ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 904/10051/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Ковтонюк Л.В., Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017у справі№ 904/10051/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 22 022,99 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Паливода О.С.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі 22 022,99 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.012017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 у справі № 904/10051/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 22022,99 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та рішення місцевого господарського суду від 16.01.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.13 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" та Публічне акціонерне товариство "Північний ГЗК" уклали договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2012/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ"Північний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. За умовами договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції (п.1).

Встановлено п. 5 договору, що передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаженням через інтервал часу - 1,5 год; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу -5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 45 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

За п. 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.

Пунктом 20 договору встановлено, що він був укладений до 10.12.2014р. включно.

В подальшому додатковою угодою №6 від 18.08.2014р. до договору сторони виклали п. 20 договору у новій редакції, за якою договір укладається терміном до 10 грудня 2018 року включно.

Матеріали справи свідчать, що залізницею на станції Кривий Ріг були прийняті до перевезення порожні власні вагони за накладними №№46136024, 46136016, 46136008 ,46136073, 46136032, 46135968, 46135950, 46135976, 46135984, 46135943, 46135935, 46135885, 46127775, 46166005, 46166013, 46165965, 46165981, 46165957, 46166021, 46165999, 44868339, 46119822, 46129979, 46184636, 46184909, 46184594, 46133575, 46149662, 46129920, 46190302, 40664732, №40664690, 40664773, 40664740, 40664724, 40664831, 40664823, 40664708, 40664856, 40677320, 40662991, 40657439, 40664765, 40662983, 40663791, 40662744, 40662918, 40594244, 40594210, 40594319, 40594285, 40594269, 40594293, 40594277, 40594228, 40627762, 40655847, 46149696, 46137717, 40594327.

На підставі наказів №541 від 07.05.2016, №543 від 07.05.2016, №544 від 08.05.2016 оформлених на станції Новоблочна Придніпровської залізниці та наказу №545 від 08.05.2016 оформленого на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, були затримані поїзди: №2735 у кількості 51 вагонів, №3568 у кількості 57 вагонів, №3557 у кількості 57 вагонів.

За наведеним фактом станціями затримки вагонів були складені акти про затримку вагонів №53 №54 від 07.05.2016р., №55 від 08.05.2016р., №17 від 08.05.2016р.

Акти загальної форми містять періоди затримки, а саме: акт №53 від 07.05.2016 станції Новоблочна з часом затримки 3 год. 22 хв. 07.05.2016 - 21 год. 15 хв. 07.05.2016;

акт №54 від 07.05.2016 станції Новоблочна з часом затримки з 14 год. 26 хв. 07.05.2016 -5 год. 35 хв. 08.05.2016;

акт №55 від 08.05.2016 станції Новоблочна з часом затримки з 9 год. 35 хв. 08.05.2016 - 4 год. 30 хв. 10.05.2016,

акт №3614 від 08.05.2016 станції Кривий Ріг з часом затримки з 9 год.40 хв. 08.05.2016 -17 год.20 хв. 08.05.2016.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №2735 індекс 4600-282-4672 отримане відповідачем 07.05.2016 0 4:20 год.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №3568 індекс 4671-248-4672 отримане відповідачем 07.05.2016р. 0 15:00 год.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №3568 індекс 4671-248-4672 отримане відповідачем 08.05.2016р. 0 10:30 год.

Повідомлення станції Кривий Ріг про затримку вагонів поїзда №3557 індекс 4671-249-4672 отримане відповідачем 08.05.2016р. 0 10:20 год.

Враховуючи обставини затримки вагонів на станції ДС Новоблочна та станції ДС Кривий Ріг Придніпровської залізниці позивачем за Відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№12059372, 08059256,09059258, 13059280, 11059269, 11059270, 11059268, 11059271, 13059287, 12059274, 10059265, 19059317, 17059310 нараховано та заявлено до стягнення 17 837,64 грн. плати за користування вагонами.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею за накопичувальними картками форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №№13059040, 13059041 від 13.05.2016 нараховано збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу у загальній сумі 4185,35 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки були підписані представником відповідача із застереженням про відмову оплатити нараховані суми у повному обсязі, оскільки колії прийому були вільні і вантажовласник готов прийняти вагони.

У зв'язку з відмовою відповідача сплатити плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах, внаслідок затримки вагонів на коліях з вини відповідача та з відсутності у матеріалах справи доказів, на підтвердження обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.98 №457, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу у день прибуття вантажу або до 12-ої год наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої год дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої год дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з ст.119 Статуту. за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.00 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 25.02.99 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у год та хв.) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 28.05.02 №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Отже, суди попередніх інстанцій з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами на суму 17837,64 грн. та збору за зберігання вантажу на суму 4185,35 грн., визнали обґрунтованим і правомірним.

Судами вірно зазначено, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні ним своїх зобов'язань за договором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі №904/10051/16 - без змін.

ГоловуючийНєсвєтова Н.М. Судді:Ковтонюк Л.В. Кондратова І.Д.