ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2016 року Справа № 922/3652/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:прокуратуриЗбарих С.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачівОСОБА_5 - довіреність від 28.12.2015 рокувідповідачівДовганенко Д.В. - довіреність від 24.12.2015 рокутретіх осібКоваль А.М. - довіреність від 02.02.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_8на постановувід 01.02.2016 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/3652/15 господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської області м.Харків в інтересах держави в особі: 1. Дергачівської районної державної адміністрації 2.Фонду державного майна Українидо 1.Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" 2.Пересічанської селищної ради Дергачівського району 3.Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" 4.Публічного акціонерного товариства "Точприлад"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1.ОСОБА_22., 2.ОСОБА_23., 3.ОСОБА_24., 4.ОСОБА_25., 5.ОСОБА_26., 6.ОСОБА_27., 7.ОСОБА_28., 8.ОСОБА_29., 9.ОСОБА_30., 10.ОСОБА_31., 11.ОСОБА_32., 12.ОСОБА_33., 13.ОСОБА_34., 14.ОСОБА_35., 15.ОСОБА_36., 16.ОСОБА_37., 17.ОСОБА_8., 18.Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області провизнання недійсними рішень, договорів оренди, державної реєстрації договорів оренди, зобов'язання передати земельну ділянку та зобов'язання внести запис
В С Т А Н О В И В :
У червні 2015 р. Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації та Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води", Пересічанської селищної ради Дергачівського району, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" та Публічного акціонерного товариства "Точприлад", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_8, Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області про:
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07 квітня 2005 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3;
- визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3 в Державному реєстрі земель;
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 04 червня 2009 року про надання в оренду земельної ділянки площею 0,5959 га. Публічному акціонерному товариству "Точприлад"; визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2;
- визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2 в Державному реєстрі земель;
- зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Точприлад" передати Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельну ділянку площею 0,5959 га. (кадастровий номер НОМЕР_1), про що скласти акти прийому-передачі;
- зобов'язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3 про право оренди Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо земельної ділянки площею 16,5525 га;
- зобов'язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2 про право оренди Публічного акціонерного товариства "Точприлад" щодо земельної ділянки площею 0,5959 га на підставі статей 21, 82, 122, 142 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що Пересічанська селищна рада, приймаючи вказані рішення та укладаючи спірні договори з Публічним акціонерним товариством "Точприлад" та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України, позаяк, селищна рада не є органом, до компетенції і повноважень якого віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, зокрема, щодо припинення та надання в оренду земельних ділянок, а відтак прийняті рішення та укладені договори оренди є незаконними.
У відзиві на позовну заяву ПАТ "Точприлад" просило у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки станом на дату подання позовної заяви прокуратурою наведена земельна ділянка вже була повернута орендодавцю.
Крім того, ПАТ "Точприлад" подало заяву про застосування позовної давності в яка на час звернення з даним позовом до суду сплинула, адже рішення про які йде мова за текстом позовної заяви датовані 2005-2010 роками.
Дергачівська районна державна адміністрація надала на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог в якій зазначала, що погоджується з доводами прокурора та підтримує вимоги позовної заяви в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву Пересічанська селищна рада Дергачівського району просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Пересічанською селищною радою було відсутнє фактичне розмежування земель державної та комунальної власності на законодавчому рівні, земельними ділянками в межах населених пунктів розпоряджались саме сільські, селищні та міські ради, що й було зроблено Пересічанської селищною радою. Відповідач вважав, що спірне рішення від 28.02.2006 року є законним та обґрунтованим, винесеним на підставі діючих на момент його винесення норм чинного законодавства.
ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" у відзиві на позовну заяву просило прийняти рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та не є особливо цінною, а тому рішення про її вилучення на підставі добровільної відмови від земельної ділянки має приймати саме Пересічанська селищна рада Дергачівського району.
В письмових поясненнях на позовну заяву Фонд державного майна України просив позовну заяву задовольнити посилаючись на її обґрунтованість.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. (судді П.В. Хотенець, Т.Д. Суярко, О.В. Макаренко) у позові відмовлено повністю з підстав спливу позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.
За апеляційною скаргою Прокурора Харківської області Харківський апеляційний господарський суд (судді: О.А. Істоміна, Н.В. Гребенюк, М.М. Слободін), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.02.2016 р., рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року по справі №922/3652/15 скасував, позов задовольнив частково:
- визнав недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07.04.2005 року про припинення права постійного користування ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнав недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28.02.2006 року про припинення права постійного користування ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнав недійсним договір оренди землі між Пересічанською селищною радою та ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га, який зареєстрований 06.04.2006 року за НОМЕР_3, в іншій частині позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції зазначав, що спірне майно (земельна ділянка) - санаторію «Березівські мінеральні води», на момент його передачі належав до державної форми власності та передавалося Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація незалежних профспілок України, лише у відання, тобто у володіння та користування без права ним розпоряджатися.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що заяви про відмову від земельної ділянки площею 45,7475 га та 16,5525 га, які були подані Пересічанській селищній раді, підписані лише головним лікарем ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води» у зв'язку з чим дійшов висновку, що ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води» діяло з перевищенням наданих їй повноважень.
