ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 922/5740/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівЄвсіков О.О., Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016у справі№ 922/5740/15 господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до про1. Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк" 2. Приватного акціонерного товариства "Термолайф" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" визнання поруки припиненоюза позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс" 1. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 2. Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" визнання поруки припиненоюв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Левченко М.В., дов. від 29.08.2016 б/н

- відповідача 1: Гей В.Г., дов. 21.12.2015 б/н

- відповідача 2: не з'явились

- відповідача 3: не з'явились

- третьої особи: не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/5740/15 (у складі головуючого судді Аріт К.В., суддів Пономаренко Т.О., Светлічного Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 (у складі головуючого судді Крестьянінова О.О., суддів Пуль О.А., Фоміної В.О.), задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк", Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", визнано припиненим договір поруки від 04.09.2012, укладений між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Коксотрейд", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Коксотрейд", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012. Відмовлено у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Аромасервіс".

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Сбербанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.ч. 1, 4 ст. 559. ст. 629, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, оскільки умовами договору поруки сторони установили, що зміна розміру змінюваної процентної ставки не потребує внесення змін до договору поруки і є погодженою поручителем, і поручитель надає згоду на забезпечення порукою виконання зобов'язань боржника за основним договором з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи й ті, що можуть бути укладені в майбутньому. Також скаржник зазначає, що судами неправильно визначений початок перебігу шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя. Посилається на правові висновки Верховного суду України у постановах від 19.03.2014 №6-20цс14, від 05.02.2014 № 6-160цс13, від 24.06.2015 №6-701цс15,.

З огляду на викладене, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі №922/5740/15 в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Харківський коксовий завод", ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Харківський коксовий завод" у повному обсязі.

Від ПрАТ "Харківський коксовий завод" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки збільшення обсягу відповідальності мало місце шляхом внесення сторонами кредитних договорів нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за кредитом в бік її збільшення, а саме встановлення додаткових підстав для застосування підвищеної змінюваної процентної ставки, за відсутності письмової згоди поручителя на внесення таких змін до кредитних договорів. При цьому умови договору поруки про погодження поручителем будь-яких змін у майбутньому суперечить положенням ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, згідно з якими не допускається в межах реалізації принципу свободи договору можливості відступлення від актів цивільного законодавства. За твердженням позивача, додаткові комісії за кредитним договором є складовою суми боргу, тобто запровадження сторонами додаткових комісій збільшує обсяг відповідальності поручителя. Зазначає, що перше прострочення відповідачами 2 і 3 зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом та обов'язок сплатити всю суму кредиту за основним договором виникли 18.11.2014, а банк направив вимогу про дострокове повернення всіх сум заборгованості листом від 26.11.2015, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого у ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. Також посилається на правові висновки Верховного суду України у постановах від 21.10.2015 № 6-1161цс15, від 17.09.2014 № 6-53цс14, від 05.06.2013 № 6-43цс13, від 21.05.2012 № 6-20цс11.

За таких підстав позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, і залишити без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 і рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2016у справі №922/5740/15.

ПрАТ "Термолайф", ТОВ "Коксотрейд", ТОВ "Аромасервіс" не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 04.09.2012 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування Публічне акціонерне товариство "Сбербанк") та ТОВ "Коксотрейд" (позичальник) були укладені договори про відкриття кредитної лінії: №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (надалі кредитний договір-1) та №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (надалі кредитний договір-2).

Також 04.09.2012 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Термолайф" (позичальник) були укладені договори про відкриття кредитної лінії: №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (надалі кредитний договір-3), №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (надалі кредитний договір-4).

При цьому пунктами 1.3 кредитних договорів-1,2,3,4 встановлено змінювану процентну ставку.

Згідно п. 1.3.1 кредитних договорів 1,2,3,4 розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом в іноземній валюті (долар США) визначається як сума погодженого сторонами індексу (базова процентна ставка) і маржі банку та розраховується за наступною формулою: R=LIBOR6M+M. Де R розмір змінюваної процентної ставки за кредитом у відсотках річних; LIBOR6M (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) базова процентна ставка, яка визначається на підставі даних інформаційних систем Thomson REUTERS та/або BLOMBERG; М - маржа банку - 11%, яка є незмінною протягом дії кредитних договорів 1,2,3,4.

На дату укладення кредитних договорів-1,2,3,4 розмір змінюваної процентної ставки складає 11,75% річних (п.1.3.2 кредитних договорів-1,2,3,4).

Згідно з п. 1.3.3 кредитних договорів максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки від розміру змінюваної процентної ставки, визначеного на дату укладання договорів та зазначеного у п. 1.3.2, складає 8,25% річних. Таким чином, в разі максимального збільшення змінюваної процентної ставки, максимальний розмір змінюваної процентної ставки буде дорівнювати 20% річних.

