ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/28598/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.03.2016у справі № 910/28598/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бетта"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"простягнення 85 220,31 грн,

за участю представників

від позивача: Савельєва А.О.;

від позивача: Малиновська В.А.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 у справі № 910/28598/15 (суддя - Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (головуючий суддя - Власов Ю.Л., судді: Хрипун О.О., Корсакова Г.В.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" заборгованість у розмірі 81 645,79 грн основного боргу, 228,16 грн 3% річних, 3 346,36 грн пені.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/28598/15 та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга мотивована порушенням та незастосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 555 - 559 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явився представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (Практікер) було укладено договір поставки № 3748, за умовами п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність Практікер, а Практікер приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Практікер та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (Додаток № 2 "Бланк замовлення"), на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.8 договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару буде вважатися виконаним, якщо постачальник поставив товари до ТЦ, зазначеного у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, що передбачені законодавством, або процедурі, що встановлена законом, умовам замовлення Практікер та цьому договору (п. 2.8.1 договору); надав Практікер товарну та податкову накладні, в яких ціни повністю співпадають з цінами у затвердженій сторонами специфікацій, а кількість товару співпадає з фактичною кількістю товару в підписаний сторонами транспортній накладній (п. 2.8.2 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному ТЦ, куди товари поставляються, на підставі транспортних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів.

Пунктом 3.6 договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 29.09.2014) сторони погодили, що у випадку порушення Практікером строків оплати поставленого товару, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невчасно оплаченого товару за кожний день зволікання, а також постачальник має право припинити виконання замовлень Практікер на поставку товару до повного погашення заборгованості Практікер перед постачальником за поставлений товар.

Згідно з п. 5.2 договору Практікер здійснює вчасний розрахунок за поставлені товари. Оплата виконується в платіжні дні Практікер (робочі дні - вівторок і четвер), на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу, на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах до цього договору протягом 45 календарних днів та визначається залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за цим договором, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Господарськими судом апеляційної інстанції також встановлено, що 24.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (Практікер) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (новий покупець) була укладена додаткова угода № 1 до договору № 3748 від 29.09.2014, за умовами п. 1 якої враховуючи положення статті 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні за договором № 3748 від 29.09.2014 (надалі "договір"), таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від Практікер до нового покупця за договором № 3748 від 29.09.2014, починаючи з 24 березня 2015 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 поставки товарів постачальником, з моменту укладання цієї угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюються за замовленнями нового покупця та на користь нового покупця в порядку та на умовах, визначених договором.

На виконання вказаного договору ТОВ "Бетта" був поставлений ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" товар.

Частину поставленого ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" товару останній повернув постачальнику згідно з накладними на повернення товару, а саме: № 155 від 08.09.2015 на суму 30 778,81 грн, № 156 від 08.09.2015 на суму 4 868,85 грн, № 158 від 15.09.2015 на суму 11 001,74 грн, № 160 від 18.09.2015 на суму 12 031,24 грн.

Крім того, ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" було здійснено часткову оплату отриманого за договором поставки № 3748 від 29.09.2014 товару на суму 139 793,05 грн, що підтверджується виписками банку за рахунками.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2015 року, який підписано та скріплено печатками сторін, заборгованість ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" перед ТОВ "Бетта" станом на 30.09.2015 складає 81 645,79 грн.

16.10.2015 ТОВ "Бетта" направив на адресу ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" грошову вимогу на суму 81 645,79 грн, яку останній залишив без задоволення.

У зв'язку з зазначеним, ТОВ "Бетта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Бетта" суму основного боргу в розмірі 81 645,79 грн, 3% річних в розмірі 228,16 грн, пені в розмірі 3 346,36 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що уклавши додаткову угоду № 1 від 24.03.2015 сторони змінили сторону у договорі № 3748 від 29.09.2014 та обумовили передачу всіх прав та обов'язків за вказаним договором від ТОВ "Практікер Україна" до відповідача. При цьому, відповідачем в порушення взятих на себе за договором № 3748 від 29.09.2014 зобов'язань не було оплачено у повному обсязі поставлений йому товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 81 645,79 грн., зі сплати якої ним допущено прострочення виконання.

