ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 910/7752/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівМалетича М.М., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.) на рішенняГосподарського суду міста Києва від 20.07.2016 (суддя Босий В.П.)у справі№ 910/7752/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"до1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 2. Державного підприємства "Донецька залізниця",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторону позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропільська ЦЗФ",простягнення 6.318,93 грн.,за участю представників: позивачане з'явились,відповідача-1Прохоров Ю.Г.,відповідача-2не з'явились,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 у справі № 910/7752/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016, відмовлено в позові про стягнення з відповідача на користь позивача 6.318,93 грн. збитків.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема, п. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача, відповідача-2 та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рахунків № 0810-3 від 08.10.2015 та № 0910-8 від 09.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" повинно було поставити через ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на користь ПАТ "МК "Азовсталь" товар - вугілля кам'яне Г 0-100 на загальну суму 4.478.827,90 грн.

На виконання умов договору № УПр14/32 від 28.02.2014 та відповідно до вказаних рахунків на адресу позивача надійшов вантаж - вугілля кам'яне, вантажовідправником якого виступив ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", що підтверджується залізничною накладною №49016991 від 09.10.2015.

24.10.2015 на станції Сартана ДП "Донецька залізниця" було здійснено зважування вагону № 67908616, яким відправлялася партія товару згідно з накладною № 49016991. За наслідками такого зважування було встановлено недостачу вантажу у вагоні № 67908616 в кількості 6050 кг, що підтверджується складеним комерційним актом БІ 574775/687.

Спір у даній справі виник внаслідок, як стверджує позивач, порушення ДП "Донецька залізниця" правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення зі складанням комерційного акту № БІ 574775/687 та виникнення у ДП "Донецька залізниця" перед позивачем заборгованості в розмірі 6.318,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у заявленому позові. Суди зазначили, що у справі відсутні дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення Державного підприємства "Донецька залізниця", а тому ПАТ "Українська залізниця" не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

При цьому такий висновок суди зробили, виходячи з положень ст.ст. 91, 104 ЦК України, ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", та зазначили, що відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав та обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної Постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця" (код згідно з ЄДРПОУ - 01074957).

Відповідно до ст. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ст. 2 Статуту).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

При прийнятті рішення у справі суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки змісту ст.ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, та не звернули увагу на те, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", презюмуються достовірними, ПАТ "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і ДП "Донецька залізниця".

При цьому ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. 104, 107 ЦК України, що вбачається з п. 2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону. Зазначена норма не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і ДП "Донецька залізниця".

Водночас, системний аналіз ч.ч. 3, 9 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та послідовності дій зі створення ПАТ "Українська залізниця", визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, дає підстави вважати, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ "Українська залізниця" (у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду) мало хронологічно передувати державній реєстрації їх правонаступника (ПАТ "Українська залізниця"), тобто моменту набуття ним статусу суб'єкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 ЦК України.

Отже для правильного вирішення спору у даній справі судам першочергово необхідно встановити, чи перейшли всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця" до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця", зважаючи, насамперед, на положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", дії щодо реєстрації ПАТ "Українська залізниця" та зміст ст.ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", які визначають положення щодо правонаступництва.

Крім того судам слід встановити, яке саме підприємство надавало позивачу послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення спору судом з урахуванням можливого внесення змін до відповідних договорів.

Також у разі посилання на відсутність на вагонах, в яких перевозилось вугілля, пломб суди повинні чітко визначити, чи має відношення ця обставина до цієї справи з урахуванням особливостей перевезення вугілля і його маркування, визначних спеціальними нормативними актами.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як визначено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки в сукупності з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у справі № 910/7752/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіМ.М. Малетич О.А. Кролевець