ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 905/710/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР Альянс"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016у справі Господарського суду№ 905/710/16 Донецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТАР Альянс"допублічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"простягнення 486 589,40 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Нікульніков Д.О., дов. від 18.01.2016 № 11;відповідача:не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР Альянс" (далі - Товариство "ТАР Альянс") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - Товариство "Донецькоблгаз") безпідставно набуті ним кошти за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 21.12.2011 № 04-165-2012ПР у розмірі 486 589,40 грн.

Позовні вимоги Товариство "ТАР Альянс", посилаючись на положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовувало тим, що оскільки договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, раніше укладений з Товариством "Донецькоблгаз" є припиненим, останнє має повернути невикористану за договором передплату.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.04.2016 (суддя Паляниця Ю.О.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 (колегія суддів: Зубченко І.В., Попков Д.О., Радіонова О.О.) рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2016 залишено без змін.

Судові рішення, із посиланням на правові позиції Верховного Суду України, висловлені за результатами розгляду аналогічних спорів, мотивовано тим, що спірну суму грошових коштів Товариство "Донецькоблгаз" отримало від Товариства "ТАР Альянс" на виконання дійсних договірних зобов'язань, що унеможливлює їх повернення в порядку ст. 1212 ЦК України.

Товариство "ТАР Альянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 і рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "ТАР Альянс" обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору, приписи ст. ст. 604, 631, 693, 1212 ЦК України, ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 4, 78, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи ст. 1212 ЦК України та ст. 78 ГПК України.

Товариство "Донецькоблгаз" не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "ТАР Альянс" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "ТАР Альянс" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "ТАР Альянс" (споживач) та Товариством "Донецькоблгаз" (постачальник) 21.12.2011 було укладено договір № 04-165-2012ПР на постачання природного газу за регульованим тарифом, за яким постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (далі - Договір);

- у розділі 4 Договору сторони узгодили вартість послуг та порядок розрахунків. Так, пунктом 4.2 Договору визначена вартість за 1 000 куб. м газу на момент укладення договору. Між сторонами по справі неодноразово підписувались додаткові угоди до Договору, якими визначалася вартість за 1 000 куб. м природного газу;

- відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу;

- на виконання своїх договірних зобов'язань Товариство "ТАР Альянс" перерахувало Товариству "Донецькоблгаз" грошові кошти в сумі 2 840 607,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 21.01.2014 № 289 на суму 169 044,58 грн., від 11.02.2014 № 164 на суму 240 473,56 грн., від 07.03.2014 № 1035 на суму 334 532,14 грн., від 12.03.2014 № 1116 на суму 337 157,76 грн., від 12.03.2014 № 1117 на суму 730 169,92 грн., від 11.04.2014 № 1886 на суму 229 402,14 грн., від 25.04.2014 № 2116 на суму 88 815,00 грн., від 13.05.2014 № 2341 на суму 120 874,65 грн., від 10.06.2014 № 3080 на суму 378 429,34 грн., від 15.07.2014 № 3940 на суму 211 708,07 грн. Товариство "ТАР Альянс" вказало, що переплата в сумі 2 649 800,81 грн. утворилась внаслідок здійснення платежів на підставі зазначених платіжних доручень. У залишковій частині (295 783,05 грн.) переплата виникла за зобов'язаннями сторін до 01.01.2014;

- відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 26.03.2015 на користь Товариства "ТАР Альянс" обліковувалось підсумкове сальдо у розмірі 486 589,45 грн. Листом від 01.12.2015 № 15/1-1413 та заявою від 21.03.2016 № 15/1-395 Товариство "Донецькоблгаз" підтвердило наявність переплати у розмірі 486 589,45грн. за Договором;

- в силу положень п. 10.1 Договору він набирає чинності з 01.01.2012 та укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В означеному порядку Договір був пролонгований тричі: до 31.12.2013, до 31.12.2014 та до 31.12.2015;

- 10.11.2015 Товариство "ТАР Альянс" направило на адресу Товариства "Донецькоблгаз" заяву № 505 про припинення Договору з 01.01.2016 у зв'язку з припиненням господарської діяльності у місті Горлівка та повернення передоплати в сумі 486 589,40 грн.;

- у відповідь Товариство "ТАР Альянс" отримало лист Товариства "Донецькоблгаз" від 01.12.2015 № 15/1-1413 яким було повідомлено про те, що передплата в сумі 486 589,45 грн. є дійсною, а операції по платежам за поставлений природний газ керівництвом Товариства "Донецькоблгаз" уважно розглянуті. Існуючий алгоритм розподілу коштів на момент отримання грошових коштів був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ", грошові кошти отримані від споживачів природного газу, обов'язково повинні були направлятись на рахунки публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247. З метою врегулювання вказаного питання, Товариство "Донецькоблгаз" звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики комунальних послуг з пропозицією внести зміни до алгоритму розподілу коштів;

- з огляду на неповернення Товариством "Донецькоблгаз" суми передоплати за Договором в розмірі 486 589,40 грн., Товариство "ТАР Альянс" звернулось до суду з даним позовом про їх повернення в судовому порядку на підставі ст.1212 ЦК України.

За приписами статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави, зокрема, застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Правовий аналіз наведеної статті свідчить про те, що для її застосування необхідною умовою є наявність одночасно двох обставин: набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутність правових підстав для такого набуття (збереження).

Положення статті 1212 ЦК України застосовуються лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14.

Відповідно до частини першої статті 11128 ГПК України обов'язковість судових рішень Верховного Суду України, щодо застосування норми права викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що між сторонами у справі було укладено Договір і отримання Товариством "Донецькоблгаз" спірної суми переплати, на момент її набуття, відбулося на підставі договору.

З урахуванням наведеного суди дійшли обґрунтованого висновку про те, чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Відтак, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з наведених положень законодавства встановлений у спірних правовідносинах факт закінчення строку дії Договору, не припинив зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільнив другу сторону такого правочину від обов'язку щодо повернення спірної суми передоплати за газ відповідно до його умов.

Враховуючи наведене, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що спірна сума грошових коштів отримана Товариством "Донецькоблгаз" за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними та обґрунтованими. Відтак, відмова судів попередніх інстанцій у задоволені позову є законною.

Доводи, викладені Товариством "ТАР Альянс" у касаційній скарзі, наведених висновків судів не спростовують та не впливають на них.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що окремі доводи скаржника, зокрема щодо застосування статті 1212 ЦК України, зводяться до довільного тлумачення норм законодавства, не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом.

Викладені в касаційній скарзі доводи про визнання позову Товариством "Донецькоблгаз" також відхиляються судом касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У разі визнання позову відповідачем господарський суд виносить рішення згідно з вимогами статей 82-87 ГПК України.

Господарський суд має право не прийняти визнання позову від відповідача, якщо дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Визнання позову відповідачем - одностороннє усне або письмове волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем.

Суд може вважати позов визнаним, коли у нього не викликає сумніву у тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів і не зроблено під впливом протиправної поведінки щодо нього інших осіб або з метою приховати інші обставини, необхідні для вирішення справи.

Визнання позову Товариством "Донецькоблгаз" було предметом дослідження судів попередніх інстанцій, за результатами чого було встановлено, що виходячи з предмету та підстав позову у даній справі таке визнання порушує інтереси самого відповідача. За результатами перегляду справи в порядку касації, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів, вважає їх правомірними та належним чином обґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, посилання Товариства "ТАР Альянс" у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи у касаційному порядку, у зв'язку із чим, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "ТАР Альянс" не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР Альянс" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі № 905/710/16 Господарського суду Донецької області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя Л.І. Рогач