ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 920/996/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.03.16у справі№920/996/15господарського судуСумської областіза позовомКомунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс"провизнання недійсним договору за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомленівідповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним договору № 51 та додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, укладений 25.05.15 між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс"; застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс" повернути Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради паспорти ліфтів в кількості 381 шт., які набуті на підставі недійсного правочину за актом приймання-передачі паспортів ліфтів від 29.05.15.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.12.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Левченко П.І., суддів:

Зражевського Ю.О., Соп'яненко О.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Терещенко О.І., суддів: Сіверіна В.І.,

Тихого П.В.), позов задоволено з посиланням на те, що оспорюваний договір укладений між сторонами з порушенням приписів статей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що Сумською міською радою не було прийнято переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах та в свою чергу не було проведено конкурсу на визначення виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням Сумської міської ради № 516-МР від 25.05.11 Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради передано об'єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми в господарське відання та на баланс.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 07.05.15 за № 228 "Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми" (пунктами 2, 4) вирішено: тимчасово терміном до 31.07.15 до проведення конкурсу та підписання відповідних договорів з виконавцями послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по житловим будинкам, які обслуговуються позивачем та мешканці, яких станом на 06.05.15 не визначились з виконавцем надання послуг, визначити з 01.06.15 виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" Сумської міської ради, а департаменту інфраструктури Сумської міської ради оформити договірні відносини з позивачем; встановити тимчасовий тариф для КП "Сумижитло" Сумської міської ради відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.14 № 300 "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" Сумської міської ради".

На виконання вищевказаного рішення житловий фонд відповідно до акту приймання-передачі основних засобів № 184/07/11, затвердженого Сумським міським головою 01.07.11, передано Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради в господарське відання та на баланс позивачу.

25.05.15 між КП "Сумижитло" Сумської міської ради та ТОВ "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс" укладено договір № 51 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі позивача, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе обов'язки по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно із переліком житлового фонду, який перебуває на балансі позивача згідно додатку № 1 (перелік житлового фонду, який передається на обслуговування побудинково). 25.05.15 між КП "Сумижитло" Сумської міської ради та ТОВ "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс" укладено додаткову угоду № 1 разом з додатком № 1 (перелік житлового фонду) до договору № 51 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебувають на балансі позивача.

Визнаючи недійсними сказані угоди та застосовуючи наслідки недійсності правочинів, суди послалися на те, що оспорюваний договір та додаткова угода до нього укладені з порушенням вимог статей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства - у редакції, яка була чинною на момент укладення договору). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевказані правові норми, Вищий господарський суд України приходить до висновку, за змістом ст. 215 та 203 Цивільного кодексу України, підставами недійсності договору можуть бути: дефект форми, дефект волі, дефект закону. Судами встановлено, що договір та додаткова угода до нього укладені з дефектом закону.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу.

Згідно з положеннями статей 7, 13 та 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать до житлово-комунальних послуг, визначення виконавця яких та укладання відповідних договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, здійснюється за результатами конкурсу згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності, визначеним орган місцевого самоврядування. Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Організатором конкурсу є власник чи балансоутримувач або уповноважена ним особа.

А отже, визначення виконавця житлово-комунальних послуг щодо об'єктів державної та комунальної власності проводиться на конкурсних засадах.

Власники житла мають право доручити розпоряджатися та управляти належним їх майном балансоутримувачу.

Відповідно до пунктів 2, 30 та 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05 за № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг", організатором проведення конкурсу може бути власник, балансоутримувач або уповноважений ним орган, переможцем конкурсу визначається його учасник, який відповідає кваліфікаційним вимогам, може забезпечити надання послуг відповідної якості і конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

Тобто, організатором проведення конкурсу може виступити Сумська міська рада, як власник, та позивач, як балансоутримувач, або власники приватизованих квартир, а виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій може бути виключно суб'єкт господарювання - переможець конкурсу, з яким в подальшому укладається відповідний договір.

Таким чином, приписами чинного законодавства України, що регламентують порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг, не передбачено повноважень укладення такого договору без проведення конкурсу. Договір який є предметом спору укладений без проведення конкурсу, тому суди його правомірно визнали недійсним, який такий, що укладений з дефектом закону.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною п'ятою цієї статті, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору № 51 та додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду від 25.05.15, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, укладеного 25.05.15 між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс", а також застосування наслідків недійсності правочину: повернення паспортів ліфтів в кількості 381 шт. (оскільки судами встановлено, що позивач на підставі акту приймання - передачі паспортів ліфтів від 29.05.15 передав відповідачу паспорти ліфтів в кількості 381 шт.)

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.16 у справі №920/996/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С.В. Бондар

В. В. Палій