ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 916/3133/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової Т.Б., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуМіністерства оборони Українина постанову від 16.07.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/3133/13 господарського суду Одеської областіза позовом за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району Відділу Держземагентства у м. Білгород-Дністровський Одеської області до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за участюБілгород-Дністровської міської ради ОСОБА_4 Першого заступника військового прокурора Південного регіону Українипровизнання незаконним та скасування рішення За участю представників сторін:

Від позивача - 1) Мін. оборони України - Павлов С.О. (дов. від 09.12.14)

2) не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Від 3-ї особи - 1) не з'явились

2) ОСОБА_6 (дов. від 26.04.13)

Від Генеральної прокуратури України - Яговдік С.М.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 11.11.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Данилова Т.Б., Фролова Г.М.

ВСТАНОВИЛА:

Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород-Дністровської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування п. 1.4. рішення Білгород-Дністровської міської ради від 08.07.2010 за № 1058-V "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України в м. Білгород-Дністровському", яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,064 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 вказані судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2014 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держземагенства в м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015, в задоволенні позову відмовлено повністю, клопотання прокурора про призначення землевпорядної експертизи відхилено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 постанову від 22.01.2015 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 17.10.2014 господарського суду Одеської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Касаційна інстанція зазначила, що питання, які ставились колегією суддів у постанові від 17.07.2014 господарськими судами не з'ясовані, відповідні документальні обґрунтування у належних осіб не витребувані.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2015 (суддя Погребна К.Ф.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 у складі: Величко Т.А., Лавриненко Л.В., Філінбка І.Г. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Міністерство оборони України в касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.393 Цивільного кодексу України, ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як було зазначено в позовній заяві рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих від 21.09.1945 року № 3/7 для потреб військових частин Білгород-Дністровського гарнізону була відведена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до індивідуальної картки обліку земельної ділянки за Міністерством оборони України обліковується земельна ділянка площею 0,181 га за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до довідки Білгород-Дністровського КЕЧ району № 381 від 13.03.2012 військове містечко № 31 за адресою: АДРЕСА_2 у складі 4 будівель: контора, майстерня, комора, склад, знаходиться в оперативному управлінні Міністерства оборони України та знаходиться на балансі Білгород-Дністровської КЕЧ району.

Згідно акту інвентаризації військового містечка № 31 (копія є в матеріалах справи), яке знаходиться на балансі Білгород-Дністровської КЕЧ району, військове містечко № 31 налічує 4 будівлі: контора (1917 року побудови), майстерня (1917 року побудови), комора (1950 року побудови), склад (1958 року побудови).

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 08.07.2010 за №1058-V (п.1.4) гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0640 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

27.07.2012 Білгород-Дністровським міжрайонним прокурором було внесено протест №16-6272-12 на вказане рішення в частині, що стосувалася гр. ОСОБА_4, на підставі того, що земельна ділянка пл. 0,064 га за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до земель оборони.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради №491-VI від 27.12.2012 відмовлено в задоволенні протесту прокурора.

Вищенаведене стало підставою звернення Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 13,19 Конституції України від імені Українського народу право власності здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель є завданням земельного законодавства, а саме - Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Конституційний суд України в п.5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 за №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, в тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Білгород-Дністровською міською радою рішення №1058-V від 08.07.2010 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам України в м. Білгород-Дністровському є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання щодо громадянина ОСОБА_4

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 03.10.2014 за №1076-VI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки пл. 0,0640 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1.

23.10.2014 гр. ОСОБА_4 отримав Свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, державна реєстрація права власності здійснена 23.10.2014 за №28526529.

Таким чином, суди правильно зазначили, що скасування рішення Білгород-Дністровської міської ради від 08.07.2010р. №1058-V не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.

Як зазначено Верховним судом України в постанові від 11.11.2014 у справі №21-405а14, висновки за якою є обов'язковими для всіх судів, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою силу фактом його виконання і з прийняттям якого визнаються правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Приймаючи до уваги те, що рішення за даним позовом не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на спірну земельну ділянку (не породжує юридичних наслідків), суди правильно дійшли висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову від 16.07.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3133/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

Г. Фролова