ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 904/4493/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросівт"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 по справі № 904/4493/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Менора" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросівт",-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 порушено провадження по справі № 904/4493/15 про банкрутство ТОВ "Агросвіт"; визнано грошові вимоги ТОВ "ТК Менора" до боржника в загальній сумі 464620,18 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Своробу Р.С.; кандидатуру арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. відхилено; встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Своробі Р.С. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майном за рахунок ініціюючого кредитора; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави боржника; зобов'язано розпорядника майна вчинити певні дії.

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

У квітні 2016, ТОВ "Агросівт" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 по справі № 904/4493/15 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Свороби Романа Сергійовича.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 по справі № 904/4493/15 відмовлено ТОВ "Агросівт" у відновленні строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 в частині призначення розпорядником майна, апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання ВГСУ не з"явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

В касаційній скарзі ТОВ "Агросівт" просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для розгляду до апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Агросівт".

У зв'язку із відпусткою судді Білошкап О.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2016, склад колегії суддів ВГСУ по розгляду даної справи змінений : головуючий /доповідач/- суддя Ткаченко Н.Г., судді - Катеринчук Л.Й., Куровський С.В.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарським судом апеляційної інстанції, оскаржувана в апеляційному порядку ухвала прийнята Господарським судом Дніпропетровської області 09.06.2015, а апеляційна скарга подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду лише 07.04.2016, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як також вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 по справі № 904/4493/15 було направлено всім учасникам провадження по даній справі, зокрема і ТОВ "Агросівт", що підтверджується штампом канцелярії суду на зворотньому аркуші оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про розсилку 12.06.2015 (а.с. 55, т. 1).

Крім того, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет, 10.06.2015 було оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "АГРОСВІТ" та призначення розпорядника майна боржника (номер публікації 18922).

Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційний господарський суд встановивши, що ТОВ "Агросівт" не надано належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду першої інстанції від 09.06.2015, обґрунтовано відмовив ТОВ "Агросівт" у відновленні строку на апеляційне оскарження даної ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст.94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом з підстав, визначених ст. 97 ГПК України.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ставка судового збору складає 5 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. З апеляційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що ТОВ "Агросівт" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 сплатило лише 1 378 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 143 від 07.04.2016 доданим до апеляційної скарги, тоді як судовий збір підлягас сплаті у розмірі 110 відсотків ставки, що в сумі становить 6 699 грн., суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги і на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.04.2016 по справі № 904/4493/15 відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Агросівт" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.04.2016 по справі № 904/4493/15 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.