ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 907/597/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Мачульського Г.М.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Збариха С.М., посв. № 028728 від 05.09.2014 року;

Позивача -1: не з'явився;

Позивача -2: не з'явився;

Відповідача: Заброди М.Л., дов. № б/н від 01.08.2015 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року

у справі № 907/597/15 господарського суду Закарпатської області

за позовом прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради

Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року прокурор міста Ужгорода, виступаючи в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог", просив внести зміни до договору оренди землі від 26.02.2007 року, укладеного між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Бодрог": - викласти п. 5 договору оренди землі від 26.02.2007 року у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2015 року становить 9 208 122,00 грн."; - викласти п. 9 договору оренди землі від 26.02.2007 року у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 276 243,66 грн. на рік"; - викласти п. 10 договору оренди землі від 26.02.2007 року у наступній редакції: "Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 23 020,30 грн." (а.с. 4-9).

Позовні вимоги мотивовано зміною нормативної грошової оцінки земель м. Ужгорода та обов'язком орендаря щодо внесення змін до договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015 року (суддя Бобрик Г.Й.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року (головуючий Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Матущак О.І.) (а.с. 114-119) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 61-66).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю та обгрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Бодрог" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове про відмову у позові (а.с. 128-136).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2015 року (а.с. 127).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1981 від 10.11.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Мачульський Г.М., Шаргало В.І.

У судове засідання 12.11.2015 року представники позивачів - Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивачів - Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.02.2007 року між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради (перейменованим на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бодрог" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове (на 10 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 0,77 га для будівництва автосалонів з станцією технічного обслуговування та розміщення відкритої торгово-виставочної площадки, яка знаходиться у м. Ужгород на вул. 8-го Березня (а.с. 14-19).

Вказаний договір зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2007 року за № 2110100000-0407070000029.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 355 556,92 грн.

Згідно п. 9, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 7 111,14 грн. на рік та вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 592,59 грн.

Пунктом 12 договору передбачено, що у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється додаткова угода, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 33.3 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

На підставі укладеного акта приймання-передачі № 681 від 02.03.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку (а.с. 20).

22.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, згідно якої викладено п. п. 5, 9, 10 в наступних редакціях: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 421 036,00 грн. Довідка КП "Румб"№ 101/1 від 22.01.2009 року"; "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 12 631,08 грн. на рік"; "Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 1 052,29 грн." (а.с. 22).

Судами також встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради № 1398 від 14.07.2014 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 кв. м забудованої території в розрізі економіко-планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту (а.с. 44).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Ужгород від 26.05.2015 року № 10-709-0.4-4960/2-15 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, землекористувачем якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Бодрог" площею 7 700 кв.м становить 9 208 122,00 грн. (а.с. 45).

Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради на адресу відповідача було направлено пропозицію з'явитись з витягом про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки для перегляду розміру орендної плати, яка залишена відповідачем без відповіді.

Згідно ст. 13 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 30 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 15 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Крім того згідно п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Ужгородської міської ради № 1398 від 14.07.2014 року, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Ужгорода від 26.05.2015 року № 10-709-0.4-4960/2-15, якими змінено нормативну грошову оцінку земель міста Ужгорода та затверджено нові ставки орендної плати, є чинними й у встановленому законом порядку незаконними не визнавались, тому вони є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати (зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.10.2015 року у справі № 922/3871/14).

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи заявника касаційної скарги про відсутність предмета спору відхиляються, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено факт дотримання орендодавцем вимог ст. 188 Господарського кодексу України, а, як було зазначено вище, касаційна інстанція позбавлена процесуальної можливості здійснювати переоцінку доказів у справі.

Посилання скаржника на неможливість визначення нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації від 26.05.2015 року з огляду на зазначене у ньому інше функціональне використання земельної ділянки та застосування іншого коефіцієнту є необгрунтованими, оскільки вказаний витяг, якому суди попередніх інстанцій надали певну оцінку, є чинним та відповідно до п. 15 договору оренди землі від 26.02.2007 року, цільовим призначенням земельної ділянки є, зокрема, розміщення відкритої торгово-виставочної площадки, тобто, як встановили суди, комерційне використання.

Крім того, слід зазначити про те, що розмір орендної плати у сумі 276 243,66 грн. на рік дорівнює 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за вищезгаданим договором та є таким, що не суперечить приписам Податкового кодексу України (п. 288.5-288.5.2 ст. 288).

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року у справі № 907/597/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало