на поточний рахунок клієнта, здійснює перевірку діючого на момент зарахування ліміту виручки: якщо сума, що має бути перерахована, не перевищує межі встановленого ліміту, відбувається миттєве зарахування виручки на рахунок клієнта; в іншому разі, зарахування виручки на поточний рахунок клієнта здійснюється після фактичного перерахування грошових коштів, та з урахуванням надлишків/недостач; послуга Online-інкасація надається за умови проведення інкасації торгівельної точки клієнта не пізніше 19:30 години.

Згідно з п.п. 6.1, 6.3 договору банк несе відповідальність перед клієнтом за цілісність сумки та цінності, які знаходяться з часу прийняття її в установленому порядку інкасатором від клієнта і до часу її передачі касиру банку; у разі втрати інкасаторами сумки з коштами, а також приймання дефектної сумки, у якій виявиться недостача, банк несе матеріальну відповідальність перед клієнтом згідно із законодавством України в розмірі, зазначеному в копії супровідної відомості, що залишається в здавача готівки, але не вище фактичного розміру втрати цінностей.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору цей договір діє з моменту підписання сторонами до невизначеного строку, після підписання цього договору усі попередні договори на інкасацію припиняють свою силу.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 19.06.2014 о 18-20 год. позивачем було передано, а відповідачем прийнято опломбовану сумку 11306 з готівкою у сумі 159 120,80 грн. для інкасації та зарахування даної суми на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується чеком від 19.06.2014 №1778.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень п. 1.1. договору на інкасацію, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про обов'язок відповідача перерахувати інкасовані у позивача грошові кошти не пізніше 20.06.2015, чого зроблено ним не було, що й стало підставою для звернення із даним позовом.

Як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою про зарахування інкасованої суми на рахунок позивача; вказана вимога була отримана відповідачем, про що свідчить відбиток штампу відповідача на ній від 01.07.2014 вх. №9660, проте не виконана відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженою постановою правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45, відповідальність за схоронність довірених банківською установою та її клієнтами валютних цінностей і коштів, що перевозяться та інкасуються підрозділом інкасації коштів та перевезення валютних цінностей згідно з укладеним договором і законодавством несе банківська установа, якій належить цей підрозділ. Визначення заходів охорони, створення належних умов для забезпечення захисту життя і здоров'я працівників підрозділів інкасації, схоронності валютних цінностей під час їх перевезення та інкасації, а також забезпечення виконання вимог цієї Інструкції покладається на керівника банківської установи, який несе за це відповідальність у порядку, установленому законодавством.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу ІІ Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні чисельний склад бригади інкасації визначається керівником банківської установи або керівником підрозділу інкасації залежно від складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у яких здійснюється інкасація коштів та перевезення валютних цінностей.

Складання маршрутів з інкасації здійснюється з урахуванням безпеки роботи інкасаторів на маршруті, а саме: протяжності маршруту та безпеки вибраного напрямку перевезення, часу роботи інкасаторів на маршруті, наявності вільних та освітлених під'їзних шляхів, часу заїзду для здійснення інкасації, обсягів готівки, що інкасується, тощо (абз. 2 п. 1 гл. 5 розділу ІІІ Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні).

В обґрунтування невиконання умов договору на інкасацію, укладеного з позивачем, відповідач посилається на існування форм-мажорних обставин, які мали місце на території виконання договору, а саме: проведення антитерористичної операції, та на збройний напад на автомобіль відповідача, у якому знаходились сейф-пакети з виручкою позивача, а також на те, що позивач не підключений до послуги "Онлайн інкасація".

Згідно з витягом з реєстру кримінальних проваджень №12014130020002062, 19.06.2014 о 18:40 годині, знаходячись за адресою: м. Луганськ, пров. Кримський, 1, невстановлені особи, погрожуючи зброєю, заволоділи автомобілем ВАЗ 21111 д/н НОМЕР_2, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн. Дата надходження заяви 19.06.2014, яка внесена в ЄРДР 20.06.2014.

Відповідно до Сертифікату № 2304 про форс-мажорні обставини, виданого Торгово-промисловою палатою України, наведені відповідачем відповідні форс-мажорні обставини (бойові дії) на території м. Луганська почались ще 06.05.2014, отже 19.06.2014, на момент здійснення відповідачем інкасації коштів позивача, вони існували вже протягом досить тривалого часу та були загальновідомі.

Вирішуючи спір суди обґрунтовано вказали, що відповідач не міг не усвідомлювати всі ризики при вчиненні операцій щодо інкасації коштів на території проведення антитерористичної операції та мав передбачити всі можливі негативні події, які можуть статися під час даних операцій, а тому мав можливість вжити ряд попереджувальних заходів для їх попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010 у справі №06/113-38).

Отже, виходячи із наведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, встановивши наявність усіх необхідних складових для покладення на суб'єкта господарювання такої міри відповідальності як стягнення збитків, а саме: невиконання договору (протиправна поведінка), понесення позивачем реальних збитків у сумі, інкасованих відповідачем грошових коштів (збитки), невиконання відповідачем договору на інкасацію призвело до понесення позивачем збитків у заявленому до стягненні розмірі (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками), усвідомлення відповідачем під час інкасації у позивача грошових коштів наявності реальної небезпеки у зв'язку з бойовими діями на окупованій території - території дії договору та невжиття попереджувальних заходів щодо уникнення ситуації, яка склалася (вина), суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про задоволення позову позивача про стягнення з відповідача 159 120,80 грн. збитків.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Доводи за касаційною скаргою зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України. Крім того, доводи касаційної скарги, зокрема, про необхідність припинення провадження у даній справі, та щодо онлайн-інкасації були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки ними також обґрунтовувалась апеляційна скарга відповідача, є відхиленими судом апеляційної інстанції з підстав їх необґрунтованості, з чим погоджується суд касаційної інстанції та не знаходить необхідним ще раз їх відхиляти та спростовувати.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 у справі №904/3899/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере