ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 910/30902/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Малетича М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.16 у справігосподарського суду міста Києва №910/30902/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком"додержавного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс" про стягнення 526 872,22грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Недашівська О.В.,

від відповідача - Мірошниченко О.В.,

У С Т А Н О В И В:

07.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України" про стягнення 284 917,32грн. основного боргу, 223 571,88грн. інфляційних втрат, та 18 383,02грн. 3% річних. Позовні вимоги обгрунтовані відсутністю своєчасної та повної оплати останніми виконаних будівельних робіт за контрактом №5/2013 від 07.08.2013.

11.02.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Привалов А.І.) позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України" на користь ТОВ "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" 284 917,32грн. основного боргу, 223 571,88грн. інфляційних втрат, та 18 383,02грн. 3% річних.

03.10.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Зеленін В.О., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення від 11.02.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.193 ГК України, ст.ст.849, 854 ЦК України, тому просили постанову від 03.10.2016 скасувати, а рішення від 11.02.2016 залишити в силі.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог касаційної скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 07.08.2013 між державним підприємством "Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" (підрядник) було укладено контракт №5/2013, згідно якого підрядник у межах кошторису, договірної ціни та відповідно до проектної документації виконує власними і залученими силами і засобами роботи, передбачені в додатках до цього кортракту, які є його невід'ємною частиною, усуває протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а генпідрядник фінансує та приймає виконані всі передбачені замовленням роботи по будівництву та постачанню систем слабкострумових мереж, фінансує всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкту (п.2.1. контракту).

Об'єктом будівництва була реконструкція приміщень адміністративного будинку Генеральної прокуратури по вул. Різницькій, 13/15 у Печерському районі м. Києва; предмет контракту - виконання робіт по монтажу та налагодженню систем пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу та систем контролю на об'єкті будівництва (ст.1 контракту).

За пунктом 3.1. контракту орієнтовна договірна ціна робіт становить 5 245 647,58грн. Кінцева вартість робіт за контрактом визначається на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт КБ-2в, КБ-3, що пройшли перевірку в генпідрядника та замовника будівництва (п.3.1.1. контракту).

Пунктом 4.1. контракту визначено, що роботи згідно останнього мають бути виконані до кінця 2013 року.

Фінансування робіт здійснюється генпідрядником за рахунок коштів замовника. Розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснює генпідрядник протягом десяти банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін при умові надходження коштів від замовника за виконані підрядником роботи. Генпідрядник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими після підписання кінцевого акту, до їх усунення (п.п.5.1., 5.4. контракту).

Абзацом 3 п.12.4 контракту передбачено право генпідрядника залучити для виправлення неякісно виконаних робіт іншого виконавця. Компенсація витрат здійснюється за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання генпідрядником відповідних сум при розрахунках за виконані роботи.

Як стверджував позивач, у серпні 2013 року ним було виконано роботи по контракту на загальну суму 343 504,94грн., що підтверджується актами КБ-2в за серпень 2013 №1 на суму 270 523,58грн. та №2 на суму 72 981,36грн. та довідкою КБ-3. Тому не отримавши від відповідача відповіді на претензію №1119/1 від 19.11.2014, ТОВ "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" звернулися з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав умови контракту, у підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповідні докази, зокрема акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивачем порушено умови контракту щодо виконання робіт у повному обсязі, що обумовило залучення відповідачем для виправлення недоліків та завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт третьої особи, які підтвердили виконання об'єму робіт, які не були виконані попередніми виконавцями. Виходячи з чого визнав позовні вимоги у частині стягнення 284 917,32грн. основного боргу необгрунтованими, а вимоги у частині стягнення 223 571,88грн. інфляційних втрат та 18 383,02грн. 3% річних відхилив як такі, що є похідними.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги обгрунтування касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний господарський суд усупереч вимогам статті 43 ГПК України без достатніх правових підстав відхилив позовні вимоги.

Відповідно до статті 84 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження й оцінки судом. Наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд у мотивувальній частині рішення повинен навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова не відповідає.

Як видно із матеріалів справи та тверджень позивача, згідно з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року від 30.08.2013 Монтажні роботи ПС, ОП СКС на Реконструкції з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій 13/15 в Печерському районі м. Києва становить 270 523,58грн.

Згідно з Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року від 30.08.2013 виконаних Пусконалагоджувальних робіт ПС, ОП СКС на Реконструкції з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій 13/15 в Печерському районі м. Києва становить 72 981,36грн.

31.08.2013 Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України згідно Контракту виплачено 8 587,62грн. за послуги Генпідрядника.

14.10.2013 Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України згідно Контракту оплачено 50 000,00грн.

19.12.2013 позивач направив відповідачу лист вих.№1219/2, у якому вказав, що на нараді, яка відбулася 16.12.2013 в приміщенні Генеральної прокуратури України за участю та у присутності начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури Сігнаєвського О.І., відповідального за технічний нагляд від замовника ОСОБА_7, генпідрядником було оголошено рішення про припинення договірних відносин з підрядником та, як наслідок, недопущення його на об'єкт. Таким чином генпідрядник відмовився в односторонньому порядку від контракту до закінчення роботи. 17.12.2013 представників підрядника не було допущено на будівельний майданчик, що зумовило неможливість виконання зобов'язань, взятих на себе, за контрактом.

Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків від 29.12.2014 за період з 01.04.2013 по 29.12.2014, підписаного державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України та ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс", за контрактом №5/2013 від 07.08.2013 заборгованість на користь останніх становить 284 917,32грн.

Зазначені обставини апеляційним господарським судом залишено без належної правової оцінки. Не обгрунтовано з яких причин не взято до уваги акти виконаних робіт від 30.08.2013 та акт звірки взаєморозрахунків від 29.12.2014, та чим обумовлено розірвання договору підряду в односторонньому порядку і залучення іншого підрядника для виконання відповідних робіт.

Що стосується рішення суду першої інстанції, то воно також не може бути визнано у повній мірі обгрунтованим із урахуванням зазначеного та залучення апеляційним господарським судом у якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс".

Виходячи із вимог ч.2 ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та рішення господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2016 скасувати, а справу №910/30902/15 направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя М.М. Малетич