ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 918/557/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКузнецовського міського комунального підприємствана постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 р. (судді: Тимошенко О.М., Демидюк О.О., Огороднік К.М.)у справі№ 918/557/15 господарського суду Рівненської областіза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"доКузнецовського міського комунального підприємстваза участю: Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській областіпростягнення 3 176 633 грн. 45 коп.за участю представників: від позивача не з'явилисьвід відповідача не з'явилисьвід виконавчої службине з'явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 р. у справі №918/557/15 задоволено скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на дії Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській області. Визнано незаконними дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській області щодо накладення арешту на кошти боржника - Кузнецовського міського комунального підприємства, які знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк", №26002054713090 в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Визнано недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції від 29.04.2016 р. у зведеному ВП №44201994 про накладення арешту на кошти боржника - Кузнецовського міського комунального підприємства, які знаходяться на рахунку відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк" №26002054713090 в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 р. у справі №918/557/15 ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 р. скасовано, прийнято нову ухвалу про відмову в задоволенні вищезазначеної скарги на дії виконавчої служби.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2016 р. справу №918/557/15 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М., касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 12.12.2016 р.

До початку судового розгляду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 12.12.2016 р. представники сторін та виконавчої служби не з'явились.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача. Відповідача та виконавчої служби.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Згідно з п.п. 2, 4 ст. 82 вказаного закону боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, що закріплено в ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Рівненської області від 11.08.2015 р. позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 819 672 грн. 28 коп. заборгованості, 262 413 грн. 82 коп. пені, 26 782 грн. 15 коп. 3% річних, 673 146 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 40 888 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення 01.09.2015 р. видано відповідний судовий наказ.

В свою чергу, ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.09.2015 р. було задоволено заяву Кузнецовського міського комунального підприємства про відстрочку виконання рішення. Відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 11.08.2015 р. у справі №918/557/15 до 01.03.2016 р.

Надалі, а саме: 29.04.2016 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській області винесено постанову про арешт коштів божника, які перебувають на рахунках №26005054721250, №26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк".

Боржник не погодився з вказаними діями державного виконавця, у зв'язку із чим звернувся до господарського суду із скаргою, в якій із врахуванням зроблених уточнень, просив:

1. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції щодо накладення арешту постановою від 29.04.2016 р. на кошти боржника в частині виконання наказу господарського суду Рівненської області у справі №918/557/15, за зведеним виконавчим провадженням №44201994, на рахунку, відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк", №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

2. Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Кузненовського міського управління юстиції від 29.04.2016 р. у зведеному виконавчому провадженні №44201994, в частині, якою накладено арешт на рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк" при виконанні судового наказу № 918/557/15 від 01.09.2015 р. (ВП №48712338) на суму 609 928 грн. 85 коп. в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Місцевий господарський суд погодився з доводами, наведеними в скарзі відповідача, у зв'язку з чим визнав, що накладення арешту на грошові кошти боржника на рахунку №26002054713090, відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк", в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, суперечить ст. 19, 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про виконавче провадження".

В свою чергу, апеляційний господарський суд прийшов до протилежних висновків.

Так, господарським судом апеляційної інстанції на підставі наявної в матеріалах оскарження виписки з банку встановлено, що поточний рахунок №26002054713090 використовується боржником не лише для виплати заробітної плати працівникам останнього, а й для інших потреб, а відтак, відповідний рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. При цьому, виокремити які грошові кошті та в яких сумах, що знаходяться на вказаному рахунку, призначені, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам відповідача неможливо.

Зважаючи на це, апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні скарги Кузнецовського міського комунального підприємства на дії Відділу державної виконавчої служби Кузненовського міського управління юстиції.

Здійснюючи касаційний перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 р., колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з наведеною позицією господарського суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Одночасно з цим, згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949 р., ратифікованої Україною 04.08.1961 р., дана конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Крім того, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, з огляду на що в оскаржуваній частині скасував постанову державної виконавчої служби.

При цьому, наявними в матеріалах справи та дослідженими господарськими судами доказами не спростовується, а навпаки підтверджується, що рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк" використовувався Кузнецовським міським комунальним підприємством у тому числі для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із ч. 6 ст. 1119 касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції було прийнято ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційним господарським судом безпідставно скасовано законну ухвалу господарського суду першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про наявності підстав для задоволення касаційної скарги Кузнецовського міського комунального підприємства та залишення в силі ухвали господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 р.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 р. у справі №918/557/15 скасувати.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.06.2016 р. у справі №918/557/15 залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ, м-н Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30636302) 1 378 грн. 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Н.М. Нєсвєтова