ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 922/6139/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика"на рішеннягосподарського суду Харківської області від 17.12.2015 рокута постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 рокуу справі№ 922/6139/15 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика " Торгівельної фірми "Автолюбитель"провизнання недійсним правочину

за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика" в особі арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (далі - ТОВ "НВП "Електропромавтоматика", заявник) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" та Торгівельної фірми "Автолюбитель" про визнання недійсним правочину та просило визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906K, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку - рахунок серії ДПІ № 755751 від 20.11.2012 року та просило покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року у справі № 922/6139/15 (суддя - Лавренюк Т.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 922/6139/15 (головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., суддя - Пушай В.І., суддя - Плужник О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року у справі № 922/6139/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю та визнати недійсним правочин купівлі-продажу належного ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906K, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку - рахунок серії ДПІ № 755751 від 20.11.2012 року.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема ст. ст. 1, 3, 32, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 203, 215, 655 Цивільного кодексу України, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" було укладено правочин купівлі-продажу легкового автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906K, ДНЗ АХ0221ВК на підтвердження якого було видано довідку - рахунок серії ДПІ № 755751 від 20.11.2012 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував на те, що оспорюваний договір був укладений з порушенням норм чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним на підставі приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України. Зокрема, позивач посилався на те, що оспорюваний правочин укладено під час дії арешту та заборони відчуження на даний автомобіль та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був спрямований на виведення активу з-під арешту з метою невиконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції в рішенні від 17.12.2015 року у справі № 922/6139/15 виходив з того, що позивач не довів, у чому саме полягає порушення або оспорювання його законних прав та інтересів. Крім того, в зв'язку з тим, що позивачем у справі є арбітражний керуючий, відповідно спір про визнання правочину купівлі-продажу недійсним повинен розглядатися в рамках справи про банкрутство у відповідності до приписів ст. 20 Закону про банкрутство.

Переглядаючи вказане рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у постанові від 25.01.2016 року у справі № 922/6139/15, вказав на те, що суд першої інстанції необґрунтовано посилався на приписи ст. 20 Закону про банкрутство, оскільки позов було подано не на підставі вказаної норми, а отже арбітражний керуючий мав право звернення до господарського суду з заявами про визнання угод, укладених підприємством недійсними, від імені підприємства. Однак зазначив, що відмовити в позові слід з інших підстав, а саме в зв'язку з тим, що позивач не просив визнати недійсним договір №19/11/12 купівлі-продажу від 19.11.2012 року та не зазначив підстав для визнання саме договору купівлі-продажу недійсним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року у справі № 922/6139/15 винесені з порушенням норм процесуального права, а саме приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом загальних зборів засновників ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" № 2012/10/17 від 17.10.2012 року вирішено надати дозвіл директору "НВП "Електропромавтоматика" Кучерявих В.О. на знятття з обліку з ДАІ та продаж б/у автомобіля CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906K, ДНЗ АХ0221ВК.

20.11.2012 року ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" в особі директора Кучерявих В.О. подало до ДАІ заяву № 8822795 про "Зняття з обліку для реалізації транспортного засобу".

Відповідно до облікової картки державного ТЗ № АХ0221ВК, 20.11.2012 року автомобіль знято з обліку для реалізації.

На підтвердження вчинення правочину купівлі-продажу автомобіля CHEVROLET EPICA, матеріали справи містять довідку рахунок серії ДПІ № 755751 від 20.11.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У силу вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

За своїм правовим змістом довідка-рахунок є підтвердженням вчинення правочину договору купівлі-продажу та відповідає ст. 655 ЦК України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо підстав відмови у задоволені позову, оскільки позивач не просив визнати договір купівлі-продажу № 19/11/12 від 19.11.2012 року недійсним, тому що, цей договір не був правовою підставою для переходу права власності на автомобіль.

Судами попередніх інстанцій не досліджено обставини щодо підстав переходу права власності та прийнято рішення про відмову в задоволенні позову без врахування цих обставин.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 16.11.2012 року у відповідності до приписів ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на майно боржника та заборону його відчуження.

Однак, відмовляючи в задоволенні позову, а ні суд першої інстанції, а ні суд апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що відчуження майна, автомобіля CHEVROLET EPICA здійснювалось під час дії арешту на майно боржника, ТОВ "НВП "Електропромавтоматика".

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача стосовно того, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а фактично був спрямований на виведення активу з-під арешту з метою невиконання рішення суду.

Так, позивач зазначає, що на момент відчуження автомобілю CHEVROLET EPICA, ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" мали одного й того ж директора Кучерявих В.О. та одного й того ж засновника ОСОБА_6

Посилаючись на ч. 3 ст. 92 ЦК України, в якій вказано, що органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Враховуючи викладене судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та доводам позивача.

Апеляційний господарський суд не дав оцінки допущеним місцевим господарським судом порушень норм процесуального права і повною мірою їх не усунув, як того вимагають приписи ст. 101 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права були допущені як судом першої так і судом апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого прийняти рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року у справі № 922/6139/15 скасувати, справу № 922/6139/15 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Жукова Л.В. Панова І.Ю.