ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 3/273-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.за участю представників сторін:позивача:Громніцький Ю.П. (дов. від 13.05.2014 р. №14-132)відповідача:Богдан С.В. (дов. від 22.12.215 р. №244)пр-к ВДВС:Савчук К.П. (дов. від 25.07.2016 р. №20-22/407/20.3-03)третьої особи:не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скарги (1)Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016, яка винесена за результатами перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015, якою задоволено скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮу справі№3/273/07 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавного комітету України з державного матеріального резервупростягнення 109 989 352,99 грн.та за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"провизнання договору доручення б/н від 21.11.1999р. неукладеним (скарга на дії ДВС №1)

ВСТАНОВИВ:

08.10.2015 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою №11/3-0631 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило:

- визнати бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. №3/273-07 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про закінчення виконавчого провадження протиправною;

- визнати дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо списання з рахунків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" грошових коштів у розмірі 164673,14 грн. протиправними;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" безпідставно списані грошові кошти у розмірі 164673,14 грн. шляхом перерахування їх на поточні рахунки зазначені у скарзі (з урахуванням заяви про збільшення вимог від 02.12.2015 р. №11/3-0735).

У своїй заяві скаржник зазначає про те, що 05.10.2015 р. з поточних рахунків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" були списані грошові кошти на загальну суму 167741,71 грн., які пішли на погашення заборгованості за виконавчим провадженням з виконання наказу №3/273-07 від 16.07.2008 р. (т. 4 а.с. 97, 222-223).

На думку скаржника вищевказані дії державного виконавця є протиправними та такими, що порушують вимоги законодавства, адже ним неодноразово на адресу виконавчої служби направлялись заяви про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю боргу, який ще у 2011 році був списаний Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. (суддя Юзіков С.Г.), скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації" Дніпропетровськгаз" від 08.10.2015 р. №11/3-0631 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задоволено. Визнано бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №12599502 за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. №3/273-07 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про закінчення виконавчого провадження протиправною. Визнано дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо списання з рахунків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" грошових коштів у розмірі 164673,14 грн. протиправними. Зобов'язано Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" безпідставно списані грошові кошти у розмірі 164673,14 грн. шляхом перерахування їх на поточні рахунки зазначені у скарзі (з урахуванням заяви про збільшення вимог від 02.12.2015 р. №11/3-0735).

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано протиправністю дій державного виконавця щодо списання грошових коштів з рахунків відповідача, а також відсутністю правових підстав не закривати виконавче провадження №12599502 при наявності документів, які підтверджують відсутність заборгованості між сторонами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Виноградник О.М., судді Джихур О.В., Дмитренко Г.К.), ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. - залишено без змін, з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Департамент державної виконавчої служби Міністерство юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р., та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі.

В касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерство юстиції України посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.09.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді ОСОБА_8.,Корсак В.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 р., у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. ОСОБА_8 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України та у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Ходаківська І.П., Бакуліна С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з огляду на таке.

Так, постановою Верховного Суду України від 23.12.2008 р. було залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2008 р.

Колегія суддів зазначає, що 30.01.2009 р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вперше) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу наказів про примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2008 р., яка була залишена в силі постановою Верховного суду України від 23.12.2008 р. (т. 3 а.с. 116-118).

З огляду на матеріали справи, 11.03.2009 р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вдруге) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу наказів про примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2008 р., яка була залишена в силі постановою Верховного суду України від 23.12.2008 р. (т. 4 а.с. 5-7).

Листом від 20.03.2009 р. Господарський суд Дніпропетровської області направив на адресу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" два накази на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2008 р. про:

- стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 92796749,77 грн. - основного боргу, 3367541,91 грн. - інфляційних втрат, 1136111,73 грн. - річних, 6222067,10 грн. - пені, 6493882,48 грн. - 7% штрафу, 25500,00 грн. - держмита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 12750,00 грн. витрат по апеляційній скарзі.

05.05.2009 р. державним виконавцем Каращук К.Л. Відділу Примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №12599502 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 110041970,99 грн. (т. 4 а.с. 232-233).

13.05.2009 р. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулося до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом №11/3-655, в якому просило зупинити виконавче провадження №12599502, оскільки відносно підприємства з 14.10.2005 р. порушено справу про банкрутство, а також те, що підприємство внесено в реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", термін дії якого до 01.01.2011 р. (т. 4 а.с. 234-235).

З пояснень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України вбачається, а судами попередніх інстанцій зазначено, що 21.05.2009 р. державним виконавцем Каращук К.Л. Відділу Примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №12599502.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що вищевказана постанова від 21.05.2009 р. в матеріалах справи відсутня.

В подальшому, 15.01.2014 р. державним виконавцем Гречух О.Я. Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України було поновлено виконавче провадження №12599502 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 110041970,99 грн. (т. 4 а.с. 236-237).

16.01.2014 р. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Гречух О.Я. листом №14-0-35-8/5-9 звернувся до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з вимогою надати інформацію щодо залишку коштів з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 110041970,99 грн. (т. 4 а.с. 238-240).

20.01.2014 р. заявою №11/3-0028 Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" звернулось до Головного державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черновій Л.В. про закінчення виконавчого провадження в порядку п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 4 а.с. 70).

22.01.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" вдруге звернулось до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух О.Я. із заявою про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 4 а.с. 118-119).

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" вказувало про те, що заборгованість з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області була списана ще у жовтні-листопаді 2011 року на підставі протоколу засідання комісії по розгляду питань щодо списання заборгованості Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз" від 28.10.2011 р. №1 та Погодження Міністерства енергетики та вугілля промисловості України від 25.11.2011 р. №03/13-4645.

10.08.2015 р. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозов О.М. звернувся до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" з вимогою надати інформацію щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. по виконавчому провадженні №12599502 (з урахуванням виправлення) (т. 4 а.с. 123-124).

18.08.2015 р. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозов О.М. листом №12599502/18 звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з вимогою надати інформацію щодо залишку коштів з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. у виконавчому провадженні №12599502 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 110041970,99 грн. (т. 4 а.с. 133).

16.09.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" звернулось до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сивокозову О.М. про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 4 а.с. 126-128).

21.09.2015 р. згідно платіжних вимог №№ В18/4, В18/2, В18/1 з рахунків Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" в примусовому порядку за виконавчим провадженням №12599502 з виконання наказу №3/273-07 від 16.07.2008 р. були списані на рахунок Міністерства юстиції України: 334,41 грн., 100447,19 грн., 63891,54 грн. (т. 4 а.с. 135-136).

05.10.2015 р. постановою Головного державного виконавця Сивокозова О.М. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №12599502 до зведеного виконавчого провадження №48941624, а виконавче провадження №33923984 до зведеного виконавчого провадження №48941624 (т. 4 а.с. 251-252).

06.10.2015 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до Головного державного виконавеця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. з листом №11/3-0617 про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 4 а.с. 137-139).

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, 06.10.2015 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яку в подальшому направлено боржнику, стягувану та до Господарського суду Дніпропетровської області.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вищевказана постанова від 06.10.2015 р. в матеріалах справи відсутня.

В подальшому, розпорядженням Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2015 р. №33923984/В-18 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 167728,99 грн., з яких: 152480,90 грн. на р/р 26000022937 в Банк АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код 31301827 та 15248,09 грн. виконавчого збору на р/р 31319305700007 в УДКСУ у Печерському районі, код отримувача: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, код класифікації доходів бюджету 22070000 "Виконавчий збір", згідно постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.10.2015 р., що підтверджується платіжними дорученнями №2761, 2760 від 12.10.2015 р. (т. 4 а. с. 249-250).

З матеріалів справи вбачається, що саме безпідставне списання грошових коштів з рахунків відповідача у розмірі 167741,71 грн., а також несвоєчасне закінчення виконавчого провадження, згідно заяви відповідача від 22.01.2014 р. №11/3-0035, і стали підставою для його звернення до господарського суду зі скаргою від 08.10.2015 р. №11/3-0631.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 8, 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (зі змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції враховуючи вищевказане зауважує про те, що суди попередніх інстанцій при задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про визнання бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 р. №3/273-07, взагалі не взяли до уваги:

по- перше той факт, що виконавче провадження №12599502 та №33923984 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №48941624 (т. 4 а.с. 251-252);

по- друге, суди попередніх інстанцій задовольняючи в цій частині скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" послались на те, що 06.10.2015 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка в матеріалах справи відсутня.

В своїх рішеннях суди попередніх інстанцій не заперечували той факт, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. про закінчення виконавчого провадження винесена саме 06.10.2015 р.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що неможливо зрозуміти, які дії та щодо невинесення якої саме постанови про закінчення виконавчого провадження суди попередніх інстанцій - визнали дії державного виконавця протиправними, адже з викладеного вище вбачається, що суди попередніх інстанцій вже визнали та встановили той факт, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 06.10.2015 р. існує.

До того ж, колегія суддів зазначає, що несвоєчасне винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження - не може бути підставою для визнання бездіяльності державного виконавця щодо невинесення такої постанови протиправною.

Колегія суддів вказує і про наступне.

Так, постановами Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.10.2015 р. об'єднані у зведене виконавче провадження такі провадження: №12599502 (дії по якому оскаржуються) до зведеного виконавчого провадження №48941624, та №33923984 до зведеного виконавчого провадження №48941624.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції на вказані вище норми права та обставини справи уваги не звернули.

Судами попередніх інстанцій не надано і належної правової оцінки тому, що 21.09.2015 р. згідно платіжних вимог №№ В18/4, В18/2, В18/1 з рахунків Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" в примусовому порядку за виконавчим провадженням №12599502 з виконання наказу №3/273-07 від 16.07.2008 р. були списані на рахунок Міністерства юстиції України: 334,41 грн., 100447,19 грн., 63891,54 грн., на загальну суму 164673, 14 грн. (т. 4 а.с. 135-136).

В свої скарзі Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" оскаржує дії державного виконавця щодо списання грошових коштів у розмірі 167741,71 грн., які співпадають з платіжним дорученням №2761 від 12.10.2015 р. на суму 15248,09 грн. та №2760 від 12.10.2015 р. на суму 152480,90 грн. (т. 4 а.с. 250), та які були перераховані на рахунок Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по зведеному виконавчому провадженні.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказані документи стосуються різних стягувачів - юридичних осіб, а саме ВП № 12599502 - стягувач НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ: 20077720) та ВП 33923984 - стягувач ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ: 31301827), які мають різні адреси, місце розташування та різні коди ЄДРПОУ, на що не звернули уваги ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що надання належної оцінки обставинам справи має важливе значення для вирішення даного спору.

До того ж, відсутність у матеріалах справи більшої кількості документів не дає суду касаційної інстанції можливості перевірити та надати належну правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій та діям державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірили ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. у справі № 3/273/07 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді С.Бакуліної

І.Ходаківської