ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 918/1141/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Кезер Компрессорен СЕ (Kaeser Kompressoren SE), м. Кобург, Німеччина,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016

зі справи № 918/1141/15

за позовом Кезер Компрессорен СЕ (Kaeser Kompressoren SE) (далі - Позивач)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Копитків Здолбунівського району Рівненської області (далі - Відповідач),

про припинення порушення прав власника знаків для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Семещенко В.О.,

Відповідача - ОСОБА_4

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.12.2015 (суддя Політика Н.А.): позов задоволено; заборонено Відповідачу використовувати позначення "Kaeser", у тому числі в мережі Інтернет, у тому числі на веб-сайті http://evro-prom.com.ua; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 1 218 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (колегія суддів у складі: Грязнов В.В. - головуючий, Петухов М.Г., Гулова А.Г.): задоволено апеляційну скаргу Відповідача; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові; з Позивача стягнуто на користь Відповідача 1 339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаргу з посиланням на приписи частини шостої статті 16, статті 20 Закону України "Про охорону на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), статті 74, 398 Митного кодексу України, статті 494, 495 Цивільного кодексу України, статті 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваного судового рішення, і просить останнє залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Позивач є володільцем знака для товарів і послуг "Kaeser", зареєстрованого за міжнародною реєстрацією за № 1017027; строк дії реєстрації - до 03.07.2019; торговельну марку "Kaeser" зареєстровано для товарів 6, 7, 9, 11 класів та послуг 37, 41, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Правова охорона торговельної марки "Kaeser" поширюється на територію України з 03.07.2009.

Позивач виготовляє і розповсюджує товари, а саме - компресори всіх видів, компоненти отримання, розподілу, підготовки стиснутого повітря, які вирізняються серед інших товарів торговельної марки "Kaeser, що підтверджується витягом з торгового реєстру частина Б суду першої інстанції м. Кобург від 18.11.2013.

У березні 2015 року Позивач дізнався, що Відповідач без дозволу використовує торговельну марку "Kaeser".

Факт використання торговельної марки "Kaeser" шляхом використання позначення "Kaeser" на сайті http://evro-prom.com.ua підтверджується протоколом огляду від 16.09.2015 № НОМЕР_1, який складений у м. Москві Російської Федерації нотаріусом Новопашиною У.С. у порядку глави ХХ Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат.

Судом першої інстанції встановлено, що позначення "Kaeser", яке неправомірно використовує Відповідач, є повністю тотожним знаку для товарів і послуг "Kaeser", а тому призначення судової експертизи для вирішення питання тотожності використовуваних позначень є недоцільним.

13.03.2015 Позивач надіслав Відповідачу вимогу припинити незаконне використання знака для товарів і послуг "Kaeser" та видалити на веб-сайті http://evro-prom.com.ua всі зображення, які містять торговельну марку "Kaeser"; дана вимога отримана Відповідачем 26.03.2015.

У квітні 2015 року Відповідач звернувся до Позивача з листом, в якому повідомив, що зображення, які містять знак для товарів і послуг "Kaeser", є власністю компанії synAIRgies та інших компаній і ним розміщені на сайті http://evro-prom.com.ua за їх згодою.

03.06.2015 Позивач повторно надіслав Відповідачу вимогу припинити незаконне використання знака для товарів і послуг, однак дана вимога залишена Відповідачем без відповіді.

Матеріалами справи підтверджено використання Відповідачем знака для товарів і послуг "Kaeser" способом, що визначений пунктом четвертим статті 16 Закону, а саме - застосування знаків для товарів і послуг в мережі Інтернет на сайті http://evro-prom.com.ua.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Позивач є володільцем знаків для товарів і послуг "Kaeser", зареєстрованих за міжнародною реєстрацією відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Відповідач у законний спосіб набув право власності на товари виробництва Позивача і має право на розпорядження ними. Покупці, які придбають відповідні товари на території іноземної держави, стають їх власниками та мають право у тому числі на їх реалізацію на території України. На веб-сайті http://evro-prom.com.ua Відповідач вказує Позивача як виробника відповідного товару виключно з метою ідентифікації товару такого виробника.

Позивач (або інша особа за його згодою), який ввів у цивільний оборот спірний товар під знаком для товарів і послуг "Kaeser" на території будь-якої іншої держави, не має права заперечувати проти використання без згоди Позивача зареєстрованого знака під час пропонування до продажу такого товару на території України.

Судом першої інстанції помилково надано оцінку обставинам, які пов'язані із введенням Позивачем або уповноваженими ним особами (офіційними дилерами в Україні) товару під знаком для товарів і послуг "Kaeser" (який пропонується Відповідачем до продажу) на території України, без врахування того, що згідно з чинним законодавством України питання вичерпання прав власника торговельної марки не пов'язується безпосередньо з введенням товару в цивільний оборот виключно на території України.

Відповідач правомірно використовує знак для товарів і послуг "Kaeser" вже після введення такого товару у цивільний оборот Позивачем.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для заборони Відповідачу використовувати позначення "Kaeser" за міжнародною реєстрацією № 1017027 при здійсненні пропонування до продажу товарів Позивача, в тому числі в мережі Інтернет, у тому числі на веб-сайті http://evro-prom.com.ua.

Згідно з частиною першою статті 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Відповідно до частини третьої статті 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Статтею 1 Закону визначено, що знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з приписами частини четвертої статті 16 Закону використанням знака визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як передбачено частиною шостою статті 16 Закону, виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на використання знака для товару, введеного під цим знаком у цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Суд апеляційної інстанції у повторному розгляді справи, на відміну від місцевого господарського суду, з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи та з огляду на застосовані ним приписи частини шостої статті 16 Закону, встановивши правомірність використання знака для товарів і послуг "Kaeser" вже після введення такого товару Позивачем у цивільний оборот, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги стосуються встановлення обставин та оцінки доказів, які вже були, відповідно, з'ясовані та оцінені апеляційним господарським судом у прийнятті оскаржуваної постанови зі справи. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Поряд з тим скаржником не наведено обґрунтованих доводів стосовно порушення судом апеляційної інстанції встановлених статтею 43 названого Кодексу правил оцінки доказів.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016

зі справи № 918/1141/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Кезер Компрессорен СЕ (Kaeser Kompressoren SE) - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій