Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №922/5728/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 922/5728/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ)на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2016у справі№ 922/5728/15 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НТК"до1. Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ТД"простягнення 265 360,77 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "НТК" Бондаренко А.Д.,

- Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ) Пипко Р.П.,

- ТОВ "НТК ТД" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі №922/5728/15 (суддя Доленчук Д.О.) задоволено клопотання Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ) (надалі відповідач 1/ Корпорація) про направлення справи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області; матеріали даної справи, відповідно, направлено до господарського суду Кіровоградської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (судді: Барабашова С.В., Медуниця О.Є., Могилєвкін Ю.О.) вказану ухвалу скасовано, в задоволенні клопотання Корпорації про направлення справи за підсудністю відмовлено.

Корпорація, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Корпорації (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ТД" (відповідач 2) про стягнення 265 360,77 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач послався на те, що всупереч укладеному з відповідачем 1 договору підряду, останній здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи. В обґрунтування підстав позовних вимог до відповідача 2, позивач послався на те, що в забезпечення виконання відповідачем 1 договору підряду, позивач та відповідач 2 уклали договір поруки, відповідно до якого відповідач поручився за зобов'язаннями відповідача 1 перед позивачем солідарно в межах 1 000,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 у даній справі, судові рішення, прийняті у даній справі були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду даної справи, господарський суд Харківської області виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача 1 про направлення справи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області, яка за результатами її перегляду в апеляційному порядку, була скасована судом апеляційної інстанції, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Звертаючись із даним позовом саме до господарського суду Харківської області, позивач керувався приписами ст. 15 ГПК України, згідно з положеннями якої справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача (ч. 2); справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (ч. 3).

Якщо позовна вимога пред'явлена до двох відповідачів, місцезнаходження яких визначається в межах територіальної юрисдикції різних господарських судів першої інстанції, то питання про підсудність цього спору повинно вирішуватися за правилами ч. 3 ст. 15 ГПК України (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.06.2004).

Враховуючи, що місцезнаходженням одного з відповідачів - відповідача 2, є Харківська область, м. Харків, проспект Московський, 142, кімната 42, позивач, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, скористався своїм альтернативним правом пред'явлення позову, за місцезнаходженням відповідача 2 - до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи, після повернення даної справи з суду касаційної інстанції до місцевого господарського суду, останнім прийнято справу та призначено до розгляду (ухвала від 02.06.2016); задоволено клопотання відповідача 2 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (ухвала від 08.06.2016). Проте, як вказувалося вище, ухвалою від 14.06.2016 справу передано за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області з тих підстав, що договір поруки, укладений між позивачем та відповідачем 2, припинив свою дію, а оскільки, позов пред'явлений за місцезнаходженням відповідача 2, який внаслідок припинення дії договору поруки перестав бути зобов'язаний перед позивачем, то, відповідно, справа має розглядатися за місцезнаходженням відповідача 1 - у господарському суді Кіровоградської області.

Водночас, виходячи як з наведеної норми, та і вказаних обставин, є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що встановлення місцевим господарським судом під час розгляду даної справи, провадження в якій порушено з дотриманням правил підсудності, факту припинення договору поруки, стороною (поручителем) за яким є відповідач 2, за місцезнаходженням якого і було подано позов, не може бути підставою для передачі даної справи за підсудністю до іншого суду, оскільки такі обставини як припинення договору мають встановлюватися під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог і можуть мати наслідком відповідне вирішення спору відносно такого відповідача, а не передачі справи до іншого суду.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 15 та 17 ГПК України, є безпідставними в силу наведеного вище.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права - ст.ст. 553, 559 ЦК України, які регулюють правовідносини поруки, підстави та наслідки її припинення, оскільки, в даному випадку спір не розглядається по суті заявлених вимог, судом апеляційної інстанції вказані норми не застосовувалися при перегляді ухвали місцевого господарського суду про передачу справи за підсудністю.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до довільного тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляються як безпідставні.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, на відміну від місцевого господарського суду, відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України