Мінімальний розмір змінюваної процентної ставки встановлюється в розмірі 11,75 % річних (п. 1.3.5. кредитних договорів-1,2,3,4).

Відповідно до п. 1.3.8 кредитних договорів-1,2,3,4 сторони погодили, що зміна розміру змінюваної процентної ставки відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь якої додаткової угоди /договору про внесення змін до кредитних договорів 1,2,3,4, але потребує письмового повідомлення позичальника не пізніш ніж за 15 календарних днів до дати застосування нового розміру змінюваної процентної ставки.

Згідно з п. 6.6 кредитних договорів 1,2,3,4 у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитними договорами, змінювана процентна ставка за користування кредитом збільшується шляхом збільшення розміру процентної ставки на 2 % пункта, після чого розмір змінюваної процентної ставки розраховується за формулою: R=(LIBOR6M+M)+2% річних. Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті договорів зміну розміру змінюваної процентної ставки, що не потребує укладання сторонами додаткової угоди, але потребує письмового повідомлення позичальника не пізніш ніж за 15 календарних днів до дати застосування нової процентної ставки за користування кредитом.

Кредитні договори 1,2,3,4 набувають чинності з дати їх підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діють до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору (п.11.3 кредитних договорів).

Додатками №1 до кредитних договорів 1,2,3,4 є "Порядок визначення процентної ставки за кредитним договором". Вказані додатки набирають чинності з дати їх підписання сторонами кредитних договорів-1,2,3,4 та діють до дати припинення кредитних договорів-1,2,3,4 (п.8 додатків №1), а з моменту набуття чинності додатків №1 кредитні договори-1,2,3,4 діють в частині, що не змінені додатками № 1 (п.9 додатків №1).

В забезпечення зобов'язань позичальників за кредитними договорами-1,2,3,4 між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" було укладено договір поруки від 04.09.2012 (надалі договір поруки), відповідно до умов якого позивач поручився за виконання ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Термолайф" їх кредитних зобов'язань перед банком за кредитними договорами-1,2 та кредитними договорами - 3,4 відповідно.

Статтею 2 договору поруки встановлено обсяг відповідальності поручителя, який включає зобов'язання, які невиконані одним з позичальників або обома позичальниками, та які передбачені кредитними договорами: зобов'язання повернути кредит, наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017р. з граничним лімітом кредитування в сумі 4466000,00 доларів США, в строк/и який/і зазначений/ються в кредитному договорі №1, а у випадках передбачених законодавством та/або договором достроково; зобов'язання повернути кредит наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017р. з граничним лімітом кредитування в сумі 400000,00 доларів США, в строк/и який/і зазначений/ються в кредитному договорі №2, а у випадках передбачених законодавством та/або договором достроково; зобов'язання повернути кредит наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017р. з граничним лімітом кредитування в сумі 30980000,00 доларів США, в строк/и який/і зазначений/ються в кредитному договорі №3, а у випадках передбачених законодавством та/або договором достроково; зобов'язання повернути кредит наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017р. з граничним лімітом кредитування в сумі 1000000,00 доларів США, в строк/и який/і зазначений/ються в кредитному договорі №4, а у випадках передбачених законодавством та/або договором достроково.

Зобов'язання в строк та у порядку, які передбачені в ст. 6 кредитних договорів 1,2,3,4, а у випадках передбачених законодавством, кредитними договорами, або цим договором до настання строків, визначених в ст. 6 кредитних договорів сплатити проценти за користування кредитом.

Порядок визначення та встановлення базової процентної ставки, порядок та строки зміни змінюваної процентної ставки, а також розміру маржі банку та максимальний розмір змінюваної процентної ставки зазначені в кредитних договорах та поручитель ознайомлений з ними до моменту укладання цього договору.

При цьому сторонами договору поруки погоджено, що зміна розміру процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку визначеному п.п. 1.3., 6.6 кредитних договорів-1,2,3,4 та додатків № 1 до них, відбувається автоматично і не потребують внесення змін до договору поруки та така зміна зобов'язання є погодженою поручителем.

Зобов'язання сплатити кредитору комісійну винагороду за відкриття та ведення позичкового рахунку з розрахунку 0,1 % від суми, яка зазначається в кредитних договорах 1,2,3,4.

Зобов'язання відшкодувати збитки завдані кредитору невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за кредитними договорами та сплатити штрафні санкцій.

Згідно з п. 2.3 договору поруки про зміну процентної ставки за договорами кредиту 1,2,3,4 кредитор зобов'язаний письмово повідомити поручителя із зазначенням дати, з якої змінюється процентна ставка за користування кредитом за кредитними договорами, але не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати застосування нового розміру процентної ставки за користуванням кредиту.

30.12.2013 між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" укладено договір про внесення змін №1 до договору поруки від 04.09.2012 (надалі договір про внесення змін №1).

Також п.5 договору про внесення змін №1 від 30.12.2013 до договору поруки визначено, що підписанням цього договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується зі змістом вище перелічених договорів про внесення змін до кредитних договорів - 1, 2, 3, 4 та не має заперечень щодо їх змісту.

Як встановлено судами, після укладення договору про внесення змін №1 від 30.12.2013 до договору поруки додатково мали місце зміни умов кредитних договорів-1, 2, 3, 4 шляхом укладення відповідних додаткових угод та договорів про внесення змін між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та позичальниками.

Так, судами встановлено, що між відповідачами, без згоди позивача, укладено наступні договори, що призвели до збільшення відповідальності поручителя:

- до кредитного договору-1 (№28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012): договори про внесення змін №6 від 14.05.2014;

- до кредитного договору-2 (№29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012): додаткова угода №11 від 29.07.2014 №12 від 31.07.2014;

- до кредитного договору-3 (№30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012): договори про внесення змін № 6 від 14.05.2014, №7 від 30.09.2014, №9 від 20.01.2015;

- до кредитного договору - 4 (№31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012): договори про внесення змін №25 від 14.05.2014, №27 від 30.09.2014, №29 від 20.01.2015, №1 від 30.09.2014 до додаткової угоди №18 від 15.10.2013, №1 від 30.09.2014 до додаткової угоди №19 від 22.10.2013, №1 від 30.09.2014 до додаткової угоди №20 від 29.10.2013, №1 від 30.09.2014 до додаткової угоди №21 від 08.11.2013.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 546, 548, 553, ч. 1 ст 559 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що внаслідок неодноразового внесення сторонами змін до кредитних договорів №28-В/12/66/ЮО, №29-В/12/66/ЮО, №30-В/12/66/ЮО, №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 без згоди поручителя - ПрАТ "Харківський коксовий завод" збільшився обсяг відповідальності поручителя, що є підставою для визнання поруки такою, що припинилась відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Також судами було встановлено, що ПАТ "Сбербанк" звернулося до господарського суду з позовними заявами про стягнення з ПрАТ "Термолайф", ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" заборгованості за кредитними договорами №28-В/12/66/ЮО, №29-В/12/66/ЮО, №30-В/12/66/ЮО, №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у вересні 2015 року.

Зважаючи на те, що порушення ПрАТ "Термолайф" та ТОВ "Коксотрейд" умов кредитних договорів відбулося 18.11.2014, а з позовами до відповідачів 2,3 ПАТ "Сбербанк" звернувся лише у вересні 2015 року, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що договір поруки та відповідно солідарні зобов'язання позивача за кредитними договорами припинилися на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок не пред'явлення ПАТ "Сбербанк" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до ПрАТ "Харківський коксовий завод", як до поручителя.

Однак обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на наступне.

Так, зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням. Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.

Господарські суди мають враховувати, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із ст. 559 Цивільного кодексу України (пп. 4.1.6 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

При дослідженні умов кредитних договорів та договору поруки, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано правової оцінки положенням абз. 5 пп. 2.1.1.1, абз. 5 пп. 2.1.1.2, абз. 5 пп. 2.1.1.3, абз. 5 пп. 2.1.1.4 договору поруки, згідно з якими сторони погодили, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в п. 1.3, п. 6.6 основного договору та в Додатку № 1 до основного договору відбувається автоматично і не потребує укладання між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору, та така зміна є погодженою поручителем.

У зв'язку з наведеним є передчасними посилання судів попередніх інстанцій про те, що розширення переліку підстав для нарахування та сплати позичальником за кредитними договорами підвищеної змінюваної процентної ставки за кредитом є збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок підвищення рівню ризику (вірогідності) застосування до позичальника підвищеної змінюваної процентної ставки за кредитом.

Також судами попередніх інстанцій не було перевірено, як комісії за управління кредитною лінією за договорами про внесення змін до кредитних договорів вплинули на збільшення обсягу відповідальності поручителя та чи сплачувалися ці комісії позичальниками одразу, для визначення, чи стосуються таких комісій правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 05.02.2014 у справі № 6-160цс13 та від 27.06.2015 у справі №6-701цс15.

Для правильного встановлення обставин щодо припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було встановити, яким чином після направлення банком вимог позичальникам і поручителю про дострокове повернення всіх сум кредиту змінився строк виконання основного зобов'язання, оскільки згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України, підлягає обрахуванню саме з цієї дати.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/5740/15 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/5740/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я О.О. Євсіков

С у д д я О.А. Кролевець