ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2016 року Справа № 911/3201/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Сокольська О.О. - дов. від 24.11.15, відповідача: Петрик І.Й. - дов. від 28.08.15,
касаційну скаргуДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від12.01.16у справі№911/3201/15 Господарського суду Київської областіза позовом Приватного підприємства "Донком" до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" простягнення 463260,04 грн. Приватне підприємство "Донком" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" 463260,04 грн. боргу. Позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору від 06.12.13 в частині проведення розрахунків за отриманий трансформатор.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.15 (суддя Конюх О.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 463260,04 грн. боргу. Господарський суд установив факт несплати відповідачем повної вартості отриманого за спірним договором трансформатора. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 11, 627, 628, 629, 692, 843, 844, 855 Цивільного кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.16 (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з урахуванням пояснень, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 509, 526, 837, 854, 855, 876 Цивільного кодексу України, статей 4, 35, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що спірний договір укладався за результатами тендерної процедури; що спірний трансформатор придбавався саме з метою модернізації ПС 35кВ "Краснодарка" Краснодонського ТЕУ ЛФ ДП "Регіональні електричні мережі"; що строк оплати за спірним договором ще не настав, оскільки підрядні роботи за цим договором позивачем не були виконані, акт здачі об'єкта в експлуатацію та акти виконаних робіт не складалися.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення. Водночас позивачем подано до суду касаційної інстанції клопотання про зупинення провадження у цій справі (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України) до розгляду справи №911/4610/15 Господарського суду Київської області. Це клопотання задоволенню не підлягає, оскільки підстави для такого зупинення відсутні.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.12.13 між Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" - замовником та Приватним підприємством "Донком" - генпідрядником був укладений договір №59-М про закупівлю робіт. За умовами цього договору генпідрядник зобов'язався виконати модернізацію ПС "Краснодарка" Краснодонського ТЕУ ЛФ ДП "РЕМ" (заміна трансформатора Т1); місце виконання робіт - Краснодонський район Луганської області, с. Нова Герасимовка. Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору становить 1256076,00 грн., з яких вартість будівельно-монтажних робіт становить 70255,20 грн. (додаток №1 "Договірна ціна будівельно-монтажних робіт") та вартість обладнання становить 1185820,80 грн. (додаток №2 "Специфікація на поставку обладнання"). Пунктом 3.2 договору передбачено, що його ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Строк виконання робіт - 14 робочих днів з моменту отримання авансу (пункт 5.1 договору, додаток №3 "Календарний графік виконання робіт"). Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору замовник перераховує генпідряднику аванс в розмірі 400000 грн. упродовж трьох днів з моменту підписання договору; розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів упродовж 10 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 і надання генпідрядником податкової накладної. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати генпідрядник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору (розділ VIII договору). Господарські суди установили, що сторонами було підписано специфікацію на поставку обладнання генпідрядником (додаток №2 до договору), якою передбачено поставку трансформатора трифазового з трьома обмотками олійними ТМН-400/35-У1, вартістю 1185820,80 грн. Придбання обладнання включено окремим етапом в календарний графік виконання робіт (додаток 3 до договору). У подальшому, додатковою угодою №2 від 09.01.14 сторони зменшили ціну договору до 1243515,24 грн. і внесли зміни до специфікації на поставку обладнання генпідрядником згідно з якими вартість трансформатора трифазового з трьома обмотками олійними ТМН-400/35-У1 становила 1173260,04 грн. (додаток №1 до додаткової угоди №2); додатковою угодою №3 від 29.01.14 сторони погодили сплату замовником авансу в розмірі 560000 грн. упродовж 75 днів з моменту підписання договору та змінили строки виконання робіт - до 01.06.14, або не пізніше 25.12.14. Господарські суди установили, що відповідач на виконання умов спірного договору перерахував позивачеві за платіжними дорученнями 710000 грн. Водночас суди установили, що у зв'язку з проведенням бойових дій на території Луганської області відповідач (ДП "Регіональні електричні мережі") направляв позивачеві пропозицію про зміну умов договору в частині місця отримання ним трансформатора, зокрема, пропонував доставити і розвантажити його за адресою: Луганська філія, м. Перевальськ, вул. Промислова, 3 (листи №19-М від 13.04.14, №09/1036 від 27.05.14). Установили суди і те, що у відповідності до досягнутих домовленостей позивач за видатковою накладною від 16.06.14 № РН-0000027 (підписаною обома сторонами) поставив на адресу Луганської філії відповідача трансформатор трифазовий з трьома обмотками олійними ТМН-400/35-6.3У1, вартістю 1173260,04 грн. Вказаний трансформатор був прийнятий уповноваженим представником відповідача Касян Л.В. на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей від 16.06.14 №1641. Отже, суди установили, що позивач відвантажив трансформатор за адресою погодженою з відповідачем; що відповідач від отримання цього трансформатора не відмовлявся; на відповідальне зберігання його не брав; цей трансформатор був отриманий уповноваженим представником відповідача. Господарські суди також установили, що строк оплати за отримане настав; що повна вартість трансформатора відповідачем сплачена не була та за ним рахується заборгованість у розмірі 463260,04 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Донком" про стягнення з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" 463260,04 грн. боргу. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення цього позову. Відповідно до приписів статі 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. За приписами статті 509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Суди установили, що за своєю правовою природою спірний договір є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору поставки. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статей 843, 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Відповідно до статті 712 названого Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору, суди установили, що відповідач за договором перерахував позивачеві 710000 грн.; що позивач за видатковою накладною № РН-0000027 від 16.06.14, підписаною обома сторонами, поставив на адресу Луганської філії відповідача (що було погоджено сторонами) трансформатор трифазовий з трьома обмотками олійними ТМН-400/35-6.3У1. Суди установили, що відповідач отримав вказане обладнання; від нього не відмовлявся; на відповідальне зберігання трансформатор не брав; що строк оплати за отримане настав. Проте, повна вартість трансформатора відповідачем сплачена не була та його заборгованість становить 463260,04 грн., тобто суму заявлену до стягнення. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Виходячи з того, що судами установлений факт непроведення відповідачем повного розрахунку за отримане обладнання, висновок судів обох інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми боргу визнається правомірним. Довід скаржника про ненастання строку оплати за отриманий трансформатор, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка судами і він був відхилений як необґрунтований. Як установили суди, спірний трансформатор відповідач прийняв без заперечень та не відмовився від нього; повернення сплаченого авансу не вимагав. Інші доводи касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк не спростовують встановленого судами та вони ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані вірно.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.16 у справі №911/3201/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Гоголь
Судді Т.Добролюбова
В.Швець