Постанова ВГСУ від 12.05.2016 року у справі №910/22203/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/22203/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.16у справі№910/22203/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"простягнення 36 085,94 грн

У судовому засіданні взяв участь представник від позивача: Самойленко П.М. - за дов. від 12.04.16.

Представники від відповідача у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" у серпні 2015 року заявлений позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство" Домінанта" про стягнення 36 085,94 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на наявність у відповідача обов'язку з відшкодування позивачеві в порядку регресу майнової шкоди спричиненої ДТП, що сталося 07.03.14 в місті Донецьк з вини водія автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_2 - страхувальника відповідача. При цьому, позивач посилався на приписи статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, статей 9, 22, 36 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 27 Закону України "Про страхування".

Господарський суд міста Києва, рішенням від 29.10.15, ухваленим суддею Пінчуком В.І., у задоволенні позовних вимог відмовив через недоведеність вини страхувальника відповідача. Суд установив, що в матеріалах справи відсутня постанова суду про притягнення водія автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності. Судове рішення обґрунтоване приписами статті 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 27.01.16 ухваленою у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О. - головуючого, Алданової С.О., Коршун Н.М., перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Суд керувався приписами статті 27 Закону України "Про страхування", статті 36 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статей 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 1.2 Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.11 №389.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про недоведеність вини страхувальника відповідача.

Від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство" Домінанта" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами при розгляді справи установлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховиком, та ОСОБА_7, як страхувальником, 22.03.13 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту засобів №CON/VES/CASC0053274-ТП65519Га/13д, яким позивач застрахував автомобіль страхувальника Toyota Rav4, д.р.н. НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 07.03.14 на вул. Куйбишева - вул. Соколина в місті Донецьку, за участю автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля Toyota Rav4, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9, останній отримав механічні пошкодження. Відповідно до калькуляції від 23.04.14 №1.002.14.01249 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складала 39 368,24 грн. Положеннями пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" унормовано, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. На підставі заяви від 21.03.14 про виплату страхового відшкодування, страхових актів від 31.03.14 №1.002.14.01249/VESKO8907 та від 24.04.14 №1.002.14.01249/VESKO12295, розрахунків страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 36 085,94 грн. що установлено судами з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 01.04.14 № 99377 року та від 25.04.14 № 104674. Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Частиною першою статті 1191 цього ж Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов. Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідно до приписів статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (презумпція невинуватості). За приписами статті 221 названого Кодексу виключно судами розглядаються справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушень правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Частиною 1 статті 283 цього ж Кодексу передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні даного позову оскільки установили, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення вини, та як наслідок відповідальності водія автомобіля ВАЗ21043 у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди і спричиненню майнової шкоди страхувальнику позивача. Доводи скаржника про те, що довідка (відомість) ДАІ, складена за результатами оформлення ДТП, є належним доказом вини ОСОБА_8 визнані судом неспроможними з огляду на таке. Пунктом 1.2 Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 04.07.11 №389 визначено, що довідка про дорожньо-транспортну пригоду - це документ затвердженої цим наказом форми, який містить відповідну інформацію про оформлену за участю працівників Державтоінспекції МВС дорожньо-транспортну пригоду та її учасників. Відтак, довідка про ДТП є попереднім документом, який передається до суду з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Згідно з приписами статей 33, 34, частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи. Отже, за результатами касаційного перегляду справи порушення норм матеріального або процесуального права, а відтак і підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не виявлено. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України