ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 910/30487/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Козир Т.П., Саранюка В.І.,

розглянув матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.05.2016у справі№ 910/30487/15господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "МТС Україна"доПублічного акціонерного товариства "Платинум Банк"простягнення 250 000 000 грн.за участю представників: від позивача: Лимар Ю.В.,від відповідача: Сутковенко О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.06.2016 у справі №910/30487/15 касаційну скаргу ПАТ "Платинум Банк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Козир Т.П., Саранюк В.І. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2016.

1. Обставини, які передували ухваленню оскаржуваних судових рішень

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у цій справі позов ПрАТ "МТС Україна" задоволено, стягнуто з ПАТ "Платинум Банк" 250 000 000 грн. заборгованості за генеральним договором депозитної лінії №500.004.26053 від 10.10.2014 та 182700 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 прийнято відмову ПАТ "Платинум Банк" від апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/30487/15, провадження по апеляційній скарзі припинено.

11.04.2016 ПАТ "Платинум Банк" подав до суду заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/30487/15 до 31.10.2016.

Заяву обґрунтовано відсутністю у відповідача фінансової можливості одноразово погасити заборгованість перед позивачем.

На думку заявника, реальне та належне задоволення ним грошових вимог позивача без заподіяння шкоди майновим інтересам вкладників та інших кредиторів банку-боржника є можливим лише шляхом залучення банком додаткових грошових ресурсів у період з 01.02.2016 по 01.07.2018 відповідно до графіку оновленої програми фінансового оздоровлення банку.

У випадку відстрочення виконання рішення до жовтня 2016 року банк зможе акумулювати частину коштів, отриманих за рахунок фінансової допомоги за програмою капіталізації та від поточних надходжень від погашення кредитних зобов`язань перед банком, а також за рахунок вказаного збільшення статутного капіталу банку, в сумі, необхідній для задоволення вимог позивача та спрямувати їх на виконання даного рішення.

Заявник наголошував на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків неплатоспроможності банку.

2. Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2016 (суддя Борисенко І.І.) заяву ПАТ "Платинум Банк" про відстрочку виконання рішення суду у даній справі задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/30487/15 (на три місяці) до 14.07.2016.

Місцевий господарський суд, пославшись на ст. 121 ГПК України, виходив із того, що добровільне виконання рішення суду з боку ПАТ "Платинум Банк" єдиним платежем є ускладненим, а його виконання у примусовому порядку та арешт такої значної суми на рахунку банку може заподіяти шкоди майновим інтересам інших вкладників та кредиторів банку, що може привести для створення підстав для визнання банку неплатоспроможним.

3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2016 у справі №910/30487/15 скасовано, у задоволенні заяви ПАТ "Платинум Банк" про відстрочку виконання рішення суду від 24.12.2015 у справі №910/30487/15 відмовлено.

Апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу, визначився про недостатність мотивації застосування в цьому випадку ст.121 ГПК України та відстрочки виконання рішення, дійшов висновку, що звернення ПАТ "Платинум Банк" до суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення не мало на меті реального виконання боржником своїх зобов`язань перед стягувачем; боржник намагався отримати легальний привід для перенесення строків виконання рішення.

4. Підстави, з яких оскаржено постанову апеляційного господарського суду

ПАТ "Платинум Банк", не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема ст.121 ГПК України, просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник стверджує, що не застосування відстрочки виконання рішення у справі та ініціювання в подальшому процедури примусового його виконання може призвести до неплатоспроможності відповідача та до невиконання рішення.

При розгляді заяви про відстрочку судом першої інстанції правомірно було враховано, що переважна більшість кредитних договорів, укладених банком з позичальниками та забезпечених іпотекою, це кредити в іноземній валюті. На даний час велика кількість позичальників не сплачує заборгованість за такими кредитними договорами. Внаслідок цього відповідач зазнає значних збитків, що впливає на здатність виконувати ним свої зобов`язання.

5. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи

За доводами банку планується провести збільшення його регулятивного капіталу протягом 2016 року та до 01.07.2018 включно, зокрема, шляхом збільшення капіталу банку за рахунок отримання безповоротної фінансової допомоги та за рахунок додаткової емісії акцій, що дозволить банку стабілізувати ліквідність, покращити фінансовий стан та здійснювати погашення стабілізаційного кредиту і відсотків за ним своєчасно та в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що 24.09.2015 ПАТ "Платинум Банк" звертався до кредитора з листом та пропонував розстрочити виконання своїх зобов`язань на два роки.

Після набранням законної сили рішенням суду боржник 11.03.2016 звернувся до стягувача із пропозицією здійснити розстрочення виконання судового рішення двома платежами по 125000000 грн. кожен на два місяці з остаточним строком виконання до 01.05.2016.

6. Нормативно-правові акти та рішення Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню при вирішенні спору

За ст. 121 Господарського кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Виконання рішення було відстрочено ухвалою суду до 14.07.2016.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, прийшов до правильного висновку, оскільки встановив, що наведені заявником обставини для відстрочки виконання судового рішення не є виключними в розумінні ст.121 ГПК України.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Врахувавши матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, а також те, що невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення у справі.

8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи скаржника про порушення норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Оскільки апеляційним господарським судом прийнято рішення з дотриманням положень законодавства, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну ПАТ "Платинум Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 910/30487/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Т. Козир

В. Саранюк