ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 910/4760/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Круглікової К.С. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: прокуратури: Бєлова А.Г. Кокош Р.Г. Суходольський С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна компанія "Наш дім"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 06 квітня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 02 червня 2015 рокуу справі№ 910/4760/15-гза позовомБердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської радидо товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна компанія "Наш дім"про стягнення 19 461, 22 грн, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 р. прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради 19 461,22 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 831 від 07.04.2014, з яких 18 298, 37 грн - основний борг, 1 027, 75 грн - пеня, 135,10 грн - 3% річних. Також просив розірвати укладений між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна компанія "Наш дім" договір оренди нежитлового приміщення № 831 від 07.04.2014 та зобов'язати відповідача повернути нежитлові приміщення за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м за актом прийому-передачі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 (суддя - Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (головуючий - Михальська Ю.Б., судді - Тищенко А.І., Отрюх Б.В.), позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Українська Будівельна компанія "Наш дім" на користь відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради 18 298, 37 грн основного боргу, 1 027,75 грн пені та 3 % річних у розмірі 135,10 грн.

Розірвано укладений між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради та ТОВ "Українська Будівельна компанія "Наш дім" договір оренди нежитлового приміщення № 831 від 07.04.2014, що знаходиться за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв. м.

Зобов'язано відповідача передати за актом прийому-передачі позивачу об'єкт оренди - нежитлові приміщення за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м.

Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 07.04.2014 між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Українська Будівельна компанія "Наш дім" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 831, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області № 13 від 13.01.2014 в строкове платне користування нежитлові приміщення, об'єкт, за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв. м, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 242 697,00 грн станом на 31.05.2013.

Відповідно до п. 2.1. договору вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного об'єкта.

Згідно з п. 2.4. договору об'єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Пунктом 3.1. договору визначено що орендна плата визначається відповідно до ЦК України, ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до рішень міської ради № 239 від 10.07.2007 та № 623 від 25.04.2013, даного договору, конкурсних пропозицій і становить (1 500,00 грн + 20% ПДВ) грн х місячний індекс інфляції за місяць станом на 01.10.2013.

Орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору, якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або в неповного обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ.

За умовами п. 11.1. договору він діє з 07.04.2014 до 07.03.2017.

Відповідно до п. 11.9. договору його дія припиняється внаслідок, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням Господарського суду.

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Європейська, буд. 12, загальною площею 91,4 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії, зокрема, № 373 від 29.10.2014, № 402 від 27.11.2014, № 440 від 22.12.2014, № 13 від 27.01.2015 та № 39 від 16.02.2015, які були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відповідь на претензію № 373 від 29.10.2014 відповідач зазначив, що оскільки орендодавцем не було надано йому жодного рахунку, на підставі яких мала б здійснюватись сплата орендної плати, то підстав для стягнення з нього заборгованості немає.

Орендодавцем було повторно направлено на адресу відповідача рахунки щодо сплати орендної плати супровідними листами № 395 від 27.11.2014 та № 12 від 27.01.2015, однак відповідач вказані рахунки не оплатив.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач у період з квітня по червень 2014 року та з серпня 2014 року по січень 2015 року не здійснював сплату орендних платежів і сума боргу з орендної плати склала 18 298, 37 грн.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, орендну плату з квітня по червень 2014 року та з серпня по січень 2015 року не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 18 298,37 грн, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 18 298,37 грн основного боргу та згідно з п. 3.5. договору 1 027,75 грн пені.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги і в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 135,10 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

При цьому, повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена ст. 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч. 3 ст. 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Отже, враховуючи викладене, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги в частині розірвання спірного договору та повернення позивачу - відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради нежитлове приміщення за актом приймання-передачі.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та прийнято рішення за відсутності його представника, чим порушено його права, то вказані доводи є безпідставними виходячи з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 порушено провадження у справі № 910/4760/15-г та призначено її до розгляду. У зв'язку із наданим відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи (неможливість з'явлення його представника у судове засідання), ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 розгляд справи було відкладено на 06.04.2015. Однак представник відповідача 06.04.2015 в судове засідання також не з'явився, натомість відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його представник бере участь в іншому судовому засіданні.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України").

Оскільки місцевий суд явку сторін не визнав обов'язковою, а відповідач не був позбавлений можливості забезпечити у засідання явку іншого свого представника, то місцевий господарський суд керуючись ст. ст. 75, 77 ГПК України правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Щодо доводів відповідача про те, що відкладення справи на більш пізнішу дату надало б можливість представнику відповідача скористатися своїм правом, а саме - звернутися до суду із зустрічною позовною заявою про визнати договір оренди нежитлового приміщення № 831 недійсним, то вказані доводи є безпідставними, адже відповідач не був позбавлений можливостей звернутися з такою заявою до початку розгляду господарським судом справи по суті, однак вказаним правом не скористався.

Посилання касаційної скарги на те, що договір № 831 було укладено від імені позивача неуповноваженою особою є безпідставними, оскільки договір був підписаний зі сторони позивача начальником відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради Трушевським В.І. відповідно до повноважень, визначених п.8.3 Положення про відділ комунальної власності та земельних відносин, та на підставі рішення виконкому Бердичівської міської ради від 13.01.2014 р. № 13.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна компанія "Наш дім" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 червня 2015 року у справі за № 910/4760/15-г - без змін.

Головуючий, суддя П. ГончарукСуддя К. КругліковаСуддя Л.Стратієнко