ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 904/5382/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Кролевець О.А., Татькова В.І.,

розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"на рішення та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2015у справі№ 904/5382/14 господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 34 803 грн. 39 коп.за участю представника від відповідача: Шевченко Т.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 у справі №904/5382/14 касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Кролевець О.А., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.06.2016.

1. Зміст та підстави виникнення спору

ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування від 11.09.2012, звернулося до господарського суду із позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34803,39 грн., з яких: 18 988,59 грн. заборгованість за кредитом; 9722,16 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3700,04 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 2392,60 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 (судді: Новікова Р.Г. - головуючий, Юзіков С.Г., Ярошенко В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2015, в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши несанкціонований переказ коштів з рахунку відповідача, дійшли висновку про недоведеність наявності підстав для покладення на відповідача обов`язку сплатити спірну суму.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення у справі

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Банк звертає увагу, що згідно п.14.5 ст.14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" держатель спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Банк не має права контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати обмеження, не передбачені договором або законом, його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За п.33.3 ст.33 Закону платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем.

Скаржник вказує, що суди безпідставно прийняли до уваги висновок експерта, складений в межах кримінального провадження.

В діях банку відсутня вина, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що кошти в нього були викрадені (наприклад, вирок по кримінальній справі).

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її необґрунтованість та просить залишити оскаржувані судові рішення в силі.

Відповідач стверджує, що не надавала розпорядження банку виконувати відповідний платіж про списання з рахунку 16500 грн.

ОСОБА_4 не причетна до несанкціонованої операції по списанню спірних коштів. Тому вона не може нести відповідальність за цей факт та сплачувати банку проценти за користування коштами.

Банком не доведено факту отримання саме ОСОБА_4 коштів.

Також відповідач звертає увагу, що вона підписувала з позивачем лише договір від 30.03.2007 та заяву від 11.03.2011 про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1. Натомість несанкціоноване списання 11.01.2013 відбулося з рахунку НОМЕР_2.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

За доводами позивача відповідачу на підставі його заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відкрито поточний рахунок НОМЕР_2, на який встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта.

Згідно висновку про результати службового розслідування №ZAKL-2013/1-6535508 від 31.01.2013, проведеного фахівцями банку за заявою ОСОБА_4, платіж з референсом JBKLD0111L1JYR.1 від 11.01.2013 на суму 16500 грн. з рахунку НОМЕР_2 сформовано та відправлено з використанням ключів електронного цифрового підпису і паролів відповідача з ІР-адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відрізняється від ІР-адреси відповідача.

За даними логінів "Приват-24" вхід до аккаунту ZolotTV з вказаної ІР-адреси здійснено 11.01.2013 о 16 год. 17 хв., провайдер - компанія "Воля" м. Київ.

Референс JBKLD0111L1JYR.1 проведено за рахунок коштів кредитного ліміту з рахунку НОМЕР_2 на транзитний рахунок НОМЕР_3 з призначенням платежу "111203969 Переказ коштів на ОСОБА_8 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012".

З транзитного рахунку кошти в розмірі 16 500 грн. о 16 год. 30 хв. зараховано на розрахункову карту ОСОБА_8, які того ж дня в проміжок часу з 17 год. 20 хв. по 17 год. 28 хв. знято невстановленою особою в банкоматі ПАТ "Приватбанку", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Труда, 1/1.

Згідно довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 ОСОБА_4 11.01.2013 з 14 год. до 15 год. знаходилася у хірурга в приміщенні Центру, що свідчить про фізичну неможливість здійснення нею дистанційного розпорядження з міста Києва о 16 год. 29 хв., з ІР-адреси, яка відрізняється від адреси відповідача.

За результатами службового розслідування зроблено висновок про підтвердження заяви відповідача щодо несанкціонованого платежу 11.01.2013 в "Приват24" на суму 16 500грн.

18.01.2013 за заявою відповідача порушено кримінальне провадження №12013040160000016 за фактом несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерної мережі та незаконних дій з документами на переказ грошових коштів, де невідома особа здійснила незаконну операцію з використанням електронно-обчислювальної техніки, внаслідок чого заволоділа грошовими коштами на загальну суму 16 665грн., які належать ОСОБА_4

Під час здійснення кримінального провадження встановлено, що особа яка зазначена одержувачем грошових коштів, знаходилась на стаціонарі КЗ "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер", проходила лікування в КЗ "ДОКЛПО" Фтизіатрія" ДОР", де і померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Доказів передання відповідачем третім особам відомостей про засоби верифікації (логінів, паролів, ключів електронного підпису), за допомогою яких міг бути здійснений несанкціонований доступ третіх осіб до системи дистанційного обслуговування, позивач не надав.

Несанкціонований переказ коштів із введенням ключів електронного цифрового підпису та паролів відповідача не свідчить про те, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки позивач зазначив, що компрометація статичних і ОТП-паролів сталася в результаті вірусного зараження, внаслідок чого всі запити на Приват24 були спрямовані на шахрайський сервер.

З висновку експерта №70/39-5 від 07.06.2013, складеного в межах кримінального провадження №12013040160000016, за результатами комп`ютерно-технічної експертизи системного блоку персонального комп`ютеру відповідача типу ноутбук "DELL LBL MF457" не виявлено програм та файлів, які містять код вірусу; не виявлено копій програмних продуктів з функціями віддаленого керування банківськими рахунками системи"клієнт-банк".

6. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню при вирішенні спору

Відповідно до ст.38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Електронні документи на переказ, розрахункові документи та документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що містять банківську таємницю, під час їх передавання засобами телекомунікаційного зв'язку повинні бути зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи, а за їх відсутності - відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

За п.11.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.

Згідно ст.39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.

При проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором; несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.

Суб`єкти переказу зобов`язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення злочину, суб`єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов`язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.

Відповідно до пп. 6.8 Положення "Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 №223 "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів" (чинне на час здійснення переказу - 11.01.2013), користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами проаналізовано положення Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Умов та правил надання банківських послуг з огляду на спір сторін у справі та враховано висновки службового розслідування, проведеного фахівцями позивача.

За вказаних встановлених судами обставин суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку сплатити суму боргу з кредиту, яка утворилась внаслідок несанкціонованого переказу коштів 11.01.2013.

Як правильно враховано судами, факт здійснення переказу спірної суми шляхом введення ключів електронного цифрового підпису та паролів відповідача без належних доказів не свідчить про те, що остання своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Натомість судами встановлено і враховано, що викрадення грошових коштів здійснено невідомими особами, компрометація статичних і ОТП-паролів сталася в результаті вірусного зараження, внаслідок чого всі запити на Приват24 були спрямовані на шахрайський сервер, про що вказує сам позивач.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги щодо наявності обов`язку відповідача сплатити позивачу суму боргу з кредиту не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки вона утворилась внаслідок встановлених судами обставин щодо несанкціонованого переказу коштів 11.01.2013. Апеляційним господарським судом доводи банку перевірено, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування. Порушення норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" касаційною інстанцією не встановлено.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст.1117 ГПК України, тому до уваги не беруться.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі №904/5382/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Кролевець

В. Татьков