ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 920/96/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Полякова Б.М., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України"на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року Господарського суду Сумської області від 18.02.2016 рокуу справі Господарського суду№ 920/96/16 Сумської областіза заявоюТОВ "Флора-Трейд"доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України"провизнання банкрутомрозпорядник майнаТалан Р.Г.у судовому засіданні взяли участь представники:

Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України": адвокат Козаренко Є.В. (ордер на надання правової допомоги серії КВ №136394 від 05.04.2016 року), Шахов В.І. (довіреність від 07.06.2016 року),ТОВ "Флора-Трейд":Аксюк Я.А., директор, Шапар Р.Ю. (довіреність від 15.03.2016 року),Національної академії аграрних наук України:Ничкалюк В.Г. (довіреність №1-8/17 від 11.05.2016 року).ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.02.2016 року прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 18.02.2016 року заяву ТОВ "Флора-Трейд" (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року (суддя Яковенко В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство боржника; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 781 287, 49 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Талана Р.Г. та встановлено йому грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна шляхом її авансування заявником; зобов'язано розпорядника майна подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів у строк до 30.03.2016 року, подати до суду на затвердження реєстр вимог кредиторів, складений належним чином, у строк до 05.04.2016 року, провести інвентаризацію майна боржника у строк до 15.04.2016 року; заяви арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Мороза В.В., Корнілова Є.О. залишено без задоволення; ухвалено оприлюднити оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; залучено в якості учасника у даній справі про банкрутство Національну академію аграрних наук України; призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 134 - 138).

Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 1 279 241, 65 грн. основного боргу, що виникла на підставі рішень суду у господарських справах, договорів про відступлення права вимоги, та їх незадоволення в ході виконавчих проваджень протягом більш як трьох місяців.

Не погоджуючись з ухвалою підготовчого засідання, боржник звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнень до неї), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору у порушенні провадження у справі про банкрутство боржника, стягнути з ініціюючого кредитора на користь боржника витрати зі сплати судового збору, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом положень законодавства про банкрутство та невідповідністю його висновків про безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника фактичним обставинам справи (том 1, а.с. 148 - 156, 188 - 201).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.) апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року у даній справі - без змін (том 1, а.с. 214 - 221).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 16.03.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016 року, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 15, 16 Закону про банкрутство, статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про передчасність висновків судів про підставність порушення провадження у даній справі про банкрутство з огляду на непідтвердження належними та достатніми доказами неспроможності боржника виконати грошове зобов'язання перед ініціюючим кредитором та неналежну оцінку обставин справи на предмет погашення боржником основної заборгованості перед ініціюючим кредитором до дати підготовчого засідання.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 року у справі №920/96/16 колегією суддів у складі: головуючого судді Удовиченка О.С., суддів: Білошкап О.В., Куровського С.В. зазначену касаційну скаргу боржника прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.05.2016 року о 14 год. 10 хв., яке неодноразово відкладалося ухвалами касаційного суду (том 4, а.с. 2, 30 - 31, 44 - 47).

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/2224 від 21.06.2016 року у зв'язку з відпусткою судді Куровського С.В., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №920/96/16, за результатами якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Удовиченко О.С., судді: Білошкап О.В., Поліщук В.Ю. (том 4, а.с. 48).

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/2414 від 30.06.2016 року у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід суддів Удовиченка О.С., Білошкап О.В., Поліщука В.Ю., відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/96/16.

З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2016 року вбачається, що для розгляду справи №920/96/16 сформовано колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Поляков Б.М., Погребняк В.Я., яка ухвалою від 01.07.2016 року прийняла справу №920/96/16 з касаційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" до провадження та призначила її розгляд у судовому засіданні на 12.07.2016 року о 10 год. 40 хв.

Розгляд справи у засіданні суду касаційної інстанції від 12.07.2016 року здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозапису відповідно до поданого 10.05.2016 року клопотання представника боржника - адвоката Козаренка Є.В. (вх. №6097 Д1/9081).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 16.03.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників боржника - адвоката Козаренка Є.В. та Шахова В.І., ініціюючого кредитора - Шапара Р.Ю. та Аксюка Я.А. (директор), а також Національної академії аграрних наук України - Ничкалюка В.Г., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Відтак, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує із встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення постановою органу державної виконавчої служби виконавчого провадження за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задоволити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму. При цьому, боржник, як сторона у справі про банкрутство, наділений повноваженнями спростувати доводи ініціюючого кредитора та надати господарському суду докази погашення (припинення) його грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 16 Закону про банкрутство, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство на предмет обґрунтованості його вимог, їх безспірності та вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, господарський суд приймає рішення (ухвалу) про порушення або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство. При цьому, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону.

