ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 910/15915/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.03.2017у справі№ 910/15915/16 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінженіринг"простягнення 232 283,99 грн

за участю представників сторін:

позивача: Чорноморець Я.А.,

відповідача: Квашнін М.О.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиніринг" про стягнення 113600,00 грн. заборгованості, 113600,00 грн. пені за несвоєчасне виконання договірних робіт, 3748,80 грн. інфляційних втрат та 1335,19 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.10.2016 позов задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 113600,00 грн. основного боргу, 113600,00 грн. пені, 3748,80 грн. інфляційних втрат, 1335,19 грн. 3% річних та 3484,26 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі №910/15915/16 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 03.10.2016 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 08 січня 2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиніринг" було укладено Договір №ТИ-П-01/16 виконання робочого проекту та будівельного монтажу робіт по реконструкції теплового пункту будівлі в м. Києві, по вул. Стрілецька, 4-6. Згідно умов договору відповідач зобов'язався розробити робочий проект "Реконструкція теплового пункту будівлі в м. Києві по вул. Стрілецька, 4-6 та виконати, згідно проекту, будівельно-монтажні роботи по реконструкції теплового пункту будівлі.

Згідно даного договору позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.5. вищезазначеного Договору, позивач, на підставі виставленого рахунку відповідачем, перераховує на розрахунковий рахунок останнього аванс у розмірі: 113 600,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктами 2.6. та 2.7. Договору, сторони погодили, що кінцева оплата за розробку робочого проекту проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача після підписання сторонами Актів виконаних робіт, погодженого проекту з ПАТ "Київенерго" та необхідними інспекціями у м. Києві, після отримання і передачі замовнику технічного рішення, щодо проекту, та передачі замовнику по накладній проектно-кошторисної документації у 4 примірниках. Позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку, перераховує на розрахунковий рахунок останнього кінцеву оплату за розробку робочого проекту у розмірі 5 325,00 грн.

Кінцева оплата за виконання будівельно-монтажних та налагоджувальних робіт, за цим договором, проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача після підписання сторонами Актів виконаних робіт, оформлення та передачі замовнику акта вводу в експлуатацію, погодженого з необхідними інспекціями у м. Києві та затвердженого ПАТ "Київенерго". Позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку, перераховує на розрахунковий рахунок останнього кінцеву оплату за виконання будівельно-монтажних та налагоджуваних робіт у розмірі 108 275,00 грн.

17 лютого 2016, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 128 від 08.02.2016, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 113 600 грн.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2. та 3.3. Договору, початок виконання робіт з наступного дня після виконання позивачем п. 2.5. Договору. Закінчення виконаних робіт з розробки робочого проекту 30 календарних днів з наступного дня після виконання позивачем п. 2.5.Договору. Закінчення виконання будівельно-монтажних робіт 30 календарних днів з наступного дня після надання узгодженого робочого проекту.

Для погашення заборгованості позивач направив на адресу відповідача лист № 820000/82М400-2/338 від 29.03.2016, № 820000/82М400-2/567 від 11.05.2016 та претензію № 25 від 17 травня 2016 , згідно яких просив відповідача погасити наявну заборгованість.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист з повідомленням про на пролонгування договору до повного виконання зобов'язання.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначав про невиконання відповідачем умов укладеного договору у зв'язку з чим просив суд стягнути на його користь 113 600,00 грн. боргу, 3 748,80 грн. інфляційних втрат, 113 600,00 грн. пені, 1335,19 грн. 3% річних, та судовий збір у розмірі 3484,26 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив про те, що вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті вартості виконаних робіт за договором підряду доведена матеріалами справи, тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивач під час строку дії договору не виявляв належної зацікавленості у його виконанні, із запитами або вимогами щодо виконання робіт у повному обсязі до відповідача не звертався, крім цього несвоєчасно здійснював погодження робочого проекту з уповноваженими інспекціями, ігнорував звернення відповідача узгоджувати подальші строки проведення робіт, а відповідач зі свого боку виконував передбачені договором роботи, які можливо було виконати в умовах невиконання замовником своїх зобов'язань за договором, тому відсутні підстави для стягнення з останнього суми боргу, яка фактично є авансом. Враховуючи недоведеність вини виконавця позивачем, а також те, що роботи фактично були виконані з порушенням строку внаслідок несвоєчасного надання вихідних даних (заміною вихідних даних через місяць після початку робіт), несвоєчасне здійснення замовником погодження робочого проекту з інспекціями у м.Києві, що є необхідним для подальшого виконання робіт з боку відповідача, вбачається, що прострочення виконання робіт відбулось не з вини підрядника, тому вимога ПАТ "Укртелеком" про стягнення з відповідача суми пені задоволенню не підлягає. Крім того суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних зазначаючи про те, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, тому за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 888 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Отже, істотною умовою договору підряду на ведення проектних та пошукових робіт є наявність завдання на проектування, а також проектної або іншої технічної документації.

Крім того, проведення проектних та пошукових робіт у межах договору, укладеного між сторонами, здійснюється на підставі представлених вихідних даних саме замовником (п.3.2.), що обумовлюється інтересом останнього на виконання підрядником робіт виходячи саме з вказаних умов.

Частиною 1 ст. 850 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні робіт у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду. оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов довору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення замовником підрядника про наявність недоліків у виконаних роботах.

Положеннями ст. 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. Якщо після укладення договору істотно зросли вартість матеріалу, устаткування, що мали бути надані підрядником, а також вартість послуг інших осіб, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису, підрядник має право вимагати розірвання договору.

Частиною 4 ст. 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач під час строку дії договору не виявляв належної зацікавленості у його виконанні, із запитами або вимогами щодо виконання робіт у повному обсязі до відповідача не звертався, крім цього несвоєчасно здійснював погодження робочого проекту з уповноваженими інспекціями, ігнорував звернення відповідача узгоджувати подальші строки проведення робіт.

Відповідач зазначав про факт ненадання позивачем повного обсягу вихідних даних, необхідних для погодження робочого проекту з інспекціями у м. Києві, що ігнорувалось ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії та призводило до збільшення термінів здійснення обумовленого погодження робочого проекту, він неодноразово звертався до позивача з листами (№03/14/01 від 14.03.2016 р., №03/25/01 від 25.03.2016 р., №04/26/02 від 26.04.2016 р.), в яких повідомляв про відсутність належних умов для виконання зобов'язань за договором.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що відповідач зі свого боку виконував передбачені договором роботи, які можливо було виконати в умовах невиконання замовником своїх зобов'язань за договором.

Крім того, враховуючи вартість виконаних відповідачем робіт на суму 10650,00 грн., вартість придбаних матеріалів для належного виконання умов договору в сумі 114335,10 грн., витрати відповідача перевищують суму сплаченого позивачем авансу у розмірі 113600,00 грн., тому позовні вимоги про стягнення з останнього 113600,00 заборгованості, яка по суті є сплаченим авансом, не підлягають задоволенню.

В п. 6.2.1 договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне виконання договірних робіт, передбачених розділом 3 договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 50% від договірної ціни, визначеної на підставі п. 2.1 договору.

Підставою для нарахування пені є прострочення виконавця. Обов'язок доведення належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо виготовлення проектної документації (ненадання її замовнику у строк, встановлений договором), покладається на позивача.

Враховуючи недоведеність вини виконавця позивачем, а також те, що роботи фактично були виконані з порушенням строку внаслідок несвоєчасного надання вихідних даних (заміною вихідних даних через місяць після початку робіт), несвоєчасне здійснення замовником погодження робочого проекту з інспекціями у м.Києві, що є необхідними для подальшого виконання робіт з боку відповідача, вбачається, що прострочення виконання робіт відбулось не з вини підрядника, тому колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом та вважає, що ПАТ "Укртелеком" необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення суми пені.

Крім того колегія суддів також погоджується з апеляційним господарським судом в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних нарахованих позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки даною нормою передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання, а стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, тому відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 910/15915/16 - без змін.

ГоловуючийН.Нєсвєтова Судді:Б. Грек С. Могил