ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 902/731/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідач),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПАТ "Дельта Банк" - Коновал Р.О. (дов. від 30.06.2016),

ТОВ "Тріумф" - Федорової С.В. (дов. від 06.07.2016),

ліквідатора Бойка В.О.,

кредитора ОСОБА_7 - ОСОБА_8 (дов. від 03.02.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016

та ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.01.2016

у справі № 902/731/15 господарського суду Вінницької області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.01.2016 (суддя Тісецький С.С.) в задоволенні заяв Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" № 185/313 від 08.07.2015 та № 06-54/151/15 від 14.07.2015 про визнання грошових вимог в сумі 9 049 340,06 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 (колегія суддів у складі: Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.01.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Дельта Банк" просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 27.01.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 01.04.2016, прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Тріумф" на загальну суму 9045686,06 грн. з розподілом черговості задоволення кредиторських вимог. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517, 559 ЦК України, ст. 43 ГПК України.

Переглянувши в касаційному порядку винесені у справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.06.2015 порушено провадження про банкрутство ТОВ "Тріумф"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

10.06.2015 господарським судом Вінницької області винесено постанову про визнання боржника - ТОВ "Тріумф" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Федотова Олександра Вікторовича.

15.06.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Тріумф" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 902/731/15.

До господарського суду із заявами № 185/313 від 08.07.2015 та № 06-54/151/15 від 14.07.2015 про визнання грошових вимог в сумі 9 049 340, 06 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів звернулося ПАТ "Дельта Банк".

Вимоги банку обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець), від продавця до покупця передано право вимоги за кредитним договором № 11325912000 від 02.04.2008 зі всіма додатковими угодами, а також права вимоги за всіма забезпечувальними договорами до вказаного кредитного договору, в тому числі договором поруки № 193401 від 02.04.2008 укладеним з ТОВ "Тріумф".

В підтвердження безспірності вимог до боржника, ПАТ "Дельта Банк" надано суду заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2014 у справі № 127/4832/14-ц, згідно якого стягнуто з ТОВ "Тріумф", як солідарного боржника ОСОБА_13 на користь АТ "Дельта Банк" 3182084,88 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

До кредиторської заяви № 185/313 від 08.07.2015 додано розрахунок заборгованості за договором кредиту № 11325912001 від 30.10.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву ПАТ "Дельта Банк"з кредиторськими вимогами до ТОВ "Тріумф" встановив, що 02.04.2008 між АКіБ "УкрСиббанк" (банк) та гр. ОСОБА_13 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11325912000.

02.04.2008 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Тріумф" було укладено договір поруки № 193401 щодо забезпечення виконання зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 11325912000 від 02.04.2008 року. Згідно п. 3.1 даного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

08.12.2011 між ПАТ "УкрСиббанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3749, (далі - договір купівлі-продажу прав вимоги), відповідно до умов якого від продавця до покупця передано право вимоги за кредитним договорам № 11325912000 від 02.04.2008, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_13 (далі - кредитний договір) та договором поруки № 193401 від 02.04.2008, що був укладений між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Тріумф" в забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору.

30.10.2009 між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_13 було погоджено документально оформлено угоду про зміну реквізитів кредитного договору, а саме номеру і дати укладання кредитного договору з №11325912000 від 02.04.2008 на №11325912001 від 30.10.2009. Проте, при передачі кредитної справи АТ "УкрСиббанк" не було передано АТ "Дельта Банк" документів, якими було змінено реквізити кредитного договору, про що засвідчено в акті приймання-передачі документації від 20.03.2012 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року.

12.11.2015 АТ "Дельта Банк" звернулося листом до АТ "УкрСиббанк" щодо надання документів, якими було змінено реквізити кредитного договору.

Згідно листа АТ "УкрСиббанк" № 30-4/43 від 26.01.2016, дійсно 08.12.2011 року між АТ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, який посвідчено нотаріально за реєстровим № 3749. АТ "УкрСиббанк" підтверджує факт уступки прав вимог по кредитному договору № 11325912000 від 02.04.2008 року - позичальник ОСОБА_13 та всі права та вимоги перейшли до нового кредитора - АТ "Дельта Банк". Також у листі вказується, що оригінали документів в т.ч. кредитний договір та додаткові угоди до нього у відповідності до умов договору купівлі-продажу прав вимог, було передано новому кредитору - АТ "Дельта Банк".

Окрім того, витребуваний судом першої інстанції оригінал угоди від 30.10.2009 до кредитного договору в АТ "УкрСиббанк" відсутній.

ПАТ "Дельта Банк" вказаної угоди від 30.10.2009 суду не надано.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2014, на яке посилається ПАТ "Дельта Банк" в підтвердження безспірності своїх кредиторських вимог, скасовано рішенням апеляційного суду Вінницької області від 07.07.2015 про справі № 127/4832/14-ц, у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Тріумф" (як солідарного боржника) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Рішення мотивоване тим, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність суми заборгованості ОСОБА_13 перед ПАТ "Дельта Банк"за кредитним договором № 11325912000 від 02.04.2008 позивачем не надано, сума заборгованості не підтверджена обґрунтованими розрахунками, за відсутності даних формування заборгованості та застосування відсоткової ставки.

За таких обставин, місцевий господарський суд, встановивши, що до заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання грошових вимог до ТОВ "Тріумф" як поручителя гр. ОСОБА_13 належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених кредиторських вимог не додано, доданий розрахунок заборгованості стосується заборгованості за договором № НОМЕР_1 від 30.10.2009, тобто іншим кредитним договором, ніж в забезпечення виконання якого укладався договір поруки №193401 від 02.04.2008, дійшов правомірного висновку про відмову у її задоволенні.

Крім того, в судових рішеннях по справі № 127/4832/14-ц встановлено, що 10.04.2013 ПАТ "Дельта Банк" на адресу відповідачів були надіслані досудові вимоги з проханням погасити кредиторську заборгованість, а 13.03.2014 банк звернувся з позовом до суду. Із заявою з вимогами до ТОВ "Тріумф" ПАТ "Дельта Банк" звернулося більш як через рік після пред'явлення вимог у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.

Тобто, вимоги були заявлені до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання зобов'язань, тому в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинила свою дію.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З урахуванням вищенаведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором (п. 3.1 укладено договір поруки № 193401 від 02.04.2008) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки та суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.07.2012 у справі № 6-78цс12 та від 11.11.2015 у справі №910/9630/14.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, твердження, зазначені в касаційній скарзі, про помилковість висновків місцевого та апеляційного господарських судів, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані ухвала господарського суду Вінницької області від 27.01.2016 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 у даній справі прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.01.2016 у справі №902/731/15 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.