Таким чином, погодження на вилучення земельних ділянок без відповідної згоди Фонду державного майна України були надані керівником санаторія незаконно.
Як наслідок, рішення відповідних рад про припинення права користування земельними ділянками прийняті на підставі незаконних відмов.
ОСОБА_8 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2015 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив позов без задоволення застосувавши приписи статті 267 Цивільного кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Фонд державного майна України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки спірну земельну ділянку було відчужено без наявності згоди власника земельної ділянки.
Пересічанська селищна рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу задовольнити повністю посилаючись на те, що судом не було з'ясовано чи було обрано позивачем вірний спосіб захисту прав позивачів, який ґрунтується на вимогах законодавства.
Крім того, Пересічанська селищна рада зазначає, що судом апеляційної інстанції неправомірно були скасовані спірні рішення, які мають ненормативний характер, тобто є актами індивідуальної дії, що застосовуються одноразова і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронювваних інтересів, оскільки такі рішення вичерпали свою дію фактом їх виконання.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як бачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, згідно державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_4, виданого 26.11.1997 року на підставі рішення Пересічанської селищної ради № 254 від 14.10.1997 року Дочірнє підприємство "Санаторій "Березівські мінеральні води" було постійним користувачем земель оздоровчого призначення загальною площею 62,3 га. Даний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №6.
Рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07.04.2005 року, на підставі статті 142 Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та вирішено внести зміни до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. (том 1 а. с. 190).
Рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28.02.2006 року на підставі статті 142 Земельного кодексу України припинено право постійного користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" земельної ділянки загальною площею 16,5525 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та вирішено скасувати державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. (том 1 а. с 194).
Також, даним рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28.02.2006 року вищевказану земельну ділянку загальною площею 16,5525 га. передано в оренду Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" із земель оздоровчого призначення комунальної власності строком на 25 років.
На виконання вказаного рішення від 28.02.2006 року між Пересічанською селищною радою Дергачівського району та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" укладено договір оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га, які знаходяться за адресою с. Березівське Дергачівського району. Договір зареєстровано 06.04.2006 року за № НОМЕР_3 у Державному реєстрі земель.
Згідно інформації відділу Держземагентства у Дергачівському районі від 19.05.2015 року № 20.18.-10-07-1701/0-15 встановлено, що запис в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6 щодо реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" скасований на підставі вказаних рішень Пересічанської селищної ради.
Також, Пересічанською селищною радою Дергачівського району на підставі рішення від 04.06.2009 року укладено договір з Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га. (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Договір зареєстровано 29.02.2012 року за № НОМЕР_2 у Державному реєстрі земель.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимоги Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації та Фонду державного майна України про:
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07 квітня 2005 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;
- визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3;
- визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3 в Державному реєстрі земель;
- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 04 червня 2009 року про надання в оренду земельної ділянки площею 0,5959 га. Публічному акціонерному товариству "Точприлад"; визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2;
- визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2 в Державному реєстрі земель;
- зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Точприлад" передати Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельну ділянку площею 0,5959 га. (кадастровий номер НОМЕР_1), про що скласти акти прийому-передачі;
- зобов'язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 06 квітня 2006 року за № НОМЕР_3 про право оренди Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо земельної ділянки площею 16,5525 га;
- зобов'язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 29 лютого 2012 року за № НОМЕР_2 про право оренди Публічного акціонерного товариства "Точприлад" щодо земельної ділянки площею 0,5959 га з підстав того, що Пересічанська селищна рада, приймаючи вище вказані рішення та укладаючи спірні договори з ПАТ "Точприлад" та ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України, позаяк, селищна рада не є органом, до компетенції і повноважень якого віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, зокрема, щодо припинення та надання в оренду земельних ділянок, а відтак прийняті рішення та договори оренди є незаконними.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог та приймаючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку державне майно вибуло з володіння держави без її волі та згоди (не надано також доказів делегування державою права розпорядження спірним майном іншим особам), тобто відсутній правочин, за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна.
Таким чином, погодження на вилучення земельних ділянок без відповідної згоди Фонду державного майна України були надані керівником санаторія незаконно й як наслідок, рішення відповідних рад про припинення права користування земельними ділянками прийняті на підставі незаконних відмов.
Проте, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Точприлад" подало до господарського суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності, посилаючись на приписи статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України.
Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.
При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Отже, норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи для визначення початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах за позовом поданим прокурором в інтересах держави на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України важливим є з'ясування та встановлення обставин коли органи прокуратури дізнались про незаконне отримання земельних ділянок та невідповідність оспорюваних рішень ради та договорів оренди приписам законодавства.
За приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
За приписами статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.
У постанові мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно - правових актів та у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
Проте, вказані приписи законодавства та питання щодо правомірності застосування судом першої інстанції позовної давності до спірних правовідносин, в порушення вимог статті 105 Господарського процесуалльного кодексу України були залишені поза увагою судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі №922/3652/15 господарського суду Харківської області скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І.Алєєва
Л. Рогач