Отже, встановивши обставини вжиття боржником заходів щодо погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором до дати підготовчого засідання, господарський суд у підготовчому засіданні повинен перевірити наявність ознак безспірності в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство у грошових вимог ініціюючого кредитора, а у боржника ознак неплатоспроможності, визначених абзацом 9 частини 1 статті 1 цього Закону, як обов'язкових умов для порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 1 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду першої інстанції від 05.02.2016 року прийнято до розгляду подану 02.02.2016 року заяву ТОВ "Флора-Трейд" про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року (том 1, а.с. 1 - 2, 4 - 65).

З'ясовуючи наявність підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство у підготовчому засіданні від 18.02.2016 року, суд першої інстанції встановив, що в обґрунтування безспірності вимог до боржника ініціюючий кредитор надав рішення суду від 22.05.2014 року у господарській справі №920/385/14 про стягнення з боржника на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 700 000 грн. попередньої оплати за договором поставки, 135 800 грн. договірної санкції, 350 000 грн. штрафу, 920, 55 грн. - 24% річних та 23 734, 41 грн. судового збору; рішення суду від 19.11.2013 року у господарській справі №920/1740/13 про стягнення з боржника на користь ТОВ "Галеон-С" 162 000 грн. основного боргу, 6 244, 88 грн. пені, 14 912, 88 грн. - 32% річних, 3 663, 15 грн. судового збору, яке було частково виконане боржником на суму 10 000 грн. основного боргу; постанову апеляційного суду від 20.07.2015 року у господарській справі №920/360/15 про стягнення з боржника на користь ТОВ "Галеон-С" 357 460, 76 грн. боргу та 10 723, 86 грн. судових витрат в судах першої та апеляційної інстанцій; рішення господарського суду від 15.05.2014 року у справі №920/665/14 про стягнення з боржника на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 24 000 грн. боргу та 1 827 грн. витрат зі сплати судового збору (том 1, а.с. 11-14, 22-23, 31-34, 39-40).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що на виконання зазначених судових рішень видано накази господарського суду, на підставі яких органом державної виконавчої служби відкрито виконавчі провадження відповідно до постанов ВП №43873273 від 04.07.2014 року, ВП №41068966 від 04.12.2013 року, ВП №48460905 від 14.08.2015 року та ВП №43622272 від 10.06.2014 року (том 1, а.с. 15, 16, 24, 25, 35, 36, 41, 42).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, у серпні - вересні 2015 року між ініціюючим кредитором та кредиторами боржника ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ТОВ "Галеон-С", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 укладено договори про відступлення права вимоги до боржника, що стало підставою для заміни сторони (стягувачів) у зазначених виконавчих провадженнях на ініціюючого кредитора (том 1, а.с. 17 - 21, 26 - 30, 37 - 38, 43 - 47).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку, що на дату проведення у даній справі підготовчого засідання незадоволені боржником вимоги ініціюючого кредитора складають 1 781 287, 49 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 1 279 241, 65 грн. перевищує 300 мінімальних заробітних плат та перебувала на виконанні органу державної виконавчої служби протягом більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчих проваджень, тому є безспірною в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство та зараховується в повному обсязі до складу грошового зобов'язання, на підставі якого ухвалою від 18.02.2016 року порушено дану справу про банкрутство.

Також, за результатами підготовчого засідання місцевим господарським судом введено щодо боржника процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено визначену автоматизованою системою з відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого Талана Р.Г., який надав письму згоду на участь у даній справі про банкрутство (том 1, а.с. 66 - 71).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство, а доводи апеляційної скарги про задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора в частині основного боргу до підготовчого засідання від 18.02.2016 року шляхом перерахування 16.02.2016 року через установу банку грошових коштів на суму 1 289 242, 61 грн. відхилив з огляду на встановлені обставини повернення ініціюючим кредитором на розрахунковий рахунок боржника спірних коштів, як безпідставно перерахованих, відповідно до платіжних доручень від 17.02.2016 року (том 1, а.с. 118 - 121).

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правильністю застосування судами положень статей 10, 11, 13, 16 Закону про банкрутство на етапі порушення провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 781 287, 49 грн. та зазначає про таке.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що боржником, зокрема, є юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Виходячи з положень статті 16 Закону про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд повинен з'ясувати підставність порушення провадження у справі про банкрутство шляхом перевірки безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника та оцінити обґрунтованість заперечень боржника.

При цьому, в силу положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, до складу безспірних вимог кредиторів, на підставі яких може бути ініційовано порушення провадження у справі про банкрутство, не зараховуються грошові вимоги до боржника, що є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) та іншими фінансовими санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2016 року до початку розгляду справи по суті у підготовчому засіданні боржник подав відзив на заяву ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство, в якому він заперечував щодо його неплатоспроможності, зазначаючи про погашення ним основної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму більш як 1,28 млн. грн. шляхом перерахування коштів керівником боржника згідно квитанцій банку 16.02.2016 року, та зазначав, що на час проведення підготовчого судового засідання залишок його боргу перед ініціюючим кредитором складає 502 045, 84 грн. штрафних санкцій.

Розглядаючи справу в підготовчому засіданні від 18.02.2016 року, місцевий господарський суд порушуючи частину 2 статті 16 Закону про банкрутство, дав оцінку доводам ініціюючого кредитора про наявність у нього безспірних грошових вимог, однак не навів та не дав жодної оцінки доводам боржника про перерахування ним 16.02.2016 року грошових коштів 4 платіжними дорученнями на загальну суму 1 289 242, 61 грн. з цільовим призначенням на виконання конкретних судових рішень та конкретних виконавчих проваджень, стягувачем за якими був ініціюючий кредитор (том 1, а.с. 103 - 109).

Переглядаючи справу, апеляційний суд навів доводи боржника про сплату ним 16.02.2016 року ініціюючому кредитору заборгованості в розмірі 1 289 242, 61 грн., однак, прийнявши до уваги, що зазначена сума була повернена 17.02.2016 року ініціюючим кредитором, як "безпідставно отримана", дійшов висновку про те, що станом на 18.02.2016 року в ініціюючого кредитора існували вимоги, які обґрунтовували порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство та прийняття ухвали підготовчого засідання від 18.02.2016 року.

Колегія суддів зазначає про те, що апеляційним судом не було дано оцінки діям ініціюючого кредитора з повернення 1 289 242, 61 грн. саме як "безпідставно отриманих" з огляду на дійсність судових рішень та виконавчих проваджень, зазначених у платіжних документах , як призначення платежу, та за якими ініціюючий кредитор намагався порушити провадження у справі про банкрутство. Відтак, апеляційним судом не дано оцінки правомірності дій ініціюючого кредитора щодо відмови від добровільного виконання судових рішень боржником до моменту порушення провадження у справі, що дозволяється чинним законодавством про банкрутство, що є порушенням статей 34, 43 ГПК України та статті 16 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про необґрунтованість заперечень ініціюючого кредитора про те, що навіть у випадку зарахування ним грошової суми в розмірі 1 289 242, 61 грн. на виконання судових рішень все одно залишиться заборгованість на суму 502 045, 84 грн. з посиланням на статтю 534 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку боржником було визначено цільове призначення переказу коштів на виконання конкретних судових рішень та конкретних виконавчих проваджень, що зумовлює переважне застосування Закону України "Про виконавче провадження" (статей 43 - 44), якими не обмежено право боржника в добровільному порядку погасити вимоги стягувача на суму основного боргу.

Колегія суддів касаційного суду також зазначає, що боржник вправі виконати свої зобов'язання шляхом внесення повної грошової суми по кожному з судових рішень на депозитний рахунок нотаріуса, що припиняє їх існування відповідно до статті 537 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що судам слід неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому, рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом відповідно до вимог процесуального закону.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень законодавства про банкрутство та процесуального права, у зв'язку з чим постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року та ухвала Господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року підлягають скасуванню з переданням справи №920/96/16 до місцевого господарського суду на новий розгляд на стадію підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам належить з урахуванням зазначених положень Закону про банкрутство, Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" та ГПК України дослідити у підготовчому засіданні розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора, правомірність його відмови від добровільного виконання боржником судових рішень, які обґрунтовують безспірні вимоги, наявність заборгованості на момент підготовчого засідання, яка може бути підставою для порушення справи про банкрутство, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку щодо можливості порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Флора-Трейд".

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року у справі №920/96/16 скасувати.

Справу №920/96/16 передати до Господарського суду Сумської області на новий розгляд на стадію підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков