Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 12.07.2016 року у справі №912/1120/16 Постанова ВГСУ від 12.07.2016 року у справі №912/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 912/1120/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Погребняка В.Я., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Державний ощадний банк України" на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 року Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 рокуу справі Господарського суду№ 912/1120/16 Кіровоградської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського Підприємства "Орма-Олімп"доТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест"про визнання банкрутомрозпорядник майнаКлименко О.Ю.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2016 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського Підприємства "Орма-Олімп" (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (далі - боржника) відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року (суддя Коваленко Н.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест"; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1000000грн. боргу та 15000 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю., якому встановлено оплату послуг (грошову винагороду) в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника шляхом її авансування ініціюючим кредитором; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов'язано розпорядника майна Клименка О.Ю. не пізніше 25.05.2016 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду, разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість, повідомити суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника, про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство; з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; призначено у справі попереднє засідання; зобов'язано боржника провести аудит та надати господарському суду до дати попереднього засідання відповідний висновок (том 1, а.с. 84- 87).

Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 1 015 000 грн., що виникла на підставі рішення суду у господарській справі, та їх незадоволення під час виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

08.04.2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України", вважаючи, що ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі про банкрутство стосується його прав як заставодержателя майна боржника, переданого в заставу банку на забезпечення виконання зобов'язань позичальника-третьої особи за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 року, подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2016 року та прийняти постанову, якою відмовити ініціюючому кредитору в порушенні справи про банкрутство боржника (том 1, а.с. 103 - 116). Скаржник доводить, що вимоги ініціюючого кредитора, на підставі яких порушено дану справу про банкрутство, не відповідають поняттю безспірних вимог в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року у даній справі - без змін (том 1, а.с. 146 - 148).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 04.05.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2016 року, прийняти нове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору у порушенні справи про банкрутство боржника, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 10 - 12, 14, 16 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", статей 41, 43, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про неналежну оцінку судами доказів, наданих ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності його кредиторських вимог до боржника, та помилковість у зв'язку із цим їх висновків про підставність порушення провадження у даній справі про банкрутство.

11.07.2016 року представником ПАТ "Державний ощадний банк України" за довіреністю Колісником О.В. подано до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи №912/1120/16 на іншу дату, мотивоване неможливістю з'явитися до суду касаційної інстанції у засідання від 12.07.2016 року з посиланням на відрядження представників банку, які ведуть дану справу, 12.07.2016 року до міста Кіровограда для участі у засіданні Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/3429/15 (вх. №8203 Д3/12945).

Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні від 12.07.2016 року, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на ненадання ПАТ "Державний ощадний банк України" належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості забезпечити свою участь, як юридичної особи, в засіданні суду касаційної інстанції через іншого представника. При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що явка представників учасників провадження у даній справі про банкрутство у засідання касаційного суду, призначене ухвалою від 30.06.2016 року на 12.07.2016 року, обов'язковою не визнавалася.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 року на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з частиною 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 91 ГПК України визначено коло осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення (ухвали) місцевого господарського суду, якими є сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, згідно пункту 10 цієї статті, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, яка застосовується в процедурі банкрутства боржника на стадії розпорядження майном у даній справі, передбачено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 23 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Положеннями частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника чи інших кредиторів, а також тих, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та щодо вирішення питання про затвердження реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, статусу учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема, ухвали підготовчого засідання місцевого господарського суду, конкурсний (заставний) кредитор набуває лише після відповідного визнання господарським судом його вимог та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням.

Пунктом 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство боржника порушено ухвалою місцевого господарського суду від 05.04.2016 року за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, про що в цей же день оприлюднено оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (том 1, а.с. 84 - 88).

Матеріалами справи підтверджуються обставини звернення 18.04.2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України" зі заявою №55/2-08/570 від 14.04.2016 року з грошовими вимогами до боржника на суму 76 524 628, 73 грн. заборгованості позичальника-третьої особи за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 року, за виконання яким зобов'язань перед банком поручився боржник на підставі договору застави обладнання №11 від 10.10.2011 року та договору поруки №2 від 29.11.2011 року, в якій просив визнати його кредитором боржника з конкурсними вимогами на суму 56 740 583, 73 грн. та вимогами, що забезпечені заставою, на суму 19 784 045 грн. (том 1, а.с. 159 - 253).

Як вбачається з матеріалів справи, попереднє засідання у даній справі про банкрутство місцевим господарським судом не проводилося, а вирішення питання про прийняття заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання грошових вимог до боржника на суму 76 524 628, 73 грн. ухвалою від 18.04.2016 року відкладено до повернення справи до суду першої інстанції після завершення апеляційного перегляду ухвали підготовчого засідання від 05.04.2016 року за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" (том 1, а.с. 254).

Отже, грошові вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" до боржника, які виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство та частково забезпечені заставою майна боржника, не були предметом розгляду по суті місцевим господарським судом з прийняттям ухвали про їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Відтак, на момент подання 08.04.2016 року апеляційної скарги на ухвалу підготовчого засідання від 05.04.2016 року було відсутнім рішення (ухвала) місцевого господарського суду про визнання вимог ПАТ "Державний ощадний банк України", а апеляційним судом не було встановлено правового статусу скаржника як кредитора у справі та порушення його прав оскаржуваним рішенням.

З огляду на таке, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" №55/2-08/537 від 08.04.2016 року на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року підлягає припиненню, як безпідставно порушене ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.04.2016 року, а касаційна скарга ПАТ "Державний ощадний банк України" - частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 року у справі №912/1120/16 скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" №55/2-08/537 від 08.04.2016 року на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року у справі №912/1120/16 припинити.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст