ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Справа № 910/14880/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивачане з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідачів від третьої особи на стороні позивача від третіх осіб на стороні відповідачівне з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо"на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015у справі№ 910/14880/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"до1.Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"; 2.Державної реєстраційної служби України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Зоря Владленівна; 2.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна; 3.Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області

провизнання договорів припиненими, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, припинення обтяження нерухомого майната за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"; 2.Державної реєстраційної служби Українипро стягнення коштів у сумі 19 535,74 євро

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Державної реєстраційної служби України про:

- визнання договору застави від 29.10.2007 № 4271, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ЗАТ "Банк НРБ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Є.Ю., припиненим;

- про визнання договору іпотеки від 29.08.2008 № 22311, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., припиненим;

- про визнання вчиненого нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 188 від 26.04.2012, згідно з яким звернуто стягнення на рухоме майно, що складається з відділення прибуття, відділення забою, відділення потрошіння, відділення зважування, відділення розділки, транспорт відходів, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4, та належить на праві власності ТОВ „Торговий дім „Сван", таким, що не підлягає виконанню повністю;

- про визнання вчиненого нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 189 від 26.04.2012, згідно з яким звернуто стягнення на рухоме майно, що складається з відділення прибуття, відділення забою, відділення потрошіння, відділення зважування, відділення розділки, транспорт відходів, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4, та належить на праві власності ТОВ "Торговий дім "Сван", таким, що не підлягає виконанню повністю;

- про визнання вчиненого нотаріусом Бочкарьовою А.В. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 557 від 01.03.2012, згідно з яким звернуто стягнення на рухоме майно, що складається з відділення прибуття, відділення забою, відділення потрошіння, відділення зважування, відділення розділки, транспорт відходів, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4, та належить на праві власності ТОВ "Торговий дім "Сван", таким, що не підлягає виконанню повністю;

- про визнання вчиненого нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 190 від 26.04.2012, згідно з яким звернуто стягнення на рухоме майно, що складається з: нежитлової будівлі з прилеглими будівлями та спорудами, якими є адміністративні приміщення - гараж (літ. А-1) загальною площею 266,8 кв.м, гараж (літ. Б-1) загальною площею 128,0 кв.м, склади (літ. В-1) загальною площею 1176,0 кв.м, магазин (літ. Ж-1); склад (літ. 3-1); гараж (літ. 3-1), трансформаторна підстанція (літ. К-1), рельсова дорога (1), огорожа (1), вигрібна яма (IX), вбиральня (літ. Я, Ю), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша та належить на праві власності ТОВ "Торговий дім "Сван", таким, що не підлягає виконанню повністю;

- про зобов'язання Державної реєстраційної служби України внести запис про припинення обтяження нерухомого майна належного ТОВ "Торговий дім "Сван" №7828599, який був вчинений на підставі договору іпотеки від 29.08.2008 № 22311, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 21.07.2014 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльову Зорю Владленівну, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьову Аллу Володимирівну, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" та Державної реєстраційної служби України про:

- стягнення на користь АТ "Сбербанк Росії" з ТОВ "Торговий Дім "Сван" коштів в розмірі 2 332 997, 23 євро, які є частиною загальної заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно переліку, а саме - відділення прибуття (залишкова вартість 1 455 005, 25 грн.), відділення забою (залишкова вартість 4 686 329, 22 грн.), відділення потрошіння (залишкова вартість 9 629 860, 64 грн.), відділення зважування (залишкова вартість 2 005 722, 85 грн.), відділення розділки (залишкова вартість 2 710 853, 36 грн.), транспорт відходів (залишкова вартість 887 808,85 грн.), шляхом їх продажу з прилюдних торгів через органи державної виконавчої служби за початковою ціною, визначеною у процесі здійснення виконавчого провадження;

- про стягнення на користь АТ "Сбербанк Росії" з ТОВ "Торговий Дім "Сван" коштів в сумі 48 061 758, 67 грн., які є частиною загальної заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно переліку, а саме: адміністративні приміщення - гараж (літ. А-1) загальною площею 266,8 кв.м, гараж (літ. Б-1) загальною площею 128,0 кв.м, склади (літ. В-1) загальною площею 1176,0 кв.м, магазин (літ. Ж-1), склад (літ. 3-1), гараж (літ. 3-1), трансформаторна підстанція (літ. К-1), рельсова дорога (1); огорожа (1), вигрібна яма (IX), вбиральня (літ. Я, Ю), загальною площею 1 570,78 кв.м, за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4-б, шляхом їх продажу з прилюдних торгів через органи державної виконавчої служби за початковою ціною, визначеною у процесі здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро".

Рішенням від 15.09.2014 у справі № 910/14880/14 Господарський суд міста Києва позов ТОВ "Торговий дім "Сван" задовольнив частково. Визнав договір застави від 29.10.2007 № 4271, укладений між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ЗАТ "Банк НРБ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є., припиненим. Визнав договір іпотеки від 29.08.2008 № 22311, укладений між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., припиненим. Визнав вчинений нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 188 від 26.04.2012, таким, що не підлягає виконанню повністю. Визнав вчинений нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 189 від 26.04.2012, таким, що не підлягає виконанню повністю. Визнав вчинений нотаріусом Бочкарьовою А.В. виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 557 від 01.03.2012, таким, що не підлягає виконанню повністю. Визнав вчинений нотаріусом Журавльовою З.В. виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 190 від 26.04.2012, таким, що не підлягає виконанню повністю. В іншій частині у задоволенні позову ТОВ "Торговий дім "Сван" відмовив. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Золотоношам'ясо" неодноразово зверталось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 у справі № 910/14880/14 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Торговий дім "Сван" та відмовити в задоволенні первісного позову.

За результатом останнього апеляційного звернення ВАТ "Золотоношам'ясо" Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 08.06.2015 (колегія суддів: головуючий Гаврилюк О.М., судді Зубець Л.П., Сулім В.В.) відмовив у задоволенні заяви ВАТ "Золотоношам'ясо" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 у справі № 910/14880/14; апеляційну скаргу ВАТ "Золотоношам'ясо" та додані до неї матеріали повернув скаржнику.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015, ВАТ "Золотоношам'ясо" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначений вище судовий акт скасувати повністю, а матеріали апеляційної скарги ВАТ "Золотоношам'ясо" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що апеляційний суд, не надавши належну оцінку доказам, які на думку скаржника свідчать про дотримання ним вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, помилково обмежив останнього у доступі до правосуддя.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судовому рішенні та застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Золотоношам'ясо" неодноразово зверталось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 без дотримання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору.

Так, апеляційні скарги від ВАТ "Золотоношам'ясо" надходили до апеляційного суду 15.10.2013 та 16.12.2014, проте були повернуті відповідними ухвалами суду від 20.10.2014 та від 03.03.2015 на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України через відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Звернувшись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 втретє (апеляційна скарга № 27/04/15 від 27.04.2015), ВАТ "Золотоношам'ясо" знов не сплатило судовий збір у встановленому порядку та розмірі без належного пояснення причин неможливості його оплати, про що свідчить відсутність доданих до апеляційної скарги відповідних доказів. Так в апеляційній скарзі ВАТ "Золотоношам'ясо" зазначало, що минулого разу воно оскаржувало рішення місцевого господарського суду лише в частині виконавчого напису № 190 від 26.04.2012, проте після винесення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги йому не було повернуто судовий збір, з огляду на що скаржник просить зарахувати сплачений ним судовий збір за подання даної апеляційної скарги. Втім, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, таке твердження скаржника не відповідає дійсності, оскільки ВАТ "Золотоношам'ясо" не сплачувало судовий збір за оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 ані повністю, ані частково. Разом з тим, таке прохання скаржника в будь-якому випадку не могло бути виконане в силу приписів процесуального законодавства та норм Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, при зверненні до Київського господарського суду з черговою апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014, ВАТ "Золотоношам'ясо" не усунуло обставини, які слугували причиною для повернення попередніх апеляційних скарг на вказане рішення.

Разом з тим, положеннями статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строки апеляційного оскарження процесуальних актів судів першої інстанції.

Відповідно до частини 1 даної статті апеляційна скарга подається, зокрема, на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинною 2 вказаної статті апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Рішення місцевого господарського суду, яке є предметом оскарження до апеляційного суду, прийнято Господарським судом міста Києва 15.09.2014, повний текст рішення складено 19.09.2014. Таким чином строк на апеляційне оскарження вказаного рішення закінчився 30.09.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга ВАТ "Золотоношам'ясо" № 27/04/15 від 27.04.2015 надійшла до Київського апеляційного господарського суду 14.05.2015, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, при цьому без зазначення поважних причин пропуску такого строку.

Згідно пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 11.05.2011 апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку, що незалучення ВАТ "Золотоношам'ясо" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, враховуючи, зокрема, що скаржник неодноразово звертався до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014.

Посилання скаржника як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення - на неодноразове повернення Київським апеляційним господарським судом апеляційних скарг ВАТ "Золотоношам'ясо" з формальних підстав, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив, оскільки по-перше, правомірність повернення апеляційних скарг ВАТ "Золотоношам'ясо" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 була предметом перегляду у суді касаційної інстанції, внаслідок чого Вищий господарський суд України ухвалами від 19.11.2014 та від 29.04.2015 залишив ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 та від 03.03.2015 без змін, а по-друге, при зверненні до Київського господарського суду з апеляційною скаргою № 27/04/15 від 27.04.2015 на вказане рішення місцевого господарського суду, ВАТ "Золотоношам'ясо" не було усунуто обставин, які слугували підставою для повернення попередніх апеляційних скарг.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ВАТ "Золотоношам'ясо" рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 та наявності підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим колегія суддів наголошує на тому, що ВАТ "Золотоношам'ясо", неодноразово звертаючись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 з порушенням вимог процесуального закону та без подальшого усунення таких порушень, своїми діями призводить до затягування розгляду справи № 910/14880/14 по суті в апеляційному порядку за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" на вказане рішення.

При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для з поновлення строку на апеляційне оскарження та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При винесенні судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 910/14880/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова