ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Справа № 904/11361/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Палія В.В., Селіваненка В.П.за участю представників сторін: від позивача - Старчик А.А., від відповідача - Гільбурд Р.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову від Дніпропетровського апеляційного господарського суду 30.05.2017та на рішення від Господарського суду Дніпропетровської області 13.04.2017у справі№ 904/11361/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПриватного акціонерного товариства "Теплогенерація"простягнення 36 904 249, 19 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" (далі - ПАТ "Теплогенернація") про стягнення 36 904 249,19 грн, з яких: 25 493 924,69 грн -пеня, 1 440 289,75 грн - 3% річних, 9 970 034,75 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 порушено провадження у справі №904/11361/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Теплогенерація" про стягнення 36 904 249,19 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко І.В.) від 13.04.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Пархоменко Н.В. - головуючий суддя, судді Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.) від 30.05.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", ст.ст. 598-599 ЦК України та норми процесуального права - ст.ст. 4, 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2017 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 29.08.2017.

Від ПАТ "Теплогенерація" на адресу суду 28.08.2017 надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в якому відповідач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 28.09.2017 №08.03-04/3637 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №904/11361/16 у зв'язку з відпусткою судді Палія В.В.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів для розгляду справи №904/11361/16 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Стратієнко Л.В., Селіваненко В.П.

В судовому засіданні, призначеному на 29.08.2017, оголошено перерву на 12.09.2017.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 11.09.2017 №08.03-04/4008 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №904/11361/16 у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів для розгляду справи №904/11361/16 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Палій В.В., Селіваненко В.П.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Теплогенерація" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного гагу №1255/15-БО-3/ПТ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природній газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (п. 1.2 договору).

Приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3 договору).

В п.6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 договору).

На виконання умов договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у період з січня 2015 по грудень 2015 передало ПАТ "Теплогенерація" природний газ на загальну суму 1 357 944 166,33 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, підписаними сторонами без будь-яких зауважень та застережень.

ПАТ "Теплогенерація" свої зобов'язання за договором з оплати отриманого у січні 2015 - грудні 2015 природного газу виконало, однак із порушенням строків оплати, а саме повністю розрахувалося 24.02.2016.

У зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "Теплогенерація" своїх зобов'язань з оплати природного газу за договором, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахувало пеню у розмірі 25 493 924,69 грн за період з 15.02.2015 по 23.02.2016, інфляційні втрати у розмірі 9 970 034,75 грн. за період з березня 2015 по грудень 2015 та 3% річних у розмірі 1 440 289,75 грн за період з 15.02.2015 по 23.02.2016, стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Місцевий господарський суд, встановивши, що ПАТ "Теплогенерація" є теплогенеруючою компанією, господарська діяльність з виробництва та постачання теплової енергії якого підтверджується відповідними ліцензіями - серія АГ №578442 від 02.02.2012, серія АД №037012 від 17.05.2012, серія АД №037011 від 17.05.2012, серія АЕ №179907 від 06.09.2012, серія АГ №579669 від 02.02.2012, а також те, що заборгованість за поставлений природний газ, що використовувався виключно для виробництва теплової енергії, була погашена відповідачем повністю станом на 24.02.2016, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", пославшись на ч.3 ст. 7 цього Закону, дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для нарахування позивачем, а відповідно і стягнення з відповідача 25 493 924,69 грн -пеня, 1 440 289,75 грн - 3% річних, 9 970 034,75 грн інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму заборгованості.

При цьому, судом апеляційної інстанції було відхилено доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про необхідність включення відповідача до реєстру відповідних підприємств, як то передбачено ч.2 ст. 3 Закону, зокрема з підстав того, що відповідно до п.14 постанови Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017 умовою включення підприємства до згаданого в ст. 3 Закону реєстру є наявність обсягу нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за природний газ, що утворилась в період до 01.07.2016, однак в даному випадку така заборгованість у відповідача станом на 01.07.2016 була відсутня.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З 30.11.2016 набрав чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".

В преамбулі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (ст.2 Закону).

Відповідно до ст. 1 цього Закону процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з 3 ст. 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначеною нормою передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому, зі змісту ч.3 ст. 7 Закону вбачається, що ненарахування неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних на суму заборгованості та списання цих коштів не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до Реєстру.

Колегія суддів вважає, що дослідивши правовідносини сторін, які виникли між сторонами за договором договору купівлі-продажу природного газу №1255/15-БО-3/ПТ, встановивши їх правову кваліфікацію, а також ту обставину, що заборгованість, яка виникла за цим договором була погашена відповідачем до 30.11.2016, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з посиланням на ч.3 ст. 7 Закону.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 у справі №904/11361/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Палій В.В.

Селіваненко В.П.