ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 922/1744/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 922/1744/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" до державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, третя особа: Національна академія аграрних наук України, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 743 810,32 грн., пені в сумі 13 082,91 грн., 3% річних у сумі 3 117,89 грн. та 16 363,83 грн. інфляційних сум у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати поставленого товару згідно з видатковими накладними на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2011 року № ПТМЦ 01/06/11-20.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.06.2014 року (судді: Кухар Н.М., Жигалкін І.П., Аюпова Р.М.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 743 810,32 грн., пеню в сумі 13 082,91 грн., 3% річних у сумі 3 117,89 грн. та 16 363,83 грн. інфляційних сум.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року (судді: Істоміна О.А., Білецька А.М., Горбачова Л.П.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2015 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 12.08.2015 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 01.06.2011 року між ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" (продавець) та ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України (покупець), правонаступником якого є відповідач, було укладено договір купівлі-продажу № ПТМЦ 01/06/11-20, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за товарно-матеріальні цінності (надалі-товар), згідно рахунків-фактури на кожну окрему партію на умовах даного договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що ціна, кількість та асортимент товару вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну окрему партію товару, що є невід'ємною частиною договору. Товар вважається прийнятим за кількістю в момент отримання його представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової накладної.

У відповідності до пункту 3.1 договору продавець здійснює поставку товару на підставі замовлення покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки товару та підписання представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару (пункт 3.2 договору).

Покупець бере на себе зобов'язання провести оплату за поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплату за товар покупець проводить протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури продавця (пункт 4.1, 4.2 договору).

Умовами пункту 6.2 договору у разі затримки оплати на термін більше ніж 3 робочих дні, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В межах укладеного між сторонами договору ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 743 810,32 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 30.06.2011 року № 581 на суму 283 807,20 грн.; від 30.06.2011 року № 623 на суму 6 336 грн.; від 19.07.2011 року № 672 на суму 120 600 грн.; від 22.07.2011 року № 744 на суму 8 280 грн.; від 26.07.2011 року № 694 на суму 3 396,60 грн.; від 31.08.2011 року № 957 на суму 17 164,80 грн.; від 15.09.2011 року № 1015 на суму 33 360 грн.; від 27.09.2011 року № 1076 на суму 95 369,40 грн.; від 30.09.2011 року № 1212 на суму 26 400 грн.; від 28.10.2011 року № 1436 на суму 66 795,30 грн.; від 28.10.2011 року № 1421 на суму 8 315,74 грн.; від 29.11.2011 року № 1716 на суму 64 704 грн.; від 01.12.2011 року № 2002 на суму 2 818,08 грн.; від 05.11.2013 року № 44 на суму 6 463,20 грн.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання оплати товару не виконав, вартість поставленого товару не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 743 810,32 грн.

У матеріалах справи міститься підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2013 року, за змістом якого відповідачем підтверджено наявність у нього заборгованості за договором № ПТМЦ 01/06-11-20 в сумі 737 347,12 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 13.02.2014 року № 13102/14-011 про сплату заборгованості, що утворилась внаслідок не виконання ним зобов'язань за договором, яка залишилася без відповіді та без задоволення.

За висновком судової технічної експертизи документів Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса від 27.11.2014 року № 10721 відтиски кліше круглої печатки Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України у наданих на дослідження документах (видаткових накладних за спірний період та акт перевірки взаємних розрахунків) нанесені не кліше круглої печатки Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, експериментальні та вільні зразки якого надані для порівняльного дослідження, а іншим кліше печатки.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних сум у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати поставленого товару згідно з договором купівлі-продажу.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати одержаного товару за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, кошти підприємств та їх об'єднань.

Частиною 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено заборону укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

За ч. 4 ст. 40 зазначеного Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судами обох інстанції встановлено, що в межах укладеного між сторонами договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 743 810,32 грн.

Проте, суди не звернули увагу, що сума поставок за договором перевищує 100 тисяч гривень, тобто встановлену законом суму вартості предмета закупівлі, у зв'язку з чим у державного підприємства виникає обов'язок проведення процедури державної закупівлі, та не з'ясували, з урахуванням правового статусу сторін, чи підпадають спірні правовідносини під дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" на час їх виникнення, і не навели зазначеним обставинам правової оцінки.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тоді як згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору на час його укладення, однак суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не дослідили в судовому процесі повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2014 року скасувати, і справу № 922/1744/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

С.Могил