Колегія суддів вважає вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасним та таким, що зроблено з порушенням процесуальних норм, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору по суті, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції з поданої позивачем лише до суду апеляційної інстанції додаткової угоди, 24.03.2015 між ТОВ "Бетта", ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" була укладена додаткова угода № 1 до договору № 3748 від 29.09.2014 за якою сторони вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні за договором № 3748 від 29.09.2014 та погодили, що всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від ТОВ "Практікер Україна" до ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна".

При цьому, зі змісту вищевказаної додаткової угоди (а.с. - 159) вбачається, що сторонами також було обумовлено порядок визначення та сплати зобов'язань, які утворились на момент укладання додаткової угоди № 1 від 24.03.2015. Так, у пунктах 4, 5 зазначеної додаткової угоди сторонами було погоджено, що з метою фіксації суми зобов'язань, які утворились на момент укладення цієї додаткової угоди, ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Бетта" укладають акт звірки взаєморозрахунків. Сплата зобов'язань ТОВ "Практікер Україна", які виникли за договором в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання визначені в п. 4 цієї угоди, з моменту кладення цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється ТОВ "Практікер Україна" до їх повного виконання. При цьому, ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" поручається за виконання ТОВ "Практікер Україна" визначених зобов'язань. В разі невиконання ТОВ "Практікер Україна" визначених зобов'язань ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Однак, апеляційний господарський суд, навівши зміст лише першого та другого пункту вказаної угоди, залишив поза увагою решту її положень та взагалі не надав їм правової оцінки. При цьому, суд взагалі не навів доводів щодо прийняття вказаної угоди в якості додаткового доказу, який не було подано до суду першої інстанції та який не був предметом дослідження у вказаному суді.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції був прийнятий вказаний додатковий доказ, апеляційному господарському суду необхідно було дослідити в повній мірі дійсний характер правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 24.03.2015, оцінивши в сукупності зміст договору поставки № 3748 від 29.09.2014 та вказаної угоди, а також встановити чи відбулась заміна боржника в зобов'язанні, чи забезпечилось виконання зобов'язання порукою, тобто відповідальних осіб та обсяг їх відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій, зокрема пені, за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як уже зазначалось, відповідно до п. 5.2 договору № 3748 від 29.09.2014 оплата за поставлений товар мала здійснюватися ТОВ "Практікер Україна" на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу, на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня передачі товарів, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом ТОВ "Практікер Україна", в залежності від того, яка з вказаних подій настала пізніше. При цьому, у випадку порушення ТОВ "Практікер Україна" строків оплати поставленого товару, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невчасно оплаченого товару за кожний день зволікання (п. 3.6 договору № 3748 від 29.09.2014 в редакції протоколу погодження розбіжностей від 29.09.2014).

Таким чином, сторонами у договорі № 3748 від 29.09.2014 було чітко визначено строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару. Тобто, в даному випадку початок періоду за який нараховується пеня у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати поставленого товару повинен визначатися з урахуванням вищевказаних положень договору, окремо для кожної поставки товару. При цьому, вказаний період припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій викладеного не врахували та, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, залишили поза увагою, що штрафні санкції за прострочення виконання ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" зобов'язання з оплати поставленого товару було нараховано ТОВ "Бетта" за період 34 дні, починаючи з 30.09.2015, тобто з дня підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків.

Отже, викладене свідчить про передчасність висновків господарського суду апеляційної інстанції, зроблених з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Оскільки в силу ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження самостійно встановлювати обставини справи, так само як і оцінювати докази, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у даній справі з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України.

При цьому, під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування судових актів та передачі справи на новий розгляд.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/28598/15 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/28598/15 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/28598/15 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц