ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 911/5242/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 (головуючий суддя Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) на рішенняГосподарського суду Київської області від 17.02.2016 (суддя Бацула В.М.)у справі№ 911/5242/15 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Келтік"доПублічного акціонерного товариства "Радикал Банк"третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання зобов'язань за договором припиненими,за участю представників:позивачаСміян Т.І.,відповідачаКолянчук А.І.,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі №911/5242/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016, позовні вимоги задоволено повністю: визнано припиненими зобов'язання позивача за договором № 01/5985-Ф від 27.02.2013 про факторингове обслуговування із застосуванням поручительства, укладеним між сторонами.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 32 - 34, 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 27.02.2013 між відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (фактор) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Келтік" було укладено договір № 01/5985-Ф про факторингове обслуговування із застосуванням поручительства, згідно з умовами п. 2.1 якого позивач зобов'язується відступити відповідачеві право вимоги від дебіторів позивача, зазначених у переліку дебіторів, коштів, право на одержання яких належить позивачу, а відповідач має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів позивача і передати за плату кошти у розмірі рівному вартості відступленого позивачем відповідачу права вимоги коштів від дебіторів позивача.

На виконання умов договору факторингу між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди № 2/1, № 2/2 від 27.05.2013, № 2/3 від 10.01.2014, № 2/4 від 24.03.2014, якими було визначено перелік дебіторів позивача, загальний ліміт позивача, максимальну сума авансу та строк дії даних додаткових угод.

Як зазначено у п. 1.14 договору факторингу, факторинг із застосуванням поручительства (факторинг з регресом) - це кредитна операція, відповідно до якої відповідач здійснює придбання, а позивач відступає йому право вимоги виконання дебітором зобов`язань у грошовій формі по кожній окремій поставці за контрактом за поставлені позивачем товари (виконані роботи, надані послуги), при якому позивач виступає поручителем перед відповідачем за виконання дебіторами позивача зобов`язань по сплаті грошових коштів по поставкам, право вимоги яких відступлено позивачем відповідачу, і зобов`язується здійснити зворотній викуп прав вимог у разі несвоєчасного або неповного виконання дебіторами зобов`язань перед відповідачем за поставлені їм позивачем товари (виконані роботи, надані послуги).

Станом на 09.07.2015 заборгованість позивача перед відповідачем за договором факторингу становила 5.892.111,96 грн.

На виконання умов договору факторингу позивач 09.07.2015 здійснив погашення заборгованості за вказаним договором, що підтверджується платіжними дорученнями №10890 від 09.07.2015 на суму 36.581,22 грн., № 1772 від 09.07.2015 на суму 303.710,40 грн., № 1776 від 09.07.2015 на суму 191.198, 39 грн., № 6996 від 09.07.2015 на суму 5. 892.111,96 грн., № 1774 від 09.07.2015 на суму 312.192, 00 грн., № 1775 від 09.07.2015 року на суму 284.697, 60 грн., № 1771 від 09.07.2015 на суму 316.569, 60 грн. та № 1773 від 09.07.2015 на суму 285.964,80 грн. Всього на суму 7.623.025,97 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 №452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015.

08.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 184 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого строк здійснення тимчасової адміністрації продовжено на один місяць по 09.11.2015 (включно).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

В результаті перевірки правочинів уповноваженою особою Фонду (у тому числі договорів), вчинених (укладених) відповідачем протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, було встановлено, що вказаний вище правочин (трансакція банку) від 09.07.2015 щодо перерахування позивачем коштів в сумі 5.892.111,96 грн. в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним, оскільки банком було здійснено зарахування за платіжним дорученням позивача № 6996 від 09.07.2015 на суму 5.892.111,96 грн. 09.07.2015 о 21 год. 58 хв., тобто після закінчення операційного дня у неробочий час.

Спір у справі полягає в тому, що позивач вважає припиненими свої зобов'язання за договором факторингу у зв'язку з їх належним виконанням. Відповідач, у свою чергу, стверджує, що після закінчення операційного дня (09.07.2015) банк не мав права здійснювати відповідні операції у зв'язку із запровадженням у ньому тимчасової адміністрації.

Суди, задовольняючи позов, виходили з того, що позивач 09.07.2015 здійснив погашення заборгованості за договором факторингу, що підтверджується вказаними вище платіжними дорученням, випискою ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 та довідкою ПАТ "Радикал Банк" вих. № 1985/20-Бт від 09.07.2015, в якій зазначено, що строкова заборгованість за виданими авансами відсутня, прострочена заборгованість за виданими авансами, а також прострочена заборгованість за процентами за надані аванси відсутня. При цьому платіжні доручення позивача від 09.07.2015 не були повернуті без виконання із зазначенням відповідних причин (невірне заповнення документа, відсутність коштів на рахунку, достатніх для виконання платіжного документа, тощо), натомість зазначені платіжні доручення містять відмітки про прийняття їх банком та про проведення (виконання) банком. Крім того дані платіжні доручення не містять відмітки банку чи відповідного штампу про те, що вказані платіжні доручення надійшли в післяопераційний час тощо.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судами, позивач на виконання умов договору факторингу позивач 09.07.2015 здійснив погашення заборгованості, що підтверджується вищенаведеними платіжними дорученнями.

Разом з тим на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015.

У свою чергу відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи наведене, колегія суддів відзначає, що для правильного вирішення даного спору судам слід було чітко встановити час подання позивачем відповідних платіжних доручень на погашення заборгованості за договором факторингу, час закінчення операційного дня банку, а також час повідомлення банку про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" та заборону вчинення з 10.07.2015 визначеного кола операцій, оскільки таке повідомлення передбачено постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних".

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суди вказаних обставин (часу подання позивачем платіжних доручень, часу закінчення операційного дня, часу повідомлення банку про запровадження тимчасової адміністрації) достеменно не встановили, обмежившись лише посиланням на те, вищевказані платіжні доручення від 09.07.2015 не містять відмітки банку чи відповідного штампу про те, що вказані платіжні доручення надійшли в післяопераційний час тощо.

Вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки згідно з п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

В даному ж випадку наступним днем є 10.07.2015, починаючи з якого в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, що передбачає заборону вчинення з вказаної дати визначеного законом кола операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач також обґрунтовував свої заперечення на позов в т.ч. й тим, що довідка ПАТ "Радикал Банк" вих. № 1985/20-Бт від 09.07.2015 про відсутність заборгованості була виготовлена пізніше, ніж вона датована, та наводив відповідні доводи.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак суди вказаним доводам відповідача жодної оцінки не надали, обставин, на які посилався відповідач, не з'ясували.

Колегія суддів також відзначає, що всім обставинам та їх наслідкам, які мають значення для правильного вирішення спору, слід надати оцінку в їх сукупності, в т. ч. з урахуванням положень не лише п. 7, а всієї ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як визначено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки в сукупності з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 911/5